Постанова № 74484980, 30.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" травня 2018 р.

справа № 804/7876/17

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 р. (суддя Єфанова О.В., м. Дніпро)

у справі № 804/7876/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс"

до Державної фіскальної служби України

про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії, -

встановив:

27.11.2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Аякс" для реєстрації податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р., оформлену квитанцією від 15.11.2017 б/н;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України визнати податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р., прийняту і зареєстровану Державною фіскальною службою України 20.11.2017 р., такою, що прийнята і зареєстрована 15.11.2017 р., та внести відповідні зміни до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

На виконання наведених норм закону позивачем 15.11.2017 р. о 22:25 було складено в електронній формі, зашифровано та відправлено, з використанням електронної пошти, на адресу ДФС України податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р.

Через деякий час з Єдиного вікна подання електронних документів ДФС України надійшло повідомлення про отримання від ТОВ "Аякс" звітності й доставці її до поштової скриньки ДФС України, термін доставки - 15.11.2017 р., час доставки - 23:08:08. Ще через деякий час на адресу позивача надійшла квитанція № 1, в якій було зазначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017 р. о 23:03:43 та його не прийнято відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246.

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі - Порядок N 1246), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

Згідно з п. 13 Порядку N 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 року N 557 (далі - Порядок № 557), у разі, якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Податковим законодавством встановлено обов’язок контролюючого органу щодо прийняття електронних документів незалежно від часу їхнього надходження та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у прийняті і реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Як вбачається із змісту квитанції № 1, отриманої позивачем від ДФС України 15.11.2017 р. о 23:03:43, у прийняті податкової накладної № 10 від 16.10.2017 р. відмовлено відповідно до п. 3 Порядку N 1246.

Пунктом 3 Порядку N 1246 встановлено тривалість операційного дня з 0 до 23 години, тобто частини дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації, але надходження документів в електронному вигляді на адресу ДФС поза межами операційного дня, відповідно до зазначених норм діючого законодавства України, не є встановленою законом підставою для відмови у їх прийнятті.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Підпунктом 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, відповідачем у прийнятті податкової накладної № 10 від 16,10.2017 р. було відмовлено в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пунктів 12, 13, 15 Порядку N 1246 та п. 9 розділу II Порядку № 557 за відсутності будь-яких правових підстав, встановлених законом для відмови у прийнятті зазначеного документу.

У результаті таких протиправних дій відповідача позивач був змушений повторно - 20.11.2017 р., але вже з порушенням встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України граничних строків, відправити з використанням електронної пошти на адресу ДФС України податкову накладну № 10 від 16.10.2017 року, яка цього ж дня, а саме 20.11.2017 року, без будь-яких зауважень з боку відповідача, була прийнята та зареєстрована останнім у Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанція від 20.11.2017р. № 1).

13 лютого 2018 року від ГУ ДФС у Дніпропетровської області на адресу ТОВ "Аякс" надійшов акт № 4922/04-36-12-13/30198309 від 02.02.2018 р. про результати камеральної перевірки ТОВ "Аякс" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за січень, вересень 2016 року, жовтень 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ "Аякс" граничних строків реєстрації податкової накладної № 10 від 16.10.2017 року та розрахована сума штрафу за таке порушення.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог позивача про зобов’язання відповідача вчинити певні дії є незаконним, оскільки ч. 4 ст. 6 КАС України встановлено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. За приписами п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

18.05.2018 р. від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що відповідно до п. 2 та п. 3 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюється прийняття від платників податку податкових накладних/розрахунків коригування та реєстрація або припинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок п. 12 цього Порядку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податків протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

Відповідно до пп. 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та /або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, що зафіксовані у квитанції.

Відповідно до інформації, наявної в ЄРПН, ТОВ "Аякс" 15.11.2017 р. направило на реєстрацію податкову накладну від 16.10.2017 р. № 10. Однак, у зв’язку з тим, що податкова накладна від 16.10.2017 р. № 10 відправлена позивачем до ДФС України після закінчення операційного дня, протягом якого приймаються документи до реєстрації, а саме після 23:00 год., ДФС України не прийнято до реєстрації податкову накладну від 16.10.2017 р. № 10, про що повідомлено позивача у квитанції № 1 від 15.11.2017 р.

Податкова накладна від 16.10.2017 р. № 10 зареєстрована 20.11.2017 р. і змінити її дату реєстрації на 15.11.2017 р. неможливо, оскільки такий спосіб не передбачений діючим законодавством. В разі повторної реєстрацій податкової накладної № 10 від 16.10.2017 р. відбудеться подвоєння податкових зобов’язань з податку на додану вартість у позивача.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що за договором поставки зерна № 171016-01 від 16.10.2017 р. позивач, як постачальник, 16.10.2017 р. поставив та передав у власність ТОВ "Аякс" (Покупець) зернову продукцію на загальну суму 21774006,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3629001,10 грн., про що було складено відповідний акт приймання-передачі товару та виписав податкову накладну № 10.

15.11.2017 р. позивачем було складено в електронній формі, зашифровано та відправлено, з використанням електронної пошти, на адресу ДФС України податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р.

Пізніше на адресу позивача надійшла квитанція № 1, в якій було зазначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017 р. о 23:03:43 та він не прийнятий відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246.

20.11.2017 р. податкова накладна № 10 від 16.10.2017 р. була повторно відправлена з використанням електронної пошти на адресу відповідача, прийнята та зареєстрована ДФС України у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Суд першої станції дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні, оскільки:

- податкова накладна № 10 від 16.10.2017 р. відправлена до ДФС України після закінчення операційного дня, протягом якого приймаються документи до реєстрації, а саме після 23:00 години, а, отже, таку податкову накладну не прийнято до реєстрації ДФС України, про що повідомлено позивача у квитанції № 1 від 15.11.2017 р.;

- 20.11.2017 р. податкова накладна № 10 від 16.10.2017 р. була прийнята та зареєстрована ДФС України у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому в разі реєстрації податкової накладної № 10 від 15.11.2017 р., яка була складена на одну господарську операцією з податковою накладною № 10 від 20.11.2017 року, відбудеться неправомірне збільшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у позивача та податкового кредиту у контрагента (ТОВ "Аякс") по даній господарській операції;

- діючим законодавством не передбачений такий спосіб, як зміна дати прийняття накладної, а саме вважати податкову накладну, що направлена 20.11.2017 р. та прийнята у цей день, такою, що прийнята 15.11.2017 р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позову про визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті для реєстрації податкової накладної № 10 від 16.10.2017 р. з огляду на наступне.

З матеріалів справи (а.с. 17) вбачається, що податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р. позивачем направлено для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних 15.11.2017 р. о 22:25 год., а доставлено на поштову скриньку ДФС 15.11.2017 р. о 23:08 год. Суд першої інстанції цю обставину до уваги не прийняв.

Відповідно до квитанції № 1 податкову накладну позивача № 10 від 16.10.2017 р. не було прийнято автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 - операційний день для реєстрації документів триває з 0 до 23 год.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку № 1246.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

Отже, вичерпний перелік порушень, які є підставою для неприйняття податкової накладної, передбачений п. 12 Порядку № 1246. Такої підстави для неприйняття податкової накладної як направлення податкової накладної не в операційний день ані п. 3 Порядку №1246, ані іншими положеннями Порядку № 1246 не передбачено.

Крім того, зазначену податкову накладну було надіслано позивачем 15.11.2017 р. о 22:25 год., тобто в межах операційного дня.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить до висновку про неправомірність відмови відповідача у прийняті для реєстрації податкової накладної позивача №10 від 16.10.2017 р., оформлену квитанцією від 15.11.2017 р., тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує кожному захист "своїх прав", які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Податкова накладна № 10 від 16.10.2017 р. була прийнята та зареєстрована ДФС України у Єдиному реєстрі податкових накладних 20.11.2017 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме зобов’язання відповідача визнати податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р., прийняту і зареєстровану відповідачем 20.11.2017 р., такою, що прийнята і зареєстрована 15.11.2017 р., та внести відповідні зміни до Єдиного реєстру податкових накладних, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є неналежним.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з’ясуванням обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови відповідача прийняти подану позивачем для реєстрації податкову накладну № 10 від 16.10.2017 р., оформлену квитанцією від 15.11.2017 р., та позов в цій частині слід задовольнити. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року у справі № 804/7876/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови Державної фіскальної служби України прийняти подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Аякс" для реєстрації податкову накладну № 10 від 16.10.2017 року, оформлену квитанцією від 15.11.2017 року, та позов в цій частині задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України прийняти подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Аякс" для реєстрації податкову накладну № 10 від 16.10.2017 року, оформлену квитанцією від 15.11.2017 року.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04.06.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко