Постанова № 74484984, 30.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" травня 2018 р. справа № 804/6726/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 р. (суддя Жукова Є.О., м. Дніпро)

у справі №804/6726/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"

до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби Віталія Миколайовича,

треті особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради,

про визнання протиправними та скасування рішень, записів, -

встановив:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби Віталія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: індексний номер 37011284 від 11.09.2017 р. (15:49); індексний номер 37011557 від 11.09.2017 р. (15:57); індексний номер 37012354 від 11.09.2017 р. (16:16); індексний номер 37012438 від 11.09.2017 р. (16:18); індексний номер 37012589 від 11.09.2017 р. (16:22);

- скасувати записи про державну реєстрацію прав, винесених державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою Віталієм Миколайовичем, а саме: №22268930; №22268068; №22269148; №22269073; №22268776.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 р. позов залишено без розгляду відповідно до ч. 9 ст. 80 та п. 9 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, скаржник оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що доказів, наданих позивачем під час подання позовної заяви було достатньо для вирішення справи № 804/6726/17. Так, позивачем разом з позовною заявою було надано інформаційні довідки, в яких міститься інформація щодо об'єктів нерухомого майна, реєстраційні дії з котрими оскаржуються у цій справі.

Відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, інформація з Державного реєстру прав у паперовій або електронній формі має однакову юридичну силу та містить обов'язкове посилання на Державний реєстр прав.

Відповідно до п. 46-48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 26.10.2011 р. № 1141, інформація з Державного реєстру прав, що формується за об'єктом нерухомого майна, містить усі відомості про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного об'єкта нерухомого майна, крім випадків, передбачених пунктом 49 цього Порядку.

Таким чином, інформаційні довідки, отримані ТОВ "Естейт Селлінг" в мережі Інтернет щодо об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресами: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 34е, Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 34з, Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 34і, Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 34д, Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Чкалова Валерія, будинок 34ж, які були подані разом з поданням позовної заяви, містять всю необхідну інформацію щодо оскаржуваних реєстраційних дій з об'єктами нерухомого майна та є належними доказами по даній справі.

Крім того, позивач додатково надав до позовної заяви копії заяв власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна від 07.09.2017 р. з відповідними відмітками нотаріуса, що свідчать про подання їх до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявності заборони власника на вчинення будь-яких реєстраційних дій під час реєстрації відповідачем права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на зазначене нерухоме майно.

Запитувані в клопотаннях про витребування доказів позивачем реєстраційні справи мали лише стати додатковим підтвердження щодо реєстрації права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на об'єкти нерухомого майна.

Самостійно отримати копії даних реєстраційних справ є неможливим для ТОВ "Естейт Селлінг", адже дані документи можуть бути надані для огляду іншим особам виключно за рішенням суду відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не врахував, що позовна заява по справі № 804/6726/17 подавалась, а сама справа № 804/6726/17 розглядалась відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. На момент подання позовної заяви не було законодавчо встановлено обов'язку позивача подавати всі докази лише разом з позовною заявою (ст. 79 КАС України у новій редакції). Крім того, у КАС України в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви, була відсутня норма щодо того, що клопотання про витребування доказів має подаватись також лише разом з поданням позовної заяви (ст. 80 КАС України у новій редакції).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, незважаючи на те, що п. 10 Перехідних положень КАС України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, дане положення не має обмежувати права та свободи громадян, порушувати норми Конституції України, які є нормами прямої дії, та обмежувати доступ до правосуддя.

Це кореспондується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі Melnyk v. Ukraine (no. 23436/03, 28 March 2006).

Приписами національного законодавства (ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") встановлений вичерпний перелік підстав, які передують вчиненню реєстраційних дій, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод майнові права позивача перебувають у безпосередній залежності від обсягу вчинених реєстраційних дій відповідача, які повинні відповідати приписам чинного національного законодавства.

