Рішення № 74480644, 31.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. справа № 809/1457/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Серединського В.І.,

представника відповідача - Дуляби В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Комунального підприємства "Коломияводоканал"

про стягнення коштів в сумі 68000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі, також - позивач) 30.10.2017 звернулася в суд з позовною заявою до Комунального підприємства "Коломияводоканал" (надалі, також - відповідач) про стягнення коштів в сумі 68000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.03.2017 №286 (надалі, також - Постанова №286), позивачем, з огляду на виявлені порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.08.2012 №279 (надалі, також - Ліцензійні умови №279), накладено штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок. Однак, зазначена сума штрафу відповідачем сплачена не була, всупереч вимогам частини 5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (надалі, також - Закон №1540-VIII), якою передбачено 30-денний строк, з дня отримання копії відповідного рішення, для виплати суб'єктом господарювання накладеного штрафу. У зв'язку із несплатою позивачем вищезазначеного штрафу у встановлений строк, позивачем, нараховано відповідачу пеню.

В обґрунтування правильності визначення розміру пені позивачем вказано про те, що згідно з положеннями абзацу 2 частини 5 статті 22 Закону №1540-VIII, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Як слідує із наведеного, станом на 24.10.2017 розмір пені визначено з огляду на такий розрахунок: 1,5 відсотка суми штрафу ((1,5%*34 000)/100%) становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок. Так, за 172 дні прострочення сплати штрафу, враховуючи той факт, що Постанова №286 отримана відповідачем 05.04.2017 (з 06.05.2017 по 24.10.2017), розмір пені складає 87 720 (вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок (510*172). З урахуванням абзацу 2 частини 5 статті 22, відповідно до якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням, остаточна сума пені, що підлягає стягненню становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Додатково, стосовно правомірності звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою позивачем зазначено, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону №1540-VIII оскарження рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у судовому порядку не зупиняє їх виконання.

За наявності наведених обставин, позивач вважає позов обгрунтованим та просить стягнути з відповідача 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок в дохід Державного бюджету України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 15.11.2017 о 14:30 год. (а.с.1).

15.11.2017 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні, 15.11.2017, суд задовольнив вказане клопотання та ухвалив відкласти розгляд справи на 04.12.2017 о 09:30 год.

У судовому засіданні 04.12.2017 відповідачем надано суду заперечення на адміністративний позов (а.с.40-42).

Відповідно до змісту останнього, відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним, таким що не підлягає задоволенню та просив зупинити провадження у даній адміністративній справі до моменту вирішення іншої справи №826/5781/17 Окружним адміністративним судом м. Києва до набрання рішенням суду законної сили, з огляду на такі обставини.

Не погоджуючись із Постановою №286, отриманою відповідачем 05.04.2017, останній, з метою захисту своїх законних прав та інтересів, звернувся з позовною заявою про визнання протиправною та скасування Постанови №286 в Окружний адміністративний суд м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2017 відкрито провадження у справі за №826/5781/17 та призначено судовий розгляд на 12.09.2017 (а.с.51). Станом на момент подання відповідачем заперечення, судовий розгляд справи було призначено на 23.01.2017 (а.с.52).

Окрім вказаного, відповідач вважає, що посилання позивача у позовній заяві на абзац 2 частини 3 статті 5 Закону №1540-VIII є недоцільним, оскільки зазначена норма, на переконання відповідача, є такою, що порушує конституційні основи правосуддя та суперечить статям 129 та 129-1 Конституції України.

Представник позивача, у судовому засіданні вимоги, викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі та не заперечував проти зупинення провадження у справі за наведених обставин.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, під час судового розгляду даної справи, задоволено клопотання відповідача та ухвалою від 04.12.2017 зупинено провадження у адміністративній справі №809/1457/17, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції від 03.08.2017(а.с.59).

31.05.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду поновлено провадження у даній справі, оскільки відпали обставини, які слугували причиною зупинення провадження у справі, шляхом набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду 27.03.2018, ухваленою судом в результаті апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5781/17 (а.с.68-69).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву та відзив, а також інші письмові докази, наявні у матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено таке.

В результаті розгляду на відкритому засіданні Акта планової перевірки від 27.02.2017 №4, проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2017 рік, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.12.2016 №2125, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову №286 (а.с.15-19) згідно з якою постановлено накласти штраф на відповідача.

