Рішення № 74485030, 30.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2080/18

Провадження № 2-о/185/145/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про включення часу відбування виправних робіт до трудового стажу

В С Т АНОВИВ

19 березня 2018 року заявник звернувся до суду з заявою про включення часу відбування виправних робіт до трудового стажу, відповідно до якої просив суд зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до загального та пільгового трудового стажу, час відбування кримінального покарання, у вигляді виправних робіт за місцем роботи, на шахті «Благодатна» Павлоградського виробничого об’єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» - правонаступник ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «імені ОСОБА_3» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року, включно.

В обґрунтування позову він зазначив, що вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від травня 1997 року, його було засуджено за ч.1 ст. 215 КК України до одного року виправних робіт за місцем роботи, з утриманням 15 % заробітку на користь держави, які він відбував з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року, працюючи на шахті «Благодатна в/о «Павлоградвугілля», правонаступником якої є: ДВАТ «Шахта імені ОСОБА_3» - дочірнє підприємство ВАТ «Державної холдингової компанії «Павлограцвугілля», яке реорганізовано в філію «Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» «Шахта ім. Героїв космосу». В його трудовій книжці міститься запис, про не зарахування до загального та безперервного трудового стажу періоду відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт, а саме з 01 червня 1997 року по 01 липня 1998 рік. Згідно вироку суду від 08 травня 1997 року, з нього здійснювались страхові внески та утримання з заробітної плати. Оскільки законодавчими актами, як тими, що діяли на час відбування ним покарання, так і тими, що діють на теперішній час, передбачено можливість зарахування періоду відбування покарання у вигляді виправних робіт до загального трудового стажу, вважає, що його вимоги про зарахування періоду відбування ним покарання у вигляді виправних робіт у період з 01 червня 1997 року по 01 липня 1998 рік, до загального трудового стажу є обґрунтованими. У вересні 2018 році, він має право на призначення йому пенсії на пільги умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, при зверненні до Управління Пенсійного фонду у м. Павлоград Павлоградському районі, йому було усно роз’яснено, що для включення до трудового стажу, час відбування виправних робіт, у зв’язку з тим, що він працював як засуджений (відбуваючи покарання), йому необхідно звернутися до суду.

Заявник в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, проте на адресу суду від нього надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши письмові матеріали справи та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20 грудня 1995 року, після закінчення курсів, направлений, підземним горноробочим очисного забою 4 -го розряда з повним робочим днем в шахті «Благодатна» Павлоградського виробничого об’єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» (нині ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «імені ОСОБА_3» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).

Вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від травня 1997 року, його було засуджено за ч.1 ст. 215 КК України до одного року виправних робіт за місцем роботи, з утриманням 15 % заробітку на користь держави.

Відомості трудової книжки позивача за період з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року містять запис, що час роботи не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Згідно з довідкою ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «імені ОСОБА_3» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 13/45 від 12.03.2018 року, в період з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року ОСОБА_1 дійсно працював на шахті та з його заробітної плати утримувався податок на дохід.

Враховуючи, що позивач відбував покарання у вигляді виправних робіт з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року, умови відбуття ним цього покарання були визначені ВТК України від 23.12.1970 р.

У відповідності до статті 95 ВТК України, який діяв до 01 січня 2004 року, час відбуття покарання у виді виправних робіт міг бути зарахований судом до загального трудового стажу засудженого.

Норма статті 95 Виправно-трудового кодексу України від 23 грудня 1970 року, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт, втратила чинність на підставі прийняття та набрання чинності з 01.01.2004 року Кримінально-виконавчого кодексу України.

Частиною 3 статті 42 КВК України передбачено, що час відбуття засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Відповідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У період, який позивач просить зарахувати до страхового стажу, був чинний Виправно-трудовий кодекс Української РСР, статтею 103 якого встановлювалось, що час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці.

При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимого цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання того, що період його роботи в шахті «Благодатна» Павлоградського виробничого об’єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» (нині ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «імені ОСОБА_3» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») з 08 червня 1997 року по 01 липня 1998 року входить в загальний та пільговий стаж для врахування пенсії є безпідставною, оскільки період роботи ні до пільгового, ні до будь-якого іншого стажу врахований бути не може з огляду на відсутність щодо цього періоду відповідного рішення суду, прийнятого відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, яке було чинним на час відбуття покарання.

Витрати по оплаті судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст. 263, 264, 265 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В

В задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про включення часу відбування виправних робіт до трудового стажу - відмовити.

Витрати по оплаті судового збору покласти на ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 06 червня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_2