Рішення № 74483831, 04.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року справа № 823/1187/18

18 годин 11 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 823/1187/18

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [позивач – особисто (бере участь за допомогою відеоконференцзв`язку )]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача ОСОБА_2 – за довіреністю]

про визнання неправомірною відмови та зобов’язання вчинити дії, прийняв рішення.

12.03.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати відмову ГУ ПФУ в Черкаській області від 26.02.2018 вих. № 626/М-10 щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО та вихідної допомоги при звільненні, з 01.01.2018 неправомірною;

- зобов’язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 65705,39 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2016 р. у сумі 5317,10 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2017 р. у сумі 5317,10 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; винагороди за безпосередню участь в АТО у сумі 16062,47 грн.; вихідної допомоги при звільненні з лав ЗС України у сумі 66463,75 грн., з 01.01.2018;

- постанову суду в частині перерахунку пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач отримав неправомірну відмову відповідача у перерахунку пенсії без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО та вихідної допомоги при звільненні згідно наданих довідок про грошове забезпечення. Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 03.05.2017 був звільнений з військової служби у запас за п. «а» (у зв’язку із закінченням строку контракту) ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Згідно довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення від 06.09.2017 №318 до 30.04.2017 позивач був забезпечений такими основними видами грошового забезпечення: посадовим окладом, окладом за військовим званням, надбавкою за вислугу років. У довідці про грошове забезпечення за 24 останні місяці служби в якості додаткових видів грошового забезпечення включено надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премію, надбавку за кваліфікацію, надбавку за особливі умови служби, щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, винагороду за безпосередню участь в АТО, грошову допомогу при звільненні з військової служби. На час звільнення з лав Збройних Сил України розмір грошового забезпечення позивача становив 4630 грн. 69 коп., та включав наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці. Для обчислення розміру пенсії взято середній показник додаткових видів грошового забезпечення та премій за останні 24 місяці та при цьому не враховано всі складові грошового забезпечення, які позивач одержував на час звільнення. Позивач зазначає, що при призначенні пенсії за вислугою років, відповідачем сума грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії була визначена з порушенням чинного законодавства, оскільки щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за безпосередню участь в АТО та вихідну допомогу при звільненні з військової служби при призначенні пенсії відповідачем у розрахунок пенсії безпідставно не включено. Позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 25.04.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що органи Пенсійного фонду України обчислюють розмір пенсій згідно з наданими іншими органами довідками про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках, тому пенсію позивачу обчислено із грошового забезпечення 4630,69 грн., визначеного згідно зі ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 та грошовим атестатом від 26.05.2017 і довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці служби перед звільненням від 15.06.2017 № 209, а саме: 740 грн - посадовий оклад; 60 грн - оклад за військовим званням (прапорщик); 320 грн - надбавка за вислугу років (40%); 3510,69 грн - середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби перед звільненням (надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію (спеціаліст 1 класу), надбавка за особливі умови служби та премія). Розмір грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію Позивача, визначено згідно із законодавством та документами, наданими для призначення пенсії. Стосовно перерахунку пенсії з урахуванням наданих позивачем довідок від 27.12.2017 № 1230, від 06.09.2017 № 318, від 02.02.2018 №39, від 04.01.2018 № 8 та №9, виданими військовою частиною А 2012, відповідачем зазначено, що суми додаткових видів грошового забезпечення, зазначені в довідці від 27.12.2017 № 1230, відповідають сумам, зазначеним у довідці від 15.06.2017 №209, згідно з якого і було обчислено пенсію позивача з дати її призначення. Відповідач наголошував, що довідки про додаткові види грошового забезпечення не містять інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (надалі – ЄСВ). В обґрунтування правомірності позиції відповідач посилався на ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які, за діючими правилами, нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України та зазначав про ст.63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), що усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Протягом березня-квітня 2018 року підвідомчими міністерствами на адресу головного управління направлялися довідки про грошове забезпечення, відповідно до яких Пенсійним фондом було здійснено перерахунки пенсій, в тому числі і позивачу, що підтверджується розрахунком від 24.04.2018 (а.с.94). Також зазначено, що оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.

15.05.2018 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що позивача звільнено з військової служби у запас, а не з органів МВС або Поліції, а вимоги ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на позивача не поширюються, оскільки дані правовідносини унормовані спеціальним Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши мотивацію позицій учасників, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Абзац 1 преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі- Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Згідно витягу з наказу (а.с.11) від 25.05.2017 №115 позивач звільнений у запас наказом командира військової частини 03.05.2017 №20-рс. Судом встановлено, що позивач з 26.05.2017 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області, отримує пенсію за вислугу років в розмірі 65% грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується протоколом від 22.06.2017 пенсійної справи позивача (а.с.73, а.с.119).

