Рішення № 74483914, 05.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

05 червня 2018 року справа № 823/1285/18

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у зв’язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році та здійснити позивачу з 01.03.2018 перерахунок та виплату пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України №3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу», в розмірі 80% заробітної плати на момент виходу на пенсію, виходячи із розміру посадового окладу 5200 грн. за 6 групою оплати праці, визначеною постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 «Питання оплати праці працівників державних органів», із змінами внесеними згідно постанови КМ №24 від 25.01.2018, які застосовуються з 01.01.2018, що прирівняна до посади позивача (остання посада в органі місцевого самоврядування, з якої призначено пенсію позивачу) на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та підпункту 2 пункту 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №426 від 19.06.2013, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у розмірі 80% заробітної плати. Позивач зверталась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв’язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Кабінету Міністрів України та із зміною мінімальної заробітної плати, на яку отримала лист-відповідь без прийняття рішення у формі окремого документу про відмову в перерахунку пенсії. Вважає, що відповідач порушує її право на перерахунок пенсії.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначає, що позивач 15.02.2018 звернулась із заявою про перерахунок пенсії, у зв’язку із підвищенням окладів державним службовцям з січня 2017 та не надала довідку про заробітну плату. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Посилання позивача на постанову №426 як підставу для перерахунку пенсії непрацюючому державному службовцю є помилковим, адже набрання чинності Законом №4050 та постанови Кабінету Міністрів України №426 від 19.06.2013 так і не відбулося. Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ні можливості, ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв’язку із зміною розміру заробітної плати. Чинним законодавством з 15.12.2015 не визначено суб’єктивного права, і не передбачено підстав і порядку реалізації, обов’язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. Також зазначив, що відмова у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача та не є звуженням обсягу вже набутих нею прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача сектору прийому громадян по ЖБК, гуртожиткам, приватному сектору відділу соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси.

Станом на час розгляду справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у розмірі 80 відсотків заробітної плати.

15.02.2018 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у зв’язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України нової схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.

Відповідач листом №28/Ж-10 від 21.02.2018 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, в якому вказав, що позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії після набрання чинності новим Законом України «Про державну службу», немає правових підстав для розгляду заяви позивача по суті звернення. Також зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України №426 від 19.06.2013 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця» чинності не набула. Вказана постанова мала 01.01.2016 набути чинності одночасно з набранням чинності Законом України №4050-VІ від 17.11.2011 «Про державну службу». Однак, 10.12.2015 Верховною Радою України прийнято новий Закон України №889-VІІІ «Про державну службу», який опублікований в офіційному виданні «Голос України» №250 від 31.12.2015. Розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що вказаний Закон набирає чинності з 01.05.2016, крім деяких положень, зокрема, підпункту 3 пункту 2, який набирає чинності з дня його опублікування. Таким чином, Закон №4050 визнаний таким, що втратив чинність з 31.12.2015.

Не погоджуючись із відмовою у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

До 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 37 Закону №3723-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» №432-IV від 16.01.2003) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій (стаття 37-1 Закону №3723-XII (в редакції, чинній до 01.01.2015).

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній до 15.12.2015) також передбачено порядок перерахунку пенсії пенсіонерам у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

В подальшому Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено цю норму у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України №1013, норми якої набрали чинності з 15.12.2015, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено пункт 4, що передбачав умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Таким чином, з 15.12.2015 питання щодо умов і порядку перерахунку пенсій державних службовців визначається Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено умов і механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв’язку зі зміною розміру заробітної плати.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.

Оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише в лютому 2018 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, яка набрала чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.05.2016 Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 по іншому врегульовані правовідносини, пов’язані з пенсійним забезпеченням (як призначенням, так і перерахунком) державних службовців. При цьому, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, який набув чинності з 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким не передбачено перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко