Ухвала суду № 74486853, 06.06.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1246/18

У Х В А Л А

06.06.2018 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., при секретарі – Казимірська Н.В., за участю прокурора – Симйон І.Д., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12018070080000480 від 03.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в управління соціального захисту населення Виноградівської РДА, не одруженого, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 подано 06.06.2018 року до Виноградівського районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Вказане клопотання мотивоване тим, що 02 травня 2018 року близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Опель Комбо» білого кольору із реєстраційним номерним знаком AO 7742 ВН, рухаючись на ділянці проїжджої частини дороги по вулиці Комунальна в м. Виноградів в напрямку вулиці ОСОБА_3, навпроти будівлі магазину «Електросвіт», з порушенням вимог Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Виноградівської районної лікарні із такими травмами: політравма, важка поєднана травма черепа, грудної клітки, органів середостіння, живота, важка ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня, підозра на внутрішньочерепну гематому, перелом ребер зліва із забоєм лівої легені,закритий вивих стернального кільця лівої ключиці, лівобічний гемоторакс, правобічний пневмоторакс, тупа травма органів черевної порожнини, розрив селезінки, гемоперитонеум, множинні забійні рани, травматичний шок. Згодом, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України стали причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_4

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Тросник, вул. Туряниці, 27, Виноградівського району, Закарпатської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно працевлаштований, раніше не судимий.

04 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, але підозрюваний від допиту без участі захисника відмовився.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами.

Підозрюваний ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілу сторону (родичів загиблої ОСОБА_4Ф.), а також, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, та враховуючи те, що підозрюваний не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, внаслідок чого не має соціальних чинників, які б прив'язували його до постійного місця проживання, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України, за який законом передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, що є ризиком того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність та переховуватися від слідства та суду, перебуваючи на волі буде впливати на родичів потерпілої та свідків. Крім того просив взяти до уваги, що обвинувачений хоч і працевлаштований, однак не одружений, а відтак не має стійких соціальних зв’язків. Крім того просив взяти до уваги обставину, що після вчинення ДТП підозрюваний відмовився від проходження медичного освідчення на стан сп’яніння.

Підозрюваний у судовому засіданні щодо клопотання заперечив та пояснив, що потерпілу побачив тільки за два метри перед автомобілем, тому уникнути наїзду не мав можливості. Після наїзду зупинився та особисто викликав швидку допомогу. Від проходження СМЕ не відмовлявся, однак у зв’язку з перебуванням у стресовому стані попросив співробітників поліції повезти його до іншого закладу на освідчення, на що останні тільки посміялися. Ухилятися від слідства і суду намірів не має. Офіційно працює на роботі. Є інвалідом третьої групи і йому протипоказана робота з фізичним навантаженням, тому він не може довго ходити чи бігати. На виклики до слідчого чи суду з’являвся та буде з’являтися.

Захисник щодо клопотання заперечив, зазначивши, що підстав для обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має. Підозрюваний має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має вищу освіту, офіційно працевлаштований, є інвалідом третьої групи. Крім того просив взяти до уваги, що обвинувачений відшкодовує шкоду, на підтвердження чого надано розписки про отримання родичами потерпілої коштів.

Крім того зазначив, що зазначені у клопотанні ризики є надуманими. На даний час підозрюваний справно та вчасно з’являвся на виклики до слідчого та прокурора. Сьогодні за першим викликом з’явився до суду.

Вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має. Просив у задоволенні такого відмовити та обрати відносно обвинуваченого особисте зобов’язання із покладенням на нього всіх можливих обов’язків або нічний домашній ареше, щоб підозрюваний зміг ходити на роботу.

Заслухавши доводи прокурора, який клопотання підтримав, підозрюваного та захисника, які просили у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року N 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року N 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Однак, згідно статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Доказів того, що обвинувачений якимось чином впливатиме на родичів потерпілої чи свідків, переховуватиметься від слідства чи суду або вчинятиме інші злочини – не має.

Матеріалами справи стверджено зокрема те, що підозрюваний визнав вину у вчиненому та дав пояснення з приводу ДТП, що стверджується поясненнями від 14.05.2018 року (а.с.13-13).

Крім того, підозрюваний проживає у повній сім’ї за місцем реєстрації в с.Тросник, вул.Туряниці, 27 (а.с.8), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.9), по місцю роботи також характеризується позитивно (а.с.20), має вищу освіту, є інвалідом третьої групи і йому протипоказано фізичні навантаження (а.с.21. 22), добровільно вчиняє дії по відшкодування завданої шкоди. Згідно розписок від 01.05.2018 року та 07.05.2018 року надано родичам потерпілої грошові кошти у розмірі 1000 євро та 30000 гривень (а.с.23, 24).

Також судом враховується, що з часу вчинення ДТП минуло більше місяць часу, за вказаний період підозрюваний жодних дій, які б давали підстав вважати про наявність ризиків не вчинено, зокрема підозрюваний співпрацює з слідством, на виклики до слідчого та прокурора з’являвся та з’явився за викликом до суду.

Приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та постановити ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 – відмовити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів, до 04 серпня 2018 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за першою вимогою;

2) не відлучатися із місця фактичного проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний час доби, а саме з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку наступної доби.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу передати для виконання до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для негайного поставлення на облік ОСОБА_1, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Працівники Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з метою контролю за поведінкою мають право з'являтися в житло, в якому проживає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

Копію ухвали суду вручити підозрюваному, прокурору та захиснику.

На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6