Ухвала суду № 74500752, 05.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 766/473/16-к

Справа №11-сс/791/286/18 Головуючий у 1-й інстанції – Мусулевський Я.А.

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач – Красновський І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - судді Красновського І.В.

суддів: Гемма Ю.М., Калініченко І.С.

секретар Божко В.Ю.

за участі прокурора Кудь О.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Норберт Груп» захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04.04.2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12014230040004407 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч.1 КК України,

встановила:

Цією ухвалою накладено арешт на нежилі приміщення адмінкорпусу літ. «А» по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні з позбавленням права ТОВ «Райзе-групп» та будь яких її представників за довіреністю на відчуження, розпорядження та користування у кримінальному провадженні №12014230040004407 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч.1 КК України.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «Норберт Груп» - захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийняту з порушенням кримінального процесуального закону, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що під час розгляду клопотання слідчого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Слідчий суддя не звернув увагу на те, що будівля адмінкорпусу літ. «А» по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні належить з 13.08.2014 року ТОВ «Норберт Груп», яким користується у повному обсязі та розпоряджуєтеся ним, про що було відомо слідчому судді. Слідчий суддя не перевірив, яким чином до злочину є причетним ТОВ «Норберт Груп» та яке відношення має до орендних платежів ОСОБА_2 або ТОВ «МКП – Альянс». Також зазначає, що адмінбудівлі не визнані речовим доказом по кримінальній справі, підозра посадовим особам нікому не оголошувалась, під спеціальну конфіскацію не підпадає та ТОВ «Норберт Груп» вигоди не отримувало.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна ТОВ «Норберт Груп» захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, вислухавши аналогічне прохання в судових дебатах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, старшим слідчим СВ Дніпровського ВП Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 22.08.2014 року в ЄРДР за № 12014230040004407, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч.1 КК України.

03.04.2018 року старший слідчий СВ Дніпровського ВП Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_4, звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на нежилі приміщення адмінкорпусу літ. «А» по вул. Червонофлотській, 17, в м. Херсоні у кримінальному провадженні №12014230040004407, зазначене у ньому, посилаючись на те, що майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, набутого кримінально протиправним шляхом.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № №12014230040004407, про накладення арешту на вищезазначене майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, врахувавши наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, попередження (унеможливлення) вчинення неправомірних дій по її відчуженню та прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки вони є предметом злочину у вищезазначеному кримінальному провадженні, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. з приводу якого вчинялось злочинне діяння та мають значення для останнього, існує можливість пошкодження, псування, використання, а також отримане внаслідок вчинення цих кримінальних правопорушень, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідають критеріям ст. 98 КПК України .

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що таке обмеження права власності як арешт майна, в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу /відчуження, знищення, приховання/ на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, посилання апелянта на те, що власник майна ТОВ «Норберт Груп» не причетний до кримінального провадження та немає відношення до орендних платежів ОСОБА_2 або ТОВ «МКП – Альянс», є безпідставними, оскільки як вбачається з витягу ЄРДР за №12014230040004407 від 21.08.2014 року кримінальне провадження порушено за заявою засновника ТОВ «МПК-Альянс» ОСОБА_5 стосовно неправомірних дій колишнього директора ТОВ «МПК-Альянс» ОСОБА_6 та посадових осіб ТОВ «Райзе Групп» та ТОВ «Норберт Груп»

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування решту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу директора представника власника майна ТОВ «Норберт Груп» захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04.04.2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12014230040004407 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч.1 КК України без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

(підпис) (підпис) (підпис)

Судді: І.В. Красновський, Ю.М. Гемма, І.С. Калініченко.

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_7