Судом встановлено, що позивач 10.01.2018 (а.с.12) та 06.02.2018 (а.с.14-15) звертався до відповідача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: грошової винагороди, матеріальної допомоги та вихідної допомоги при звільненні з дати призначення пенсії, проте отримав відмову, викладену у листі відповідача від 26.01.2018 за вих. № 182/М-10 (а.с.13) та від 26.02.2018 за вих. № 626/М-10 (а.с.16) мотивовану тим, що ст. 43 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) не містять положень про включення зазначених позивачем виплат до грошового забезпечення, з одноразової допомоги при звільненні з військової служби не нараховується ЄСВ, а відповідно до рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 враховуються для перерахунку пенсії лише надбавки, доплати, підвищення, тому підстав для перерахунку не вбачається.

Відповідно до довідки військової частини А2012 від 06.09.2017 №318 (а.с.9) встановлено, що позивач з 01.05.2015 до 30.04.2017 отримував такі види виплат: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 2501 грн. 89 коп.; грошова допомога на оздоровлення – 7818 грн. 99 коп.; винагорода за безпосередню участь в АТО – 16062 грн. 47 коп. Судом встановлено і учасниками не заперечується, що відомості у довідках від 15.06.2017 №209 (а.с.126-127), від 06.09.2017 №318 (а.с.9, а.с.40), від 02.02.2018 №39 (а.с.128) – грошова допомога на оздоровлення у сумі 13136, 09 грн., від 04.01.2018 №8 (а.с.129) – допомога на вирішення соціально-побутових питань у сумі 2501,89 грн., від 04.01.2018 №9 (а.с.130) – вихідна допомога при звільненні 66463, 75 грн. та грошовому атестаті від 26.05.2017 не міститься даних про те, що з виплат (допомоги) позивачем сплачено ЄСВ.

Оцінюючи позицію позивача у контексті посилання (а.с.52-58, а.с.106-108) на правові позиції постанови пленуму ВСУ від 15.04.2005 №4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», суд зазначає про те, що ні Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ні КАС України на визначає обов’язкового врахування судом положень постанови пленуму. Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, варто зазначити, що у часі законодавство зазнає динамічного удосконалення, зокрема із запровадженням єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15, постанові Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі №559/3342/14-а, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 у справі №344/9291/17 та постанові Верховного Суду від 23.01.2018 №495/6612/16-а висловлена позиція про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, відносяться матеріальні допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, одноразові премії, надбавки, нараховані позивачу протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки довідки видано за різний період, не був предметом дослідження розмір виплат у часі. Натомість, судом взято до уваги, що у довідках на час звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії не зазначено відомостей про сплату ЄСВ із зазначених сум, а у довідці наданій позивачем суду після виникнення спірних відносин (а.с.148) 25.05.2018 №307 вказано: ЄСВ на суми виплат вихідної допомоги при звільненні військовослужбовців не нараховується; на інші виплати, у т.ч. щомісячну додаткову грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2017 у сумі 65705,39 грн., грошову допомогу на оздоровлення за 2015-2017 у сумі 15637,98 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у сумі 2501,89 грн. та винагороду за участь в АТО за 2015-2017 у сумі 16062,47 грн. військовою частиною було здійснено нарахування та сплату ЄСВ.

Позивач зазначає про фактичне грошове забезпечення у сумі 175214,36 грн., у т.ч. про вихідну допомогу при звільненні у сумі 66463,75 грн. і право на перерахунок з 01.01.2018 з огляду на надані документи 10.01.2018, до яких надано відповідачеві довідки від 04.01.2018 №8 та №9, до звернення від 06.02.2018 відповідачеві позивачем надано довідки 06.09.2017 №318, від 04.01.2018 №8 та №9, від 02.02.2018 №39.

Згідно довідки військової частини А2012 від 06.09.2017 №318 позивач отримав фактичне грошове забезпечення в сумі 175214,36 грн. Згідно вказаної довідки отримав за період з 01.05.2015 по 30.04.2017 (24 місяці перед звільненням): щомісячну додаткову грошову винагороду у сумі 65705,39 грн. ( 60% від посадового окладу); грошову допомогу на оздоровлення за 2015 рік у сумі 2501,89 грн.; грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік у сумі 5317,10 грн.; грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік у сумі 5317,10 грн.; винагороду за безпосередню участь в АТО у сумі 16062,47 грн.; вихідну допомогу при звільненні з лав ЗС України у сумі 66463,75 грн.

Законом № 2262 (ч.3 ст.43) пенсії прапорщикам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому КМУ.

