Постанова № 74485522, 05.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: № 751/2726/18 Головуючий у 1-й інстанції: Мороз К.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.В.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Авдієнка Сергія Олександровича

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2018 року

у справі №751/2726/18 (розглянутої у відкритому удовому засіданні)

за позовом ОСОБА_3

до відповідача інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Авдієнка Сергія Олександровича

та Департаменту патрульної поліції України

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Авдієнка Сергія Олександровича та Департаменту патрульної поліції України , в якому просив скасувати постанову серії ВР №148123 від 18.04.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на відсутність з його боку порушень правил дорожнього руху, та в свою чергу відсутність у відповідача належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2018 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову інспектора патрульної поліції роти № 2 батальйону № 5 УПП м. Чернігів сержанта поліції Авдієнко Сергія Олександровича серії ВР № 148123 від 18 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Авдієнко С.О. подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та скасовано постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. ст.315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 квітня 2018 року інспектором патрульної поліції роти № 2 батальйону № 5 УПП м. Чернігів сержанта поліції Авдієнко Сергія Олександровича. було складено постанову серія ВР № 148123 від 18.04.2018, якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням інспектора патрульної служби, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд скасувати накладене на нього адміністративне стягнення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3. та скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, мотивував своє рішення тим, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем необґрунтовано та без належного підтвердження наявності складу правопорушення вчиненого позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення від 27.01.2018 року серії АР № 072703 вбачається, що 27.01.2018 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 в м. Чернігові по проспекту Миру, 194/2, керуючи автомобілем ВАЗ 21703 д.н.з. НОМЕР_2 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 3 ґ) Правил дорожнього руху України.

Відповідно п.8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху України, визначено, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 8.10. Правил, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Пунктом 8.11 Правил визначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

За правилами ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Проте, в порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Разом з тим позивачем заперечувався факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано належних та допустимих доказів визначених ст. 251 КУпАП, що ОСОБА_3 керуючи 27 січня 2018 року о 14.00 год. по проспекту Миру, 149/2 в м. Чернігові транспортним засобом ВАЗ 21073 д.н.з. НОМЕР_2 мав технічну можливість зупинити транспортний засіб у місці передбаченому п. 8.10 Правил, не вдаючись до екстреного гальмування або виникнення умов небезпеки дорожнього руху, та відповідно погоджується з безпідставністю та необґрунтованістю прийнятої відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ВР № 148123 від 18 квітня 2018 року відносно ОСОБА_3

Водночас, наданий до суду відеозапис підтверджує лише факт, що складання відповідачем постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення. Інших доказів відповідачем не надано. Водночас Разом позивачем заперечувався факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови серії ВР №148123 від 18.04.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 272, 286, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Авдієнка Сергія Олександровича - залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький