Вирок № 74494999, 01.06.2018, Старобільський районний суд Луганської області

01.06.2018431/2568/18/6746/2018

ЄУН 431/2568/18

Провадження: № 1-кп/431/210/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

за участю секретаря: Кустової О.О.,

прокурора: Дубовика О.В.,

обвинуваченої: ОСОБА_1,

потерпілої: ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Старобільськ, Луганської області, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжній, яка має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої: 10.03.2015 Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, 04.11.2015 ухвалою Старобільського районного суду відмінено призначене покарання з іспитовим строком та направлено для відбуття покарання призначеного вироком Старобільського районного суду від 10.03.2015 у виді трьох років позбавлення волі, 09.10.2017 звільнена з Качанівської ВК Харківської області № 54 на підставі ст. 4 ЗУ «Про амністію» від 22.12.2016, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд –

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що 31 березня 2018 року в денний час, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в житловій кімнаті будинку за місцем мешкання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Шульгинка, вул. Центральна, будинок № 8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний намір з корисливих мотивів шляхом вільного доступу скоїла крадіжку шкіряних берців чорного кольору марки «Бундесвер BW 2005», чим завдала потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму, згідно висновку експерта № 19/113/9-1/177-73е від 10.05.2018, 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) гривень 67 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

23 травня 2018 року між підозрюваною ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно укладеної угоди ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Встановлено, що обвинувачена, потерпіла розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди є добровільним, не є насідком застосування насильства, примусу або погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає за необхідне згідно до ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи.

Питання про вирішення долі речових доказів суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 23 травня 2018 року про примирення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України й призначити узгоджене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу розміром п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Штраф перераховувати на користь держави, отримувач - держбюджет Старобільського району р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) в дохід держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/177-73е від 10.05.2018 р. у сумі 715,00 гривень, одержувач УК у Старобільському районі 24060300 рахунок 31116115700331, МФО 804013 банк ГУДКСУ Луганській області, і.н. 37858396.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов’язання – скасувати.

Речові докази: шкіряні берци чорного кольору марки «Бундесвер BW 2005», що знаходяться в камері зберігання речових доказів Старобільського ВП ГУНП в Луганській області – передати ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя: О.В. Ткач