Постанова № 74487489, 04.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2916/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А. за участі прокурора Малицького С.І., особи стосовно якої складено протокол гр. ОСОБА_1 її захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали протоколу старшого о/у в ОВС відділу управління захисту економіки в Закарпатській області ДЗЕ НП України майора поліції ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, секретаря судового засідання господарського суду Закарпатської області, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2/Б кв. 2, за вчинення адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду надійшов протокол з доданими до нього матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-6 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 78 від 21.03.2018 року складеного відносно гр. ОСОБА_1 вбачається, що остання, обіймаючи посаду секретаря судового засідання господарського суду Закарпатської області, будучи державним службовцем категорії «В» та будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А саме: відповідно до поданої електронної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 21.01.2018 року ОСОБА_1 , 21.07.2017 року набула право власності на транспортний засіб Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, вартістю 913500 грн. Відповідно до додаткової угоди договору купівлі-продажу транспортного засобу 1605/2017/vw/-FA4510/63 від 21.07.2017року та акту приймання-передачі транспортного засобу №1605/2017/vw/-FA4510/63 від 21.07.2017 року ОСОБА_1 придбала рухоме майно, а саме легковий автомобіль марки Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, д.н.з. АО 1121СН на загальну суму 913500 грн. Таким чином набувши право власності на рухоме майно, вартістю, що становить 570 прожиткових мінімумів, встановлених на 01 січня 2017 року, що потребує здійснення додаткових заходів фінансового контролю, передбачених частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», тому у ОСОБА_1 виник обов’язок, передбачений частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу письмово повідомити про суттєві зміни в майновому стані НАЗК.

Згідно із частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов’язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 22.07.2017 року по 01.08.2017 року. 02.08.2017 року ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений частиною другою статті 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу письмово не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Відповідно до скріншоту з офіційного сайту НАЗК, ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подавала.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 обіймаючи посаду секретаря судового засідання господарського суду Закарпатської області, будучи державним службовцем категорії «В» та будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону, в установлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме при набутті права власності на рухоме майно, легковий автомобіль марки Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, вартістю 913500 грн., чим вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2, ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення заперечила. Зокрема, пояснила, що перебуває з 22.02.2016 року у декретній відпустці. Свого умислу на вчинення зазначеного адміністративного правопорушення не вбачає, оскільки заповнюючи декларацію за 2017 рік вказала у ній придбаний автомобіль. Крім того перебуваючи у декретній відпустці не слідкувала за внесенням змін у корупційне законодавство, не знала про передбачену законом необхідність повідомляти про суттєві зміни у майновому стані та не була повідомлена про такі зміни.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримала позицію та пояснення ОСОБА_1. Просила закрити провадження по справі, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Зазначає , що ОСОБА_1 не мала ніякого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, оскільки відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП настає у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають у тому числі і в неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані та характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. На думку захисника, у матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази того , що ОСОБА_1 діяла умисно та усвідомлювала протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Крім того захисник вважає, що досудова перевірка по даній адміністративній справі проведена не уповноваженим органом, оскільки департамент захисту економіки НП України , не відноситься до суб»єктів які наділенні правом перевірки як декларацій , так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб»єктів декларування. Такими повноваженнями наділенні виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов»язана зі здійсненням такої функції.

Прокурор Малицький С. в судовому засіданні стверджував, що в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень передбаченого ч.2 ст172-6 КУпАП України. ЇЇ вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними доказами. Тому просить визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу. Також додав , що старший о/у в ОВС відділу управління захисту економіки в Закарпатській області ДЗЕ НП України майор поліції ОСОБА_3 складаючи протокол діяв виключно у межах визначених Законом.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до абзацу 2 частини другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, обіймає посаду секретаря судового засідання господарського суду Закарпатської області, є державним службовцем категорії «В» та суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно із частиною другою статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного вище Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до наданих регіональним сервісним центром в Закарпатській області територіальним сервісним центром 2141, договору купівлі - продажу автомобіля №1605/2017/vw/-FA4510/63 від 16.05.2017року, додаткової угоди договору купівлі-продажу транспортного засобу 1605/2017/vw/-FA4510/63 від 21.07.2017року та акту приймання-передачі транспортного засобу №1605/2017/vw/-FA4510/63 від 21.07.2017 року, ОСОБА_1 придбала рухоме майно, а саме легковий автомобіль марки Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, д.н.з. АО 1121СН на загальну суму 913500 грн.

Поняття «суттєві зміни у майновому стані» та строки повідомлення про такі зміни розкрито в ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), відповідно до положень якої, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів працездатних осіб, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство.

Згідно вказаних договорів передача транспортного засобу продавцем і прийняття покупцем здійснювалася після повної оплати вартості майна і оформлялася актом приймання-передачі, який підписаний сторонами, одна з яких ОСОБА_1

Натомість, відповідно до публічної частини Реєстру, у ній відсутня інформація щодо подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а саме при набутті права власності на рухоме майно, легковий автомобіль марки Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску на загальну суму 913500 грн. Вказана обставина нею та її захисником не заперечувалася в судовому засіданні.

Склад правопорушення, пов’язаного з корупцією за ч.2 ст.172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов’язковим елементом об’єктивної сторони є умисна дія - умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Суб’єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, дані, які би вказували на неможливість ОСОБА_1 з поважних причин повідомити Національне агентство про істотні зміни в майновому стані як того вимагає закон відсутні. Одночасно, достатньої мотивованої правової аргументації зі сторони ОСОБА_1 та її захисника, щодо відсутності в ОСОБА_1 обов’язку повідомлення Національного агентства про суттєву зміну в майновому стані, що закріплений в ч. 2 ст. 52 Закону, також суду надано не було.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що, гр. ОСОБА_1, обіймаючи посаду секретаря судового засідання господарського суду Закарпатської області, будучи державним службовцем категорії «В» та будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ч. 2 ст. 52 Закону, в установлений законом термін, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, а саме при набутті права власності на рухоме майно, легковий автомобіль марки Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, вартістю 913500 грн., чим вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2, ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Отже, незалежно від виду суб’єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов’язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

Згідно інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 вбачається, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, суди зобов’язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

В даному випадку ЗУ «Про запобігання корупції» чітко передбачено зазначення у декларації відомостей про об’єкти нерухомого майна наявні у власності суб’єкта декларування та Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, а тому відсутні підстави для неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов’язків осіб.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність..

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини справи, приходжу до висновку про можливість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах, передбачених частиною 2 ст. 127-6 КУпАП.

У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 33, 34, 35, ст. 172-6 КУпАП, ст. 68, 129 Конституції України

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь держави в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача – 31215256700001, назва отримувача коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4

.