Відповідач у спірних правовідносинах не наділений правом "розсуду" (законодавець не наділив вказаного суб'єкта дискреційними повноваженнями) він повинен виконати вичерпний перелік визначених законом обов'язків.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Приписи чинного та міжнародного законодавства, а також практика Європейського суду з прав людини чітко встановлює принцип невтручання органами державної влади у мирне володіння своїм майном громадянами.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10.04.2018 року до суду надійшов письмовий відзив, в якому представник третьої особи - ПАТ КБ "ПриватБанк" просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу суду від 18.12.2017 року - без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник третьої особи - ПАТ КБ "ПриватБанк" у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представники інших учасників справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції в ухвалі від 18.12.2017 р. дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до ч.9 ст. 80, п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки:

- ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. клопотання повноважного представника позивача про витребування доказів було задоволено та витребувано у Відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради реєстраційні справи. Від Відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради судом була отримана відповідь від 18.12.2017 р. за вх.№57163/17, з якої вбачається, що реєстраційні справи на об'єкти нерухомого майна за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 34е, 34з, 34і, 34д, 34ж, від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича на адресу Відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не надходили;

- позивачем, окрім заявлених клопотань про витребування доказів від 27.11.2017 р., від 01.12.2017 р., будь-яких належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України надано не було;

- з переліку додатків до адміністративного позову вбачається та підтверджується матеріалами даної справи, що позивачем, окрім надання до суду таких документів, як: засвідчена копія статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"; засвідчена копія Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (№1003080200 від 02.10.2017 р.); засвідчені копії дублікатів договорів іпотеки №DNTFLOK06629/D192 від 01.03.2016 р., №DNTFLOK06629/D194 від 02.03.2016 р. №DNTFLOK06629/D191 від 01.03.2016 р., №DNTFLOK06629/D195 від 03.03.2016 р., №DNTFLOK06629/D193 від 02.03.2016 р.; інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100400650 від 16.10.2017 р., №100400566 від 16.10.2017 р., №100400199 від 16.10.2017 р., №100400492 від 16.10.2017 р., №100400732 від 16.10.2017 р.; копії заяв власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна від 07.09.2017 р., - будь-яких інших доказів в обґрунтування заявленого адміністративного позову додано не було;

- з тексту клопотання від 18.12.2017 р. вбачається, що зазначені у ч. 2 ст. 80 КАС України обов'язкові реквізити в ньому відсутні. В будь-яке з чотирьох судових засідань, призначених судом у справі, позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо предмету доказування, а заявлялися лише клопотання про витребування доказів- кожного разу до іншої особи, тому суд дійшов висновку про наявність факту зловживання своїми процесуальними правами з боку позивача, що є неприпустимим з огляду на зміст статей 2, 8, 9 КАС України.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Зі змісту ухвали суду від 18.12.2017 р. та матеріалів справи вбачається, що позивач у справі не є суб'єктом владних повноважень та судом першої інстанції у позивача не були витребувані докази та не надавався строк для їх надання.

Отже, наведені норми КАС України не можуть бути застосовані.

Відповідно до матеріалів справи позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у жовтні 2017 року.

Частина 9 ст. 80 КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, на яку посилається суд першої інстанції, набрала чинності 15.12.2018 року.

Відповідно до п. 10 ч. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 12 ч. розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 1, ч. 2 ст. 6 КАС України).

Отже, невідповідність адміністративного позову, поданого за правилами та на час дії КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, вимогам КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи, не може бути перешкодою для розгляду адміністративного позову судом.

Крім того, в ухвалі від 18.12.2017 р. судом було зазначено, що позивачем в обґрунтування своїх вимог до позову були долучені докази, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, висновок щодо залишення без розгляду позову позивача відповідно до ч. 9 ст. 80, п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України є помилковим та не відповідає матеріалам справи.

Щодо висновку суду першої інстанції про зловживання позивачем своїми процесуальними правами колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Проте, позов у цій справі було залишено без розгляду за інших, зазначених вище, підстав.

Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, і є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 320, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 р. у справі №804/6726/17 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04.06.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко