Ухвала суду № 74487399, 31.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3734/17 Справа № 199/6337/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДмитрикТетяни Олегівни, третя особа орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради - про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні батька з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 січня 2014 року, від якого мають дитину – сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини були припинені з листопада 2015 року, а рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2016 року шлюб розірвано, з позивача на користь відповідачки на утримання дитини стягнуто аліменти.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2017 року встановлено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 з його матір’ю.

Рішенням ВК Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 17 червня 2016 року встановлено порядок побачень батькові з сином кожні перші та треті вихідні дні місяця (субота, неділя) у період часу з 10:00 год. до 14:00 год. у присутності матері.

В зв’язку із непорозуміннями щодо участі у вихованні сина та його відвідуванні, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні батька з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Встановивши дійсні обставини справи, керуючись ст.ст. 141, 153, 159 СК України, Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, ЗУ «Про охорону дитинства», Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, врахувавши принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг, факт того, що батько має бажання спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині усунення перешкод позивачеві в реалізації його права на виховання та спілкування з дитиною та встановлення часів спілкування батька з сином в присутності матері кожну неділю з 10:00 год. до 14:00 год..

Доводи апелянта в скарзі про те, що під час встановленого органом місцевого самоврядування порядку побачень з дитиною позивач вчиняв дії, спрямовані на відібрання дитини, погрожував їй позбавленням життя та здоров’я, а також вчиняв над нею фізичне та психічне насилля та бійки з її мамою та бабусею в присутності дитини, - не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Законодавством України закріплено обов’язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини, окрім того, законодавством зобов’язано батьків вирішувати всі питання виховання дитини спільно (ст.157 СК України ).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з одним із батьків.

З вказаного можна зробити лише один висновок, - дитина повинна рости під опікою та відповідальністю обох батьків.

Апеляційний суд звертає увагу сторін на те, що в частинах 1,2 ст.155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Твердження ОСОБА_4 про те, що батько не утримує, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, також є безпідставними при розгляді вказаної категорії справи, оскільки право батька на спілкування та виховання дитини гарантоване як нормами міжнародного так національного права, а тому не може бути порушене.

За наявності обставин на яких наголошує ОСОБА_4, відносно неналежної поведінки ОСОБА_2, - ці питання мають вирішуватись в іншому встановленому законом порядку та в інший спосіб.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Рішення відповідає нормам матеріального та процесуального законів, підстав для його зміни чи скасування апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_6