Причиною застосування до відповідача штрафних санкцій слугували встановлені численні порушення ним вимог чинного законодавства, а саме:

пункту 2.1, підпункту 2.2.1 пункту 2.2, підпункту 2.2.7 пункту 2.2, підпункту 3.5.1 пункту 3.5, абзацу першого підпункту 3.5.2 пункту 3.5 та пункту 3.7 Ліцензійних умов №279 (в редакції від 11.10.2013);

абзацу третього статті 14 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 №1682-III (в редакції від 26.11.2016);

пункту 2.1 Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року №630 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року №381 (в редакції від 30.09.2016);

пункту 1.4 Порядку встановлення вимог щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, та обмежень щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 04 лютого 2013 року №15 (в редакції від 11.02.2014);

пунктів 6, 7 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року №750;

пункту 2.1 Правил організації звітності, що подається до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 11 жовтня 2013 року № 202 (в редакції від 11.10.2013).

Відповідно до вказаної Постанови №286 позивачем накладено на відповідача штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, що підлягає сплаті у 30-денний строк з дня отримання копії Постанови №286 та зобов'язано до 31.12.2017 усунути порушення вимог підпункту 2.2.1 пункту 2.2 та підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Ліцензійних умов №279.

Згідно з листом-претензією позивача від 18.05.2017 №5270/15.2/7-17 (а.с.20-21), відповідача повідомлено про те, що у зв'язку із відсутністю інформації щодо сплати відповідачем штрафу, станом на 18.05.2017, пеня, за 13 днів прострочення сплати штрафу, складає 6630 грн., а також зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 34000 грн. та пеню у розмірі 6630 грн. і подати позивачу документи, що підтверджують таку сплату в строк до 26.05.2017.

Листом відповідача від 19.05.2017 №184 (а.с.22), у відповідь на лист-претензію позивача, підтверджено факт отримання відповідачем копії Постанови №286 05.04.2017 та повідомлено про те, що останній, не погоджуючись із прийнятою позивачем Постановою №286, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою про визнання незаконною та скасування вказаної Постанови. Станом на день складення листа, зазначену позовну заяву судом прийнято та зареєстровано адміністративну справу за №826/5781/17.

Водночас, у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати штрафу та пені, встановлених Постановою №286, позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з вимогою стягнути з відповідача штраф та пеню у розмірі 68000 грн. (з яких 34000 грн. штрафу та 34000 грн. пені), з огляду на приписи абзацу 5 частини 5 статті 22 Закону №1540-VIII, відповідно до якої, у разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У ході судового розгляду даної адміністративної справи, судом було встановлено, що Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено рішення від 23.01.2018 по справі №826/5781/17, відповідно до змісту якого, в ході дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що більшість порушень, окрім підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Ліцензійних умов №279, Комунальним підприємством "Коломияводоканал" усунуті, що не заперечується сторонами, а решта порушень будуть ним усунуті, про що зазначалося під час розгляду справи на засіданні 16.03.2017. Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Так, згідно резолютивної частини рішення, Окружним адміністративним судом м. Києва визнано незаконною та скасовано оскаржувану Постанову №286 в частині накладення штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №826/5781/17, колегія суддів суду апеляційної інстанції наголосила на тому, що прийняття до уваги зауважень перевіряючих та гарантування їх дотримання у майбутньому не може розцінюватися як усунення виявлених у 2017 році порушень, які мали місце у 2016 році. Дотримання Комунальним підприємством "Коломияводоканал" Ліцензійних умов у 2017 році не є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді штрафу за порушення цих умов у 2016 році.

Також, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення Комунальним підприємством "Коломияводоканал" будь-яких дій, спрямованих на усунення виявлених перевіркою порушень. Акт перевірки, а також апеляційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг містять детальний опис виявлених порушень, які позивач жодним чином не заперечив та не надав доказів того, що такі порушення ним не вчинялися.

Так, відповідно до резолютивної частини постанови, апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Коломияводоканал» відмовлено повністю.

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 27.03.2018.

Окрім того, під час судового розгляду даної адміністративної справи представник відповідача позовні вимоги в частині накладення штрафу, передбаченого Постановою №286 визнав повністю, проте дії позивача щодо нарахування пені вважає протиправними, обгрунтовуючи свою позицію тим, що судовий розгляд справи є свідченням неузгодженості винесеного рішення та застосованих штрафних санкцій, що автоматично зупиняє виконання Постанови №286 стосовно сплати визначеного штрафу, відтак, позивачем неправомірно застосовано приписи частини 5 статті 22 Закону №1540-VIII. Водночас, представник відповідача наголосив, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 (а.с.67) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Коломияводоканал" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №826/5781/17, та з огляду на вказане, просив відкласти розгляд даної адміністративної справи, оскільки, на його переконання, відсутність рішення за результатами розгляду справи №826/5781/17 у порядку касаційного провадження перешкоджає повному та об'єктивному вирішенню судом даної адміністративної справи №809/1457/17.

Суд не погоджується із доводами представника відповідача, натомість, заявлені позовні вимоги, на переконання суду, є обґрунтованими, а позовна заява такою, що підлягає задоволенню, враховуючи такі обставини.

Статтею 325 КАС України визначено порядок набрання рішеннями суду апеляційної інстанції законної сили. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Окрім вказаного, відповідно до статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Оскільки станом на момент прийняття рішення судом у даній адміністративній справі відсутні відомості щодо зупинення виконання або ж зупинення дії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №826/5781/17, остання вважається чинною та є обов'язковою до виконання.

Водночас, статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Зазначеній нормі кореспондують і приписи частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено також основні засади адміністративного судочинства.

Разом з цим, частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

А також, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Стосовно тверджень представника відповідача щодо зупинення виконання Постанови №286 у зв'язку із перебуванням у провадженні іншого суду справи за позовною заявою комунального підприємства «Коломияводоканал» про її скасування та визнання протиправною, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями КАС України, а саме - статті 150, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Так, статтею 151 КАС України визначено, що зупинення акта індивідуальної дії є одним із шляхів забезпечення позовної заяви.

Відповідно до частини 3 вказаної статті, про забезпечення позову суд першої інстанції постановляє ухвалу, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Водночас, приписами частини 4 даної статті визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані норми, суд зазначає, що станом на сьогодні існує єдиний механізм зупинення, в даному випадку, Постанови №286, який реалізується виключно в судовому порядку.

Враховуючи наведене, факт розгляду адміністративної справи №826/5781/17 іншим судом не звільняє відповідача від обов'язку своєчасної сплати визначеного штрафу та не передбачає звільнення позивача від обов'язку нарахування пені, у випадку прострочення сплати штрафу, передбаченого Постановою №286.

Стосовно тверджень відповідача щодо неконституційності положень абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону №1540-VIII, суд зазначає, що згідно зі статтею 152 Конституції України, закони та інші акти, якщо вони не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині.

Відповідно до матеріалів даної адміністративної справи, Конституційний Суд України завершив на відкритій частині пленарного засідання слухання справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 1 статті 1, пункту 2 частини 1 статті 4, частини 1, абзаців 1,2 частини 2 статті 5, абзаців 2, 3, 4, 5, 39, 40 частини 3, частини 6 статті 8 Закону №1540-VIII, та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення матеріалів справи та ухвалення рішення (а.с.53-55).

Станом на момент ухвалення рішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом у даній справі, відсутні відомості стосовно прийняття Конституційним Судом України рішення щодо конституційності вищезазначених положень Закону №1540-VIII, відтак, відсутні підстави вважати його повністю чи в окремій частині неконституційним.

Щодо правомірності стягнення з відповідача штрафу та пені, згідно з оскаржуваною Постановою №286, суд зазначає таке.

Законом №1540-VIII, в редакції від 22.09.2016, визначено правовий статус відповідача, його завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Так, відповідно до статті 2, до сфери діяльності відповідача належить здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, згідно зі статтею 19 Закону №1540-VIII, відповідач здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами якого останній приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частиною 2 статті 22 Закону №1540-VIII також передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, відповідач може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді накладення штрафу.

Так, згідно з частиною 5 вказаної статті, суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 Закону №1540-VIII. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення суми штрафу та пені, яку відповідач відмовляється сплатити, є способом реалізації виключної компетенції позивача.

Окрім зазначеного, слід наголосити, що в межах розгляду даної адміністративної справи суд не надає правової оцінки висновкам стосовно виявлених порушень, що викладені у Постанові №286, з огляду на положення статті 78 КАС України. Так, відповідно до частини 4 вказаної статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених положень, позивач, постановивши накласти на відповідача штраф та нарахувавши відповідну пеню, діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Відтак, на переконання суду, позовні вимоги позивача є у повній мірі обґрунтованими та позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок та пені у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стосовно прохання позивача, зазначеного у позовній заяві, щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, з огляду на те, що процесуальними нормами не передбачено відшкодування позивачу - суб'єкту владних повноважень сплаченого судового збору, в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Комунального підприємства "Коломияводоканал" (код ЄДРПОУ - 32148690) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції") кошти в сумі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч гривень) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ - 39369133;

Відповідач - Комунальне підприємство "Коломияводоканал", площа Відродження, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ - 32148690.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

Рішення складене в повному обсязі 05 червня 2018 р.