Постанова № 74487673, 05.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: №363/4127/17 Головуючий у 1-й інстанції: Чіркова Г.Є.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2018 року

у справі №363/4127/17

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

про визнання дій протиправними та зобов'язанні вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки СВК «Димерський» від 29 серпня 2017 року;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року, відповідно до довідки СВК «Димерський» від 29.08.2017 року, з врахуванням вимог п.п. 4 п. З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210, починаючи з 08.09.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2017 та відповідних документів, підприємством Сільськогосподарський виробничий кооператив «Димерський» йому було видано довідку від 29.08.2017 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року за підвищеними тарифними ставками відповідно до якої він має право на перерахунок пенсії.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_4 у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки СВК «Димерський» від 29 серпня 2017 року. Зобов'язано Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року, відповідно до довідки СВК «Димерський» від 29.08.2017 року, з врахуванням вимог п.п. 4 п. З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, починаючи з 07.09.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу, оскільки на думку відповідача позивачем не було надано заяви відповідного зразка для перерахунку пенсії та всіх необхідних первинних документів, що підтверджують періоди перебування в зоні відчудження для здійснення перерахунку.

Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2016 року.

В 1986 році позивач працював на посаді інженера-гідротехніка в радгоспі «Димерський», правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив «Димерський».

В період часу з 03 по 04 травня 1986 року ОСОБА_4 виконував роботу з евакуації сільськогосподарської худоби в 30-ти кілометровій зоні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Залісся Чорнобильського району.

Згідно довідки серії НОМЕР_2 від 29 грудня 2015 року позивачу було довічно встановлено IІ групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

В подальшому рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2017 було зобов'язано Сільськогосподарський виробничий кооператив «Димерський» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_4, а саме збільшити на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку за період з 03 по 04 травня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період та видати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03 по 04 травня 1986 року. Вказане рішення суду набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення суду 29 серпня 2017 року наказом СВК «Димерський» №1 від 28 серпня 2017 року здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_4 за дні його виїздів до зони відчуження в період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 03 по 04 травня 1986 року, а саме збільшено на 100 % тарифну ставку та нараховано премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період та видано довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно відомостей, які містяться в даній довідці заробітна плата позивача за період з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року з урахуванням коефіцієнта 2 становила 139 крб. 99 коп. та була повністю виплачена позивачу.

07 вересня 2017 року позивач звернувся до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату останнього від 29.08.2017 року.

До вказаної заяви представник позивача долучено наказ СВК «Димерський» №1 від 28 серпня 2017 року, довідку про заробітну плату позивача за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 29 серпня 2017 року, розрахунок до даної довідки та розрахунково-платіжну відомість ОСОБА_4 за травень 1986 року.

Однак листом від 18 вересня 2017 року №5000/05 відповідач відмовив ОСОБА_4 у здійсненні перерахунку пенсії за новою довідкою, посилаючись на те, що позивачем для здійснення перерахунку пенсії не подано заяви встановленого зразка та первинних документів, що підтверджують періоди перебування останнього в зоні відчуження.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем було безпідставно відмолено ОСОБА_4 у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки позивачем було подано належну заяву про перерахунок та документи, що підтверджують отримання ним підвищеної заробітної плати за роботу в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 03.05.1986 року по 04.05.1986 року за підвищеними тарифними ставками, що також підтверджується відповідною довідкою та рішення суду, що набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п.п.1.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011р. № 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.п. 3 п.3 Порядку, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Згідно п.п. 4 п. 3 Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Відповідно до зі статтею 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 в період з 03 по 04 травня 1986 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в III зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення.

Зазначений факт встановлений рішенням суду, що набрало законної сили та не оскаржується сторонами.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2017 було збільшено позивачу на 100 % (тобто вдвічі) тарифну ставку за період з 03 по 04 травня 1986 року та нараховано премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період. Крім того зобов'язано СВК «Дилерський» видати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03 по 04 травня 1986 року.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.1 1.2005 року №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, для підтвердження періодів роботи з ліквідації наслідків аварії можуть прийматися документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів УРСР від 20.01.1997 №51 «Про порядок видачі посвідчень, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, це військовий квиток, де зазначено період роботи, населений пункт, об'єкт чи номер зони, в яких особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, в яких зазначено кількість днів роботи в зоні і населений пункт (об'єкт) та кратність.

Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та були розташовані в зоні відчуження.

У виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть прийматися виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за у мови, що в особових рахунках зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплат:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населених пунктів зони відчуження);

б) військовий квиток і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Як вже було зазначено 07 вересня 2017 року позивачем подано до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву про перерахунок пенсії, наказ СВК «Димерський» №1 від 28 серпня 2017 року, довідку про заробітну плату позивача за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 29 серпня 2017 року, розрахунок до даної довідки та розрахунково-платіжну відомість ОСОБА_4 за травень 1986 року.

Згідно п.п. 3-4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

- менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження

- менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

В свою чергу позивачем було подано до відповідача довідку про його заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 29 серпня 2017 року, розрахунок до даної довідки та розрахунково-платіжну відомість за травень 1986 року.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок). За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що обовязковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Судом першої інстанції встановлено, що довідка про заробітну ОСОБА_4 за травень 1986 року в розмірі 139,992 крб. за час роботи з 03.05.1986 по 04.05.1986 року підтверджена первинними документами, наказом про проведення перерахунку заробітної плати ліквідатору аварії на ЧАЕС №1 від 28.08.2017та платіжною розрахунковою відомістю ОСОБА_4 за травень 1986 року.

Крім того, до суду були надані документи, а саме довідка №8 від 18.05.2018 та дані з особового рахунку (відповідно до якого з даної заробітної плати буди сплачені страхові внески), що підтверджують отримання позивачем заробітної плати в зазначеному розмірі, та відрахування сум страхових внесків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на протиправність дій Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчудження згідно довідки СВК «Димерський».

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог ОСОБА_4

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2018 року.