Рішення № 74483483, 30.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2018 року 11:52 № 826/14583/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Бояринцевої М.А., Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГолови Державної прикордонної служби України генерал-полковника Назаренка Віктора Олександровича, Адміністрації Державної прикордонної служби Українипровизнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1;

від позивача: Рубежанський І.В.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Коротушак А.І.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 травня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Голови Державної прикордонної служби України генерал-полковника Назаренка Віктора Олександровича, Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

1. Визнати дії Голови Державної прикордонної служби України генерал-полковника Назаренка Віктора Олександровича щодо звільнення з військової служби в запас підполковника ОСОБА_1 (А-088560) з посади старшого офіцера - старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) Головного центру управління службою Державної служби України неправомірними.

2. Визнати дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо звільнення з військової служби в запас підполковника ОСОБА_1 (А-088560) з посади старшого офіцера-страршого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) Головного центру управління службою Державної служби України неправомірними.

3. Визнати протиправним та скасувати п. 10 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15.08.2016 р. за № 400 - аг «Про результати службового розслідування» в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 (А-088560) дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 19 серпня 2016 року за № 800-ОС «По особовому складу» в частині припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби позивача - підполковника ОСОБА_1 (А-088560) з посади старшого офіцера - старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) Головного центру управління службою Державної служби України з військової служби в запас за пунктом «е» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність).

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 22 серпня 2016 року по особовому складу № 808-ОС про виключення позивача - ОСОБА_1 (А-088560) зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

6. Поновити підполковника ОСОБА_1 (А-088560) на займаній на час звільнення посаді старшого офіцера-старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) Головного центру управління службою Державної служби України з 19 серпня 2016 року.

7. Поновити дію контракту з підполковником ОСОБА_1 (А-088560) для подальшого проходження військової служби на посаді старшого офіцера - старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) Головного центру управління службою Державної служби України, а у випадку закінчення дії контракту його продовжити, включити до списків особового складу та всіх видів забезпечення.

8. Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19 серпня 2016 року по день фактичного поновлення на військовій службі.

9. Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України зарахувати період вимушеного прогулу до вислуги років ОСОБА_1 на військовій службі (в календарному та пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

10. В частині включення до списків особового складу та всіх видів забезпечення, поновлення дії контракту, поновлення на службі допустити негайне виконання рішення.

11. Всі витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2016 р. суддею Качуром І.А. відкрито провадження по справі та призначено її до колегіального судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.10.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до колегіального судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані протиправним звільненням позивача із займаної посади, що вчинено із рядом порушень. При цьому, висновки викладені в наказі про результати службового розслідування щодо вчинення позивачем порушень нічим не підтверджено та ґрунтуються на припущеннях. З огляду на наведене, притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення з військової служби за контрактом через службову невідповідність відбулось без законних на те підстав.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник 1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Відзиву (заперечень) з приводу заявлених позовних вимог не подав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем в період його перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону особисто було підписано листа-клопотання № 71/4562 на ім'я директора державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» про сприяння у виготовленні лісорубних (лісових) квитків для проведення очистки просіки, освітлення контрольно-слідової смуги та дозорної дороги у 2015 році на ділянці відділів прикордонної служби «Великий-Березний» в межах 88-161 прикордонних знаків. Згідно з лісорубними квитками та відповідно до акту перевірки стану додержання вимог природоохоронного законодавства в ДП «Великикоберезнянське ДП» у 2015 року Чопському прикордонному загону було відведено під вирубку 659 дерев. Службовим розслідуванням було встановлено, що, незважаючи на наявність лісорубських квитків, вирубка лісу Чопським прикордонним загоном не здійснювалася і не могла здійснюватися. Таким чином, позивачем в період його перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону не було виконано свого обов'язку щодо забезпечення захисту лісових насаджень, що межують з прикордонною просікою шириною 5 метрів від лінії державного контролю, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 19.08.2016 р. № 800-ОС «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Військовий обов'язок і військову службу в Державній прикордонній службі України» на підставі наказу Адміністрації Прикордонної служби України від 15.08.2016 р. № 400-АГ, подання про звільнення від 17.08.2016 р., підполковника ОСОБА_1 (А-088560), старшого офіцера - старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при Генеральному штабі Збройних Сил України) було звільнено з військової служби за п. «є» (через службову невідповідність) ч. 6 ст. 26 у запас без права носіння військової форми одягу.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 22.08.2016 р. № 808-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Шевченківського районного військового комісаріату у м.Києві.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.08.2015 № 373-АГ до позивача застосовано стягнення у вигляді пониження в посаді за неповне виконання вимог ст. 16, ч. 2 ст. 30, ч. 2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 9 Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, дія якого поширюється на Державну прикордонну службу України.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків або порушення ним військової дисципліни або громадського порядку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з урахуванням характеру та обставин вчиненого правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, дія якого поширюється на Державну прикордонну службу, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період його перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону особисто було підписано листа-клопотання № 71/4562 на ім'я директора державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» про сприяння у виготовленні лісорубних (лісових) квитків для проведення очистки просіки, освітлення контрольно-слідової смуги та дозорної дороги у 2015 році на ділянці відділів прикордонної служби «Великий-Березний» в межах 88-161 прикордонних знаків. Вказаний лист було підписано ОСОБА_1 01.07.2015 р. особисто.

