Вирок № 74479378, 06.06.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/39/2018

130/1084/17

В И Р О К

Іменем України

06.06.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сенько Л.Ю.,

секретаря - Даніловської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з професійно - технічною освітою, неодноразово судимого, останній раз: 10.03.2017 Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком п'ять років, за ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов'язки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 125, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Червоноград Львівської області, жителя АДРЕСА_3, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, раніше неодноразово засудженого, останній раз: 25.12.2012 року Сокальським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 7 місяців, звільнився 20.06.2014 року на підставі ухвали Миколаївського суду Львівської області від 12.06.2014 року згідно ст.7 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.187 КК України,

внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020130000204 від 27.03.2017,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Барановського С.Ф.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

захисників Роздорожного М.І., Коваль Н.О.,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2017 року близько 20 год. 45 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в м. Жмеринка Вінницької області, поряд із Будинком Науки та Техніки, що по вул. Б. Хмельницького, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_5, маючи намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар ногою по обличчю від якого він впав спиною на бруківку. Після того як ОСОБА_5 піднявся на ноги обвинувачений ОСОБА_1 знову наніс йому близько 3-4 ударів руками та ногами по різним частинам голови та тулуба. Згідно висновку судово медичного експерта №32 від 04.04.2017 року у ОСОБА_5, виявлені садна та подряпини на обличчі, обох руках та правій нозі, які належать до легких тілесних ушкоджень.

26.03.2017 близько 20 год. 45 хв. обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_2, перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області, вчинили напад на ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, при наступних обставинах. Так, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_7, перебуваючи поряд із Будинком Науки та Техніки, що по вул. Б. Хмельницького, підійшли до ОСОБА_6, після чого обвинувачений ОСОБА_1, умисно наніс останньому один удар кулаком руки по обличчю. Далі ОСОБА_6, після отриманого удару, маючи при собі належні йому та його брату ОСОБА_5 речі почав тікати по проспекту Бориса Олійника в напрямку кафе «Паб», а обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали його переслідувати. Біля кафе «Паб» ОСОБА_6 наздогнав обвинувачений ОСОБА_1 та здійснивши поштовх в спину від якого ОСОБА_6 впав на поверхню асфальту. Далі обвинувачений ОСОБА_1 почав наносити ОСОБА_6 удари ногами по різним частинам тулубу та голови завдавши при цьому близько п'яти ударів. ОСОБА_6 захищаючись підіймається на ноги, але в цей час до них підбігає обвинувачений ОСОБА_2 Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маючи умисел на заволодіння майном, що мав при собі ОСОБА_6 за попередньою змовою, з метою реалізації свого умислу направленого на заволодіння чужим майном, діючи відкрито, умисно, із застосуванням насильства яке є небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось у спільному нанесенні потерпілому ОСОБА_6 ударів руками в область голови та тулуба, завдавши при цьому близько 5-7 ударів, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, згідно висновку судово - медичного експерта №51 від 12.05.2017 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани лівої надбрівної дуги, саден обличчя та забиття головного мозку легкого ступеню, а також множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто понад 6, але не більше 21 доби. При цьому обвинувачений ОСОБА_2 зриває з ОСОБА_6 належну йому наплічну сумку в середині якої знаходились його гроші в сумі 1100 грн. та мобільний телефон марки «Nоkіа С-5», який згідно висновку експерта №357 від 06.04.2017 з урахуванням зносу, станом на момент проведення експертизи може становити 659 грн. 40 коп. та з даним майном тікає з місця події. Обвинувачений ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_6 підіймає з асфальту, що випав з рук останнього мобільний телефон марки «Nоkіа RМ-1011» який належить ОСОБА_5 та який згідно висновку експерта №356 від 05.04.2017 на момент її проведення може становити 516 грн. 67 коп., після чого також тікає з місця події.

Наплічна сумка, що належить ОСОБА_6, в якій окрім вище викрадених грошей та мобільного телефону, знаходились пачка цигарок, три кулькові ручки, манікюрні ножиці та кусачки, сім-картки мобільних операторів «Білайн» та «Теле2», ключі від квартири в кількості 2 шт., брелок із зображенням сузір'я «Рак», для потерпілого ОСОБА_6 матеріальної цінності не представляють.

