Рішення № 74492218, 04.06.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/467/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за заявою ОСОБА_2 заінтересовані особи: Веселинівська селищна рада Веселинівського району Миколаївської області, Очаківська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Миколаївській області про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до Веселинівського районного суду із заявою про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що заявник ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області в сім’ї матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4. В свідоцтві про народження заявника -УР № 0715985, виданого 01.11.1964 року Петровською сільською радою Вознесенського району, матір'ю вказана ОСОБА_3, а батьком: в рядку прізвище міститься прочерк, в рядку ім’я, по батькові - «Марко».

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00019431237, наданого 23.01.2018 року Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відомості про батька заявника у актовому записі про народження відсутні. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, відомості про заявника: ОСОБА_4 – який є його батьком, але ним не записаний.

На момент народження заявника мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком, тому в актовому записі про народження ОСОБА_2 відомості про батька записані зі слів. Заявник звертався до Веселинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з питання наявності актового запису про шлюб його матері з батьком, однак такий відсутній.

Батьки заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Так, вони проживали однією сім'єю в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області, по вул. Перемоги, буд. 10, де вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю.

Протягом свого життя батько ОСОБА_4 визнавав заявника своїм сином та відповідно і спілкувався як із сином.

20 вересня 2013 року ОСОБА_4 помер в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області. Після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею7,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Луб’янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належала йому на підставі державного акту серії МК № 097835, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 09 серпня 2005 року.

За свого життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_2 Родинний ступінь у заповіті не зазначено.

Заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини в шестимісячний строк заявник не подавав, оскільки в силу вимог ч. 3 ст.1268 ЦК України - він, як такий, що проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини її прийняв. Окрім заявника, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті батька, немає. Спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_4 немає.

Мати ОСОБА_3 померла до смерті батька - 11.04.2013 року.

Під час звернення до нотаріуса з метою оформлення спадщини із наявними у нього на руках документами, останнім було з’ясовано, що немає підтверджуючих родинні відносини із ОСОБА_4 документів. А це, хоч і не є перешкодою у оформлення спадкових прав, але впливає на ставку оподаткування після отримання свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус роз’яснила, що заявник фактично є сином заповідача, але у випадку не доведення родинних відносин документально, відповідно до ст. п.п. 174.2.2. п. 174.2 ст. 174 ПК України після отримання свідоцтва про право на спадщину він буде зобов’язаний сплатити податок у розмірі 5% від вартості об’єкта спадщини та військовий збір, оскільки об’єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою лише в разі, якщо успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

У зв’язку з тим, що він не може документально довести факт батьківства, а цей факт має для нього юридичне значення, як породжуючий право на оподаткування об’єкту спадщини за нульовою ставкою відповідно до п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПК України, він змушений звернутися до суду за встановленням факту.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 заяву підтримав повністю в тому ж обсязі та з тих же підстав.

Представник заінтересованої особи Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області не з’явився до зали судового засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Миколаївській області не з’явився до зали судового засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на час народження заявника, а саме 1964 році його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, спільно проживали однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області по вул.. Перемоги, 10.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема увійшла земельна ділянка площею7,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Луб’янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належала йому на підставі державного акту серії МК № 097835, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 09 серпня 2005 року.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_2.

Однак оформити спадщину після смерті ОСОБА_4, заявник ОСОБА_2 позбавлений можливості, оскільки у заявника немає підтверджуючих документів родинних відносини із ОСОБА_4, що не є перешкодою у оформлення спадкових прав, але впливає на ставку оподаткування після отримання свідоцтва про право на спадщину.

Бажаючи оформити своє право власності на спадкове майно, заявник звернувся з заявою до суду та просить встановити факт батьківства ОСОБА_4, померлого 20.09.2013 року в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області, відносно ОСОБА_2

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 1 вказаної статті передбачає встановлення факту родинних відносин.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Згідно п. 3 вказаної Постанови Пленуму ВСУ, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Крім того, така правова позиція викладена і в Постанові Верховного суду України від 25 лютого 2015 року по справі № 6-20цс15.

Згідно ч. 2 ст. 53 КпШС України (в редакції 1969 року) в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Також в ч. 3 вказаної статті зазначено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Встановлення батьківства у відношенні осіб, які досягли повноліття, допускається тільки з їх згоди.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого 20.09.2013 року в селі Безуварове Веселинівського району Миколаївської області, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (рос. мовою), ІНФОРМАЦІЯ_4, де в графі батьки зазначені: мати – ОСОБА_6, батько – ОСОБА_4 (рос. мовою), що підтверджує родинний зв'язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оскільки по батькові заявника зазначено «Маркович» /а.с. 10/;

- Довідкою №424 від 06.10.2017 року, виданої Веселинівською Селищною радою Веселинівського району Миколаївської області про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1964 року спільно проживав разом з ОСОБА_4, 1938 поку народження, який помер 20.09.2013 року, за адресою: вул.. Перемоги, 10, с. Бузоварове Веселинівського району Миколаївської області /а.с.18/;

- Паспортом серії ЕР №036961 громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в якому зазначено, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

- Витягами з погосподарських книг за 1964-1966 роки по вул. Перемоги,10 в селі Бузоварове, за 1964-1966 роки по вул. Перемоги, 10 в селі Бузоварове, головою сім’ї значиться ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, а ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, значиться як син ОСОБА_4.

- Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб в якому зазначено, що ОСОБА_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_8, який 20.09.2013 року помер в с. Безувапрове Веселинівського районоу Миколаївської області у шлюбі не перебував.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру виданої 16.05.2018 року завідувачем Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_8 спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлого 20 вересня 2013 року не заводилася.

Крім того факт батьківства підтвердили свідкиОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а саме, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та за час спільного проживання в них народився син ОСОБА_2, за життя ОСОБА_4 визнавав ОСОБА_2 своїм сином.

На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, померлий 20 вересня 2013 року в с. Безуварове Веселинівського району Миколаївської області, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, був батьком, а останній йому - сином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіОСОБА_1

Дата складання повного судового рішення 06.06.2018 року.