Згідно п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 – страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом № 2011 (ч.1 ст.10-1) гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно п.1 постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до п.3 Постанови № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Згідно з додатком № 25 до Постанови № 1294 визначено схему додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, якою до одноразових віднесено, зокрема винагороду, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом і складністю роботи, що виконується під час проходження військової служби. Так, пп.3 п.5 постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою КМУ «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31.01.2015 №24 встановлена грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, яка виплачується у відсотках місячного грошового забезпечення. Пунктами 1 - 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України 02.02.2015 №49, визначено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Законом № 2011 встановлено (ч.2 ст.9), що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, що відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні бути враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них страхових внесків. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова винагорода за участь в АТО, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, за умови якщо з таких виплат сплачені страхові внески (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 (справа № 21-70а15), відповідно до якої, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та одноразова грошова допомога при звільненні, винагорода за участь в АТО відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.

Судом взято до уваги, що відповідно до п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі – Порядок № 3-1) визначено, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках. Суд, надаючи оцінку доводам позивача і доказам на їх підтвердження, зазначає, що подана позивачем довідка від 06.09.2017 № 318 видана військовою частиною А 2012 складена у довільній формі, не відповідає вимогам, встановленим Порядком № 3-1 та не містить відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядком № 3-1 передбачено надання окремої довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні суд зазначає про таке.

За змістом п.17 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) військовослужбовці належать загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у п.17 ст.11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно п.1 ст.4 Закону № 2464 визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці належать загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина 3 ст.43 Закону № 2262 не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлено ст.15 Закону № 2011 та ст.9 Закону № 2262, що пов'язані зі звільненням особи зі служби. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, що повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до п.2 розділу 1 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством - військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32), зокрема у п.58 рішення у справі Seryavin та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, п.29).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій пенсійного органу щодо неврахування при обчисленні пенсії позивача щомісячної додаткової грошової винагороди, вихідної допомоги при звільненні з лав ЗС України, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО, що мали місце за 24 місяці перед звільненням зі служби задоволенню не належать, оскільки останній з питання призначення і перерахунку пенсії позивача діяв у спосіб та порядок, визначений законом згідно документів (довідок), що були надані позивачем та іншими уповноваженими особами без наявної інформації щодо нарахованого та сплаченого ЄСВ і відповідачеві на час виникнення спірних правовідносин не була відома інформація з довідки від 25.05.2018 щодо сплати ЄСВ стосовно сум вказаних загалом у 2015-2017 роках.

КАС України (ч.2 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно КАС України (ч.1 ст.77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до КАС України (ч.2 ст.77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем під час з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами доведено правомірність відмови щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням щодо вихідної допомоги при звільненні, викладеної у листі ГУ ПФУ в Черкаській області від 26.02.2018 вих. № 626/М-10 та інших виплат за наявної інформації у довідках №209 та №318, що не містять інформації про нарахування на спірні виплати ЄСВ і відповідно, не дає підстав для врахування до грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії.

13.02.2008 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 (далі - Порядок). Зазначений Порядок прийнято для розмежування функцій, налагодження взаємодії між органом, в якому особа проходила службу та органом, який призначає пенсію, а також з метою виключення зловживань та особистої зацікавленості з боку посадових осіб зазначених органів. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках. Тобто, обов'язковою умовою для перерахунку пенсії є наявність документів, що підтверджують право на перерахунок або довідка для перерахунку пенсії зі зміненим грошовим забезпеченням. Наведене обумовлене положеннями ст.43 Закону № 2262, згідно з якою, обов'язковою умовою для включення виплат до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а згідно наданої у судовому засіданні довідки наявна інформація про такі нарахування ЄСВ. Відповідач у межах власних повноважень не позбавлений права перевірити інформацію надану позивачем та/або військовою частиною чи іншим відповідним органом.

У зв’язку із вищенаведеним у контексті перевірки критеріям відповідності дій відповідача згідно ч.2 ст.2 КАС України у задоволенні позовної вимоги: зобов’язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 65705,39 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2016 р. у сумі 5317,10 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2017 р. у сумі 5317,10 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; винагороди за безпосередню участь в АТО у сумі 16062,47 грн.; вихідної допомоги при звільненні з лав ЗС України у сумі 66463,75 грн., з 01.01.2018 – належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу, що оскільки матеріали справи містять довідку довільної форми від 25.05.2018 про сплату ЄСВ, а до відповідача документи, що можуть слугувати підставою для розгляду питання щодо перерахунку пенсії в установленому порядку і за визначеною формою не надходили, то вбачається за можливе з метою ефективного захисту права позивача на соціальне забезпечення зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі чинної довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, з яких було сплачено ЄСВ: щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; винагороди за участь в АТО, з 01.01.2018.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС). З огляду на те, що позивач, звільнений від сплати судового відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а доказів здійснення інших судових витрат не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) розглянути питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі чинної довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; винагороди за участь в АТО, з 01.01.2018.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 06.06.2018.

Суддя Л.В. Трофімова