Вказаним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6, було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1759 грн. 40 коп., а потерпілому ОСОБА_5 на суму 516 грн. 67 коп.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 125 КК України так як він вчинив умисне легке тілесне ушкодження; за ч.2 ст. 187 КК України так як він вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187 КК України так як він вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судових засіданнях постійно змінював свою позицію щодо своєї винуватості: не визнавав себе винуватим повністю, потім визнавав себе частково винуватим, а саме вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а за ч.2 ст.187 КК України не визнавав повністю. Виступаючи в судових дебатах повідомив, що визнає свою винуватість, однак заперечує щодо кваліфікації злочину за ч.2 ст. 187 КК України, так як заздалегідь домовленості на вчинення злочину з ОСОБА_2 у них не було, в зв'язку з чим вважає що відсутня попередня змова осіб. Пояснив, що 26.03.2017 він разом ОСОБА_2 йшли до його знайомого повернути 200 грн., перед цим випив пиво. Проходячи біля Будинку Науки та Техніки, підійшли до двох незнайомих їм чоловіків, які сиділи на лавці пили пиво і він поцікавився чи є в них цигарки та сказав щоб вони пригостили його цигаркою. ОСОБА_2 в цей час стояв в стороні. ОСОБА_5 почав відповідати нецензурними словами, але дав цигарку. Він в свою чергу зробив йому зауваження на нецензурні слова, а потім не стримався та зреагувавши неадекватно почав наносити йому удари, точну кількість ударів не пам'ятає. Після нанесених декількох ударів він та ОСОБА_5 почали боротися. Коли ОСОБА_6 хотів їх розборонити, ОСОБА_5 вирвався і втік. ОСОБА_2 також хотів розборонити, але при цьому не наносив удари ОСОБА_5 Наплічна сумка ОСОБА_5 залишилася на лавці. ОСОБА_6 почав тікати, а він побіг за ним. Коли побіг за ОСОБА_6 то ОСОБА_2 біля нього не було. По дорозі він підібрав мобільний телефон, який випав з кишені ОСОБА_6 і положив його собі в кишеню. Він наздогнав ОСОБА_6 біля кафе «Сендвіч Парад» та наніс йому удар ногою в голову, ОСОБА_6 впав і він продовжив наносити йому удари. ОСОБА_2 підбіг до кафе «Сендвіч Парад» зі сторони дворів. Моменту зриву наплічної сумки з потерпілого ОСОБА_6 не бачив. ОСОБА_6 вирвався і втік. Він пішов в сторону вокзалу, де на привокзальній площі вони знову зустрілися з ОСОБА_6, де знову між ними виник конфлікт і розпочалася бійка, в результаті якої він знову почав наносити ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судових засіданнях постійно змінював свою позицію щодо своєї винуватості, при дачі показів повністю не визнав себе винуватим, однак дав визнавальні покази в частині об'єктивної сторони злочину. В судових дебатах повідомив, що визнає свою винуватість, однак заперечує щодо кваліфікації злочину за ч.2 ст. 187 КК України, так як заздалегідь домовленості на вчинення злочину з ОСОБА_1 у них не було, в зв'язку з чим вважає що відсутня попередня змова осіб. Пояснив, що коли він та ОСОБА_1 проходили біля Будинку Науки та Техніки, ОСОБА_1 підійшов до двох чоловіків попросити цигарку. Згодом між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник конфлікт який переріс в бійку. Він підійшов до них, щоб їх розборонити. Тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не наносив. ОСОБА_5 вирвався і втік. ОСОБА_6 почав тікати в сторону кафе «Паб». ОСОБА_1 побіг за ОСОБА_6, а він пішов у двори багатоповерхівок. Біля кафе «Сендвіч Парад» побачив бійку, яка відбувалася між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Він підійшов до них і в той час у нього виник умисел на заволодіння наплічною сумкою ОСОБА_6, яку зірвав з останнього. ОСОБА_6 наніс два удари в тулуб. ОСОБА_1 не допомагав йому зривати сумку з ОСОБА_6 та про те, щоб заволодіти майном потерпілого він та ОСОБА_1 завчасно не домовлялись. В наплічній сумці, яку він зірвав з ОСОБА_6, знаходились мобільний телефон, гроші як він забрав та витратив на власні потреби та цигарки, а мобільний телефон у нього вилучили працівники поліції.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 26.03.2017 в період часу з 18 год. до 20 год. він та його двоюрідний брат ОСОБА_5 сиділи на зупинці біля Будинку Науки та Техніки, ОСОБА_5 пив на лавці пиво. У нього в пакеті теж було пиво. До них підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сказав дати йому закурити, і він дав йому цигарку. Згодом ОСОБА_1 почав грубити ОСОБА_6, бо хотів забрати пиво та вимагав 200 грн. ОСОБА_5 сказав, що вони пиво їм не віддадуть. Конфлікт переріс в бійку між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 яку розпочав ОСОБА_1 Перед бійкою ОСОБА_5 свою наплічну сумку і телефон залишив на лавці. Він та ОСОБА_2 стояли в стороні і не втручалися в бійку. ОСОБА_2 його стримував, щоб він не втручався. ОСОБА_5 попросