Рішення № 74483333, 01.06.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/449/18

2/0203/541/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого – судді Казака С.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2018 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 21 січня 2013 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н у вигляді заяви відповідача та умов і правил надання банківських послуг позивача, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 8000 гривень, зобов’язавшись сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит у встановлений договором строк, а також інші обов’язкові платежі. Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої договірні зобов’язання, позивач просив суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість, розмір якої станом на 31 грудня 2017 року становить 76374,71 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати по справі.

У відповідності до положень ст.279 ч.ч.3, 5 ЦПК України розгляд даної цивільної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, що, в свою чергу, виключає можливість здійснення фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2013 року між позивачем, як кредитодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір б/н, який складається із відповідної анкети-заяви позичальника та Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, а також з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». За умовами даного договору (зокрема п.2.1.1.2.1, 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6 Умов і правил надання банківських послуг) відповідач отримала кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 8000 гривень, зобов’язавшись погашати заборгованість по кредиту до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, а також сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту (протягом дії пільгового періоду), а у випадку непогашення боргових зобов’язань до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені витрати кредитних коштів, позичальник зобов’язався сплатити банку проценти за користування кредитними коштами, розмір яких з 21 січня 2013 року становив 30% річних, з 01 вересня 2014 року – 34,8% річних, з 01 квітня 2015 року – 43,2% річних, постійно змінюючись відповідно до розрахунку заборгованості, а також інші обов’язкові платежі. (а.с.8-63, 66-72).

Згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Згідно п.2.1.1.4.6 Умов та правил надання банківських послуг у випадку порушення позичальником зобов’язань з погашення заборгованості перед банком протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень банк має право змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту 91-го дня з моменту порушення зобов’язань з погашення кредиту і вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його користування, виконання інших зобов’язань за кредитом в повному обсязі.

Положеннями п.2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг в банку передбачено право банку вимагати дострокове виконання боргових зобов’язань в цілому або в частині у випадку невиконання позичальником своїх договірних зобов’язань.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитодавець свої договірні зобов’язання виконав в повному обсязі. В той же час, відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов’язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 31 грудня 2017 року в загальному розмірі становить 76374,71 гривень, з якої: 7329,97 гривень – тіло кредиту, 61831,66 гривень – проценти за користування кредитом, 3100 гривень – комісія, 4113,08 гривень – штраф. Пеню, на яку посилається позивач в тексті позову, як на складову заборгованості, розрахунок заборгованості не містить, однак в іншій частині розмір та складові заборгованості за розрахунком та змістом позову відповідають один одному. (а.с.8-10)

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір, який є обов’язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов’язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидами якої є штраф (ст.549 ЦК України).

Положеннями ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достатніми та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором б/н від 21 січня 2013 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов’язань за даним договором, що зумовило виникнення у відповідача заборгованості за кредитом, а у позивача – права вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1762 гривень (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627, 629, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: 49000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 січня 2013 року в розмірі 76374,71 гривень, з якої: 7329,97 гривень – тіло кредиту, 61831,66 гривень – проценти за користування кредитом, 3100 гривень – комісія, 4113,08 гривень – штраф.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: 49000, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д) судовий збір в розмірі 1762 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне заочне рішення суду складено 01 червня 2018 року.

Суддя С.Ю. Казак