Вказане клопотання було розглянуто головою Великоберезнянської РДА Закарпатської області і ним було видано відповідне розпорядження від 02.07.2015 № 113 керівнику державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» про видачу лісорубних квитків.

Про це було направлено відповідного листа від 07.07.2015 р. № 843/01-36 за підписом заступника голови державної адміністрації, в якому було доведено ДП «Великоберезнянське лісове агропромислове господарство про прийняте рішення та надіслано його копію начальнику Чопського прикордонного загону ОСОБА_1

Згідно із лісорубними квитками №№ 452667 та 452668 від 15.07.2015 р. та, відповідно до акту перевірки стану додержання вимог природоохоронного законодавства в ДП «Великоберезнянське ДП» у 2015 році Чопському прикордонному загону було відведено під вирубку в межах ділянки відповідальності відділу прикордонної служби «Великий Березний» 659 дерев.

У період з 29 березня по 11 квітня 2016 року представниками Управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, посадовими особами Чопського прикордонного загону було виявлено факти вирубки лісу уздовж державного кордону на ділянках відповідальності відділів прикордонної служби «Великий Березний» (в межах прикордонних знаків №№94-109), «Новоселиця» (в межах прикордонних знаків №№ 169-172, 174-198), «Гута» (в межах прикордонних знаків №№213-223). Відповідно до актів спільних перевірок наявних в матеріалах справи представниками компетентних органів державної влади зазначену вирубку визнано незаконними.

За цими фактами Управлінням захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відкрито 4 кримінальні провадження за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону в ході реалізації кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення:

- начальнику відділу прикордонної служби «Новоселиця» капітану ОСОБА_6 та першому заступнику начальника цього ж відділу капітану ОСОБА_7, передбаченого ч. 3 ст. 425 «Недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду» КК України;

- начальнику відділу прикордонної служби «Великий Березний» майору ОСОБА_8, передбаченого ч. 3 ст. 425 «Недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду» КК України;

- першому заступнику начальника відділу прикордонної служби «Великий Березний» капітану ОСОБА_9, передбаченого ч. 3 ст. 425 «Недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду» КК України.

З метою встановлення обставин незаконних вирубок лісу за рішенням начальника Чопського прикордонного загону були проведені службові розслідування.

Після затвердження висновків, копії матеріалів службових розслідувань, зокрема, відносно позивача було направлено до військової прокуратури Ужгородського гарнізону.

Так, результати обстежень районів вирубки лісу свідчать про те, що незаконна вирубка лісу на ділянках підрозділів здійснювалася уздовж державного кордону.

З пояснень начальника відділення внутрішньої безпеки по Донецькому прикордонному загону майора ОСОБА_10 стало відомо, що в серпні 2015 року від старшого офіцера відділення внутрішньої безпеки по Чопському загону майора Кулика Є.В. надійшла доповідь стосовно того, що на ділянці відділу прикордонної служби «Великий Березний» прикордонним нарядом під час моніторингу лінії державного кордону було виявлено несанкціоноване заходження невстановлених осіб на територію України (до 15 метрів) та незаконну вирубку лісу вздовж державного кордону завдовжки до 600 метрів з його наступним трелюванням у Словацьку Республіку. Начальником відділу прикордонної служби майором ОСОБА_12 спільно із начальником відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу «Великий Березний» прапорщиком Боєчком С.М. було проведено моніторинг державного кордону, за результатами якого інформацію було підтверджено.

Майором ОСОБА_10 цю інформацію було доведено до начальника Чопського прикордонного загону підполковника ОСОБА_1 на що йому було надано відповідь: «там все нормально, проводить роботи інженерна група словацької сторони, та якщо десь помилились на декілька метрів, це не суттєво, і загалом ситуація відома керівництву регіонального управління».

З пояснень старшого офіцера-старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових підполковника ОСОБА_1 стало відомо, що він не пам'ятає, щоб йому надходила інформація про проведення вирубок лісу на державному кордоні та чистки прикордонних просік.

Отже, відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.07.2016 № 356-аг «Про призначення службового розслідування» та від 10.08.2016 № 393-аг «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.07.2016 № 356-аг» було проведено службове розслідування за фактом порушень вимог керівних документів посадовими особами Західного регіонального управління, Чопського прикордонного загону, що призвели до порушення режиму державного кордону під час вирубки дерев уздовж державного кордону на ділянці Чопського прикордонного загону та неповного проведення службових розслідувань, за результатами якого затверджено висновок від 15.08.2016 р. вх. № 109/0/32-16.

Вищевказаним висновком встановлено, зокрема:

1) факт здійснення незаконної вирубки лісу на ділянках відповідальності відділів прикордонної служби «Великий Березний» (в межах прикордонних знаків №№ 94-109), «Новоселиця» (в межах прикордонних знаків №№ 169-172, 174-198), «Гута» (в межах прикордонних знаків №№ 213-223);

2) на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Великий Березний» мав місце факт проведення робіт з вирубки лісу вздовж державного кордону в межах прикордонних знаків №№ 110-135 та 146-157, яка здійснювалась з порушенням установлених правил. Підтвердження законності вирубки в районі прикордонних знаків №№ 110-135, 146-157 потребує проведення комісійного обстеження за участі відповідних фахівців лісових господарств;

3) вирубка лісу на ділянках відповідальності відділів прикордонної служби «Великий Березний», «Новоселиця», «Гута» проводилась у період з серпня 2015 року по квітень 2016 року невідомими особами з території суміжної держави. Зрізані дерева вивозились на територію Словацької республіки з порушенням встановленого порядку поза пунктами пропуску, що є порушенням режиму державного кордону;

4) в порушення вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 14.02.2005 № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за № 261/10541, службове розслідування за фактами порушення режиму державного кордону під час проведення вирубки лісу вздовж державного кордону на ділянці Чопського прикордонного загону Західним регіональним управлінням проведено не було;

5) службові розслідування Чопським прикордонним загоном проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 14.02.2005 № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за № 261/10541 не повно та необ'єктивно;

6) посадовими особами Західного регіонального управління Чопського прикордонного загону, відділів прикордонної служби «Великий Березний», «Новоселиця», «Гута» систематично не виконувалися вимоги керівних документів з питань перевірки лінії державного кордону.

За результатами службового розслідування запропоновано звільнити старшого офіцера-старшого оперативного чергового відділу оперативних чергових (при ГШ ЗСУ) підполковника ОСОБА_1 за невиконання в повному обсязі під час перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону вимог п.п. 9, 10 Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 15.02.2005 № 116, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2005 за № 294/10574, п. 65, 124, 210 Статуту Державної прикордонної служби України, частина І (прикордонний загін), затвердженого наказом Голови Державної прикордонної служби України від 27.08.2004 № 634.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керівники регіональних органів і регіональних органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, користуються дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України закріплено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідністю накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом.

Відповідно до ст. ст. 83, 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Згідно із ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Таким чином, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України чітко визначені стягнення, які накладаються на військовослужбовців, що вчинили правопорушення, у тому числі, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. У свою чергу Статутом визначений й сам порядок накладання дисциплінарних стягнень та порядок їх виконання.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 р. N 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 р. за N 261/10541 затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України (надалі - Інструкція N 111).

Відповідно до п. 5 вказаної Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.

Пунктом 17 Інструкції № 111 визначено, що розслідування має встановити:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено;

ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Пунктом 18 Інструкції N 111 визначено, що за результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення; які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли; дата складання висновку.

Висновки щодо допущених військовослужбовцем порушень в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися посиланнями на наявні докази.

Якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 27 Інструкції N 111).

Відповідно до п. 30 Інструкції N 111 під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються: характер та обставини вчинення правопорушення; його наслідки; попередня поведінка військовослужбовця; тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення, яке допустив позивач були встановлені в ході службового розслідування Адміністрації Держприкордонслужби, яке було затверджено 15.08.2016 р. за фактом порушень вимог керівних документів посадовими особами Західного регіонального управління Чопського прикордонного загону, що призвели до порушення режиму державного кордону під час вирубки дерев уздовж державного кордону на ділянці Чопського прикордонного загону та неповного проведення службових розслідувань призначених 02.04.2016 р., 06.04.2016 р., 12.05.2016 р., 22.04.2016 р. за цим фактом Чопським прикордонним загоном.

Зокрема, метою службового розслідування було з'ясувати чи проводились зазначені вирубки лісу з порушенням режиму державного кордону, і якщо так, в якій мірі діяльність або бездіяльність Прикордонного уповноваженого (начальника Чопського прикордонного загону) цьому сприяла.

Так, ОСОБА_1 в період перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону виконував функцію Прикордонного уповноваженого на ділянці загону.

Вказане передбачено Договором між Україною та Словацькою Республікою про спільний Державний кордон, ратифікованим Законом України від 15.07.1994 «Про ратифікацію Договору між Україною і Словацькою Республікою про спільний державний кордон».

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 5 договірні сторони зобов'язуються утримувати державний кордон на всій його довжині таким чином, щоб його проходження було ясним і видимим. Таким же чином вони зобов'язуються утримувати прикордонні просіки шириною 5 м в кожний бік від лінії кордону, в такому порядку, щоб місце розташування, вигляд, форма, розміри та фарбування прикордонних знаків, ширина і можливість огляду прикордонних просік відповідали б усім вимогам, що випливають із документів демаркації кордону спеціальних двосторонніх угод. У цій смузі не допускається заорювання землі і не повинні зводитися споруди та будівлі, крім тих, які призначені для охорони Державного кордону. Догляд за прикордонними просіками забезпечується відповідними властями Договірних Сторін, кожною на своїй території.

Під терміном «відповідні власті» маються на увазі Прикордонні уповноважені і їх заступники.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року N 1777-XII (надалі - Закон N 1777-XII) державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.

Координація діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави із захисту державного кордону здійснюється Державною прикордонною службою України.

Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що режим державного кордону України - порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України - визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.

Судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України (ст. 18 цього ж Закону).

Статтею 5 Договору між Україною та Словацькою Республікою про спільний Державний кордон визначено, що Договірні сторони зобов'язуються утримувати прикордонні знаки, а також прикодонні просіки завширшки 5 м у кожний бік від лінії кордону, а догляд за прикордонними просіками забезпечується Прикордонними уповноваженими їх заступниками.

Відповідно до ст. 21 Закону N 1777-XII для вирішення питань, пов'язаних з підтриманням режиму державного кордону України, виконання міжнародних договорів із цього питання, створення умов для мирного розв'язання прикордонних конфліктів та інцидентів на певній ділянці державного кордону України з особового складу Державної прикордонної служби України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку призначаються прикордонні представники України, а також їх заступники.

Прикордонні представники України та їх заступники у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іншими актами законодавства.

Прикордонні представники України або їх заступники для виконання своїх обов'язків можуть перетинати державний кордон України в будь-якому місці на встановленій ділянці і в будь-який час на підставі спеціальних повноважень, що надаються Головою Державної прикордонної служби України на певний період часу.

Перетинання державного кордону України прикордонними представниками України або їх заступниками здійснюється згідно із законодавством та міжнародними договорами України.

Не врегульовані прикордонними представниками України або їх заступниками питання вирішуються у дипломатичному порядку.

Склад і структуру, порядок організації діяльності, завдання та функції, обов'язки і права прикордонних представників України та їх апаратів визначено Положенням про прикордонних представників України та їх апарат, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 січня 2016 року N 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за N 185/28315 (надалі - Положення N 6).

Згідно із п. 1 р. ІІІ вказаного Положення робота прикордонних представників організовується згідно з їх функціональними обов'язками та відповідно до планів міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи.

Відповідно до п. 1 р. IV Положення № 6 визначено, що основними завданнями прикордонно-представницького апарату є: 1) захист недоторканності державного кордону України; 2) захист політичних, територіальних, економічних інтересів України на державному кордоні; 3) вивчення і оцінка обстановки на державному кордоні; 4) контроль за дотриманням режиму та правил, установлених на державному кордоні міжнародними договорами з прикордонних питань, недопущення їх порушення, припинення всіх порушень режиму державного кордону та усунення їх наслідків; 5) запобігання виникненню прикордонних конфліктів та інцидентів на державному кордоні та їх врегулювання в разі виникнення; 6) підтримання в межах наданих повноважень взаємодії з прикордонними представниками суміжної держави; 7) захист інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди національним інтересам України, під час виконання службових завдань; 8) виконання інших обов'язків, що виникають у процесі практичної діяльності, на підставі міжнародних договорів України із суміжними державами.

Пунктом 2 р. р. IV Положення № 6 визначено, що прикордонно-представницький апарат зобов'язаний, зокрема, забезпечувати виконання положень двосторонніх міжнародних договорів України з прикордонних питань із суміжною державою, аналізувати стан виконання домовленостей, досягнутих під час зустрічей Головного Прикордонного Уповноваженого, його заступників; оцінювати загальний стан охорони державного кордону, контролю за перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами та вантажами й режиму кордону, співробітництва та надання взаємної допомоги і вживати заходів до поглиблення співробітництва; вирішувати питання, пов'язані з підтриманням режиму державного кордону, а також врегульовувати прикордонні конфлікти та інциденти на державному кордоні, у тому числі шляхом проведення спільних розслідувань; здійснювати контроль за утриманням державного кордону, прикордонної інфраструктури, виконанням робіт на державному кордоні та інформувати про проведення робіт прикордонного представника суміжної держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1147 затверджено Положення про прикордонний режим (надалі - Положення N 1147).

Пунктом 17 вказаного Положення визначено, що авіаційні роботи, будь-яке будівництво, вирубка лісу, водокористування, геологічні, дорожні та інші дослідження в межах прикордонної смуги, а також гідротехнічні, землевпорядні, меліоративні та інші роботи, пов'язані із зміною водного режиму прикордонних річок, озер та інших водойм, відео-, кіно- та фотознімання місцевості, туристичні подорожі і стрибки з усіх видів парашутів проводяться після інформування органу охорони державного кордону Держприкордонслужби, у зоні відповідальності якого провадиться така діяльність, із зазначенням початку і строку її провадження, прізвища, імені та по батькові осіб, що провадитимуть діяльність.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2005 р. N 116, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 р. за N 294/10574 затверджено Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (надалі- Положення N 116).

Відповідно до п. 1 вказаного Положення орган охорони державного кордону - це оперативно-службова та адміністративно-господарська ланка Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), яка безпосередньо виконує поставлені перед ДПСУ завдання у межах визначеної ділянки щодо забезпечення недоторканності державного кордону України.

Органом охорони державного кордону є прикордонний загін, окремий контрольно-пропускний пункт та авіаційна частина (п. 2).

Згідно із п.п. 9, 10 Положення № 116 начальник органу охорони державного кордону відповідає за охорону визначеної ділянки державного кордону, бойову й мобілізаційну готовність, стан охорони державного кордону, оперативно-розшукову діяльність, організацію роботи управління органу охорони державного кордону, законність виконання покладених на нього завдань, укомплектованість, а також за морально-психологічний стан, підготовку підпорядкованих підрозділів охорони державного кордону та підрозділів забезпечення, виховання, стан дисципліни особового складу, здійснює адміністративне провадження у справах, що належать до компетенції ДПСУ.

Начальник органу охорони державного кордону зобов'язаний, зокрема, знати обстановку, стан охорони державного кордону на ділянці відповідальності.

Начальник органу охорони державного кордону особисто відповідає за рішення, що ним приймаються, за правильне застосування підпорядкованих підрозділів (підлеглих) та успішне виконання ними поставлених завдань.

Начальник органу охорони державного кордону, зокрема, уводить особистим рішенням (знімає особистим рішенням) посилену охорону державного кордону (із доповіддю начальнику вищестоящого органу управління) на термін залежно від обстановки, що складається на ділянці відповідальності. У разі загострення обстановки на кордоні, виникнення безпорядків у пунктах пропуску через державний кордон уводить додаткові режимні обмеження відповідно до законодавства.

Як встановлено висновками службового розслідування позивач під час виконання обов'язків начальника Чопського прикордонного загону та прикордонного уповноваженого мав усі повноваження як і встановлений законом обов'язок, - забезпечити захист лісових насаджень, що межують з прикордонною просікою шириною 5 метрів від лінії державного кордону.

Службовим розслідуванням також було встановлено, що у період перебування на посаді начальника Чопського прикордонного загону ОСОБА_1 цього обов'язку не виконав.

В ході службового розслідування позивач надав пояснення, що він не пам'ятає надходження офіційних звернень від словацької сторони щодо проведення чистки прикордонної просіки, щодо отримання квитків на вирубку дерев, а тому такою інформацією він не володіє та пригадати не може, щодо вирубки лісу на державному кордоні інформацією не володіє та пригадати не може щоб йому надходила інформація про проведення вирубок лісу на державному кордоні та чистки прикордонних просік, що жодних доповідей щодо проведення вирубки очистки просік від посадових осіб загону не надходило; що участь у перевірках лінії державного кордону особисто приймав постійно під час перебування в підрозділах, коли і в який час не пам'ятає.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факти безпідставного звернення Чопського прикордонного загону в особі ОСОБА_1 до лісових господарств за отриманням лісорубських квитків та факти вирубок лісу в прикордонній смузі України на відстань понад 5 метрів від прикордонної просіки та вивезення цього лісу в умовах відсутності зі сторони України під'їзних доріг, трелювальних волоків або інших місць по яких можна здійснювати вивіз лісопродукції.

Службовим розслідуванням також встановлено, що не зважаючи на наявність лісорубських квитків вирубка лісу Чопським прикордонним загоном не здійснювалася і не могла здійснюватися, що підтверджується також поясненнями посадових осіб цього загону та Західного регіонального управління.

З пояснень заступника начальника Чопського прикордонного загону - начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_14, заступника начальника інженерно-технічного відділу Чопського прикордонного загону підполковника ОСОБА_15, начальника відділення інженерного обслуговування державного кордону Чопського прикордонного загону майора ОСОБА_16, старшого офіцера відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу Західного регіонального управління старшого лейтенанта ОСОБА_17 вбачається, що роботи з вирубки дерев уздовж державного кордону на ділянках відділів прикордонної служби «Великий Березний», «Новоселиця», «Гута» в період з 2014 по 2016 рік представниками Державної прикордонної служби не проводились у зв'язку із відсутністю відповідних фахівців і техніки.

Також підполковник ОСОБА_14 повідомив, що протягом 2014-2016 років інженерними підрозділами прикордонного загону та робочими групами відділів прикордонної служби виконувались тільки роботи з очищення прикордонних просік від трави і кущів.

Відповідно до довідки Чопського прикордонного загону від 03.11.2016 № 22/9221 за час перебування ОСОБА_1 на посаді пропуск фізичних та юридичних осіб за лінію інженерних прикордонних споруд з метою лісозаготівлі не здійснювався. Звернення щодо наміру проведення таких робіт і порядку встановленому пунктом 17 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 не надходили, що підтверджується довідкою Чопського прикордонного загону від 03.11.2016 № 22/9221.

В той же час, позивачем, як начальником Чопського прикордонного загону та Прикордонним уповноваженим, було особисто підписано лист-клопотання № 71/4562 на ім'я директора державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» про сприяння у виготовленні лісорубних (лісових) квитків для вирубки 659 дерев за умов відсутності в Чопського прикордонного загону можливості для вирубки лісу (фахівці та інструментів), а також під'їзних доріг для можливості його вивезення, що вчинено за відсутності реальної потреби в отриманні таких лісорубних квитків.

Матеріали службового розслідування свідчать, що про факти вирубки лісу в прикордонній смузі України на ділянці Чопського прикордонного загону та вивезення його на словацьку сторону позивачу було відомо вже в червні 2016 року. Наведене підтверджується тим, що ОСОБА_1 не забезпечував належного контролю та свідомо через недостатню відповідальність не відслідковував ситуацію на ділянці дорученого йому органом охорони кордону.

Зважаючи на викладене вище, в період виконання своїх обов'язків начальника загону та прикордонного уповноваженого позивачем не здійснювалося вивчення та оцінка обстановки на державному кордоні, не вживалися заходи щодо контролю за дотриманням державного кордону, захисту економічних інтересів України в прикордонній смузі.

Це підтверджується, зокрема, тим, що підпорядкованими йому відділами прикордонної служби у зазначений період «Великий Березний», «Новоселиця» планування та виставлення прикордонних нарядів з метою недопущення порушення державного кордону або його режиму на напрямах, де працювали вказані групи, не здійснювалися.

В судовому засіданні позивач зазначив, що не підписував листа-клопотання № 71/4562 на ім'я директора державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» про сприяння у виготовленні лісорубних (лісових) квитків. Судом було запропоновано провести почеркознавчу експертизу з метою встановлення достовірності вказаного факту. Натомість позивач відмовився від проведення судової почеркознавчої експертизи.

Позивач зазначає, що звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про кримінальне правопорушення щодо підроблення документів, оскільки стверджує, що підпис підробний.

Листом Генеральної прокуратури України від 27.06.2017 р. № 10/1/3-р представника позивача повідомлено про те, що його заяву направлено на вирішення керівництву військової прокуратури Західного регіону України.

Листом від 03.07.2017 р. № 10/1/1-1217 вих.-17 Військовою прокуратурою Західного регіону України повідомлено представника позивача про те, що його заява від 15.06.2017 р. щодо можливих неправомірних дій посадових осіб Чопського прикордонного загону скерована на вирішення до військової прокуратури Ужгородського гарнізону.

Листом від 12.07.2017 р. № 1877-вих. 17 Військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону повідомлено, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420116070210000038 від 14.04.2016 р. за фактом зловживання службовим становищем службових осіб Чопського прикордонного загону за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України. Вказане кримінальне провадження зупинено у зв'язку із виконанням компетентними органами Словацької республіки запиту про міжнародну правову допомогу.

Відповідно до п. «є» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на старшого офіцера може бути накладено стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Судом встановлено, що стягненню передувало службове розслідування, яке було призначено Головою Державної прикордонної служби. В ході проведення службового розслідування з позивачем проводилася бесіда, яку проводив полковник І.Яценко, начальник управління прикордонної служби, якому Голова Державної прикордонної служби України надав відповідні повноваження щодо цього опитування. Це зафіксовано поясненнями самого позивача від 11.08.2016 р., які були надані Головою Державної прикордонної служби України і долучено до матеріалів службового розслідування.

Стягнення накладено Головою Державної прикордонної служби України, який згідно із абз. 3 ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наділений правом накладати на підлеглих військовослужбовців дисциплінарні стягнення.

Оскільки, грубе порушення порядку несення прикордонної служби позивачем встановлено висновком службового розслідування, зважаючи на те, що своїми діями ОСОБА_1 порушено організацію здійснення прикордонного контролю, з урахуванням обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки позивача та неналежне ставлення до виконання службових обов'язків, суд приходить до висновку про правильність висновків відповідачів щодо обраного виду стягнення.

Суд також звертає увагу, що сутність військової служби полягає в усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається, у тому числі, шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотриманням Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Інтерес захисту Вітчизни зобов'язує, у свою чергу, командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності. Право командира віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого їх виконувати.

Виходячи із наведеного вище, суд приходить до висновку, що притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є порушення дисципліни, а тому для притягнення останнього до відповідальності достатньо зафіксованого факту порушення.

Таким чином, з урахуванням встановленого факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та вини не можливо врахувати тяжкість провини та інші обставини, оскільки це б означало б позбавлення можливості застосувати стягнення за наявності порушення.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 03.02.2011 р. по справі К-3741/08.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в службовому розслідуванні Адміністрації ДПС немає жодних рапортів військовослужбовців Держприкордонслужби щодо невиконання ним своїх службових обов'язків, оскільки під час службового розслідування відбиралися «пояснення» сторін з приводу вирубки лісу. Вказані документи наявні в матеріалах справи.

17.01.2018 р. ОСОБА_10 був викликаний до суду в якості свідка. В судовому засіданні він підтвердив факти викладені в його поясненнях відносно ОСОБА_1, а саме: «там все нормально, проводить роботи інженерна група словацької сторони, та якщо десь помилились на декілька метрів, це не суттєво, і загалом ситуація відома керівництву регіонального управління», «щодо вирубки лісу на державному кордоні інформацією не володів та пригадати не можу».

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на пункт 91 Статуту щодо заборони накладення за одне правопорушення кількох дисциплінарних стягнень або їх поєднання є безпідставним, оскільки застосовані дисциплінарні стягнення є різними за своїм складом.

Так, згідно із п. 10 наказу АДПС від 15.08.2016 р. № 400-аг «Про результати службового розслідування» на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» через допущені ним порушення, в результаті яких Чопським прикордонним загоном отримувались квитки на вирубку лісу за умови відсутності відповідних засобів для їх реалізації та непроведення роботи щодо укладення договорів або угод з підрядними організаціями; після отримання квитків вирубка лісу не здійснювалася, не забезпечувався контроль за станом прикордонних просік та режимом державного кордону, що призвело до його порушення.

Згідно із наказом від 31.08.2015 р. № 373-аг «Про накладення дисциплінарного стягнення» на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення пониження на посаді за ряд недоліків на ділянці Чопського прикордонного загону, а саме: зафіксовані в червні-липні 2015 року 23 випадки незаконного перетинання державного кордону малими літальними апаратами; не здійснення ОСОБА_1 роботи з негласним апаратом, внаслідок чого, він як начальник загону, не мав джерел інформації; за підсумками звірок з Словацькою стороною отримано інформацію про те, що словацькими прикордонниками в червні-серпні 2015 року було виявлено порушення кордону з Україною у 5 випадках 34 незаконними мігрантами, затримано у 3 випадках 21000 пачок тютюнових виробів, а також 130 кг бурштину, що свідчить про існування каналу незаконного переміщення бурштину на ділянці Чопського прикордонного загону; за результатами паспортного контролю в червні-липні Чопським прикордонним загоном було виявлено лише трьох порушників державного кордону з підробленими документами, чужі документи взагалі на виявлялися.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що під час службового розслідування йому не було доведено висновки службового розслідування, оскільки 15.08.2016 р. першим заступником Голови Державної прикордонної служби було проведено бесіду з ОСОБА_1, в ході якої було доведено суть вчиненого ним порушення. Під час бесіди позивачем не заявлялося заперечень, заяв, клопотань. Окрім того, позивач особисто розписався на аркуші бесіди.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що відповідачем порушено строки накладення дисциплінарних стягнень, оскільки в редакції Закону України від 16.03.2017 р. № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», який набрав чинності 16.04.2017 р., статтю 87 доповнено частиною другою такого змісту: "Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин".

Вказана стаття до 16.04.2017 р. викладена в наступній редакції: «Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого».

Отже, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не встановлював до 16.04.2017 р. часового обмеження строком шість місяців для притягнення військовослужбовця до відповідальності.

Суд визнає необґрунтованими посилання позивача на те, що його звільнено з військової служби з третьої, оскільки на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді пониження на посаді, а відтак і звільнено з посади, яку на той час він обіймав.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, беручи до уваги пояснення сторін, суд приходить до висновку, що неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що безпосередньо пов'язані з охороною державного кордону України, свідчить про співмірність накладеного на нього дисциплінарного стягнення, вчиненому ним дисциплінарному проступку, що, в свою чергу, дає підстави для висновку, що при вирішенні питання накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 цієї статті).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем 2 у запереченнях на позов, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П. Васильченко

Судді: Н.Г. Вєкуа

М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складено та підписано 31.05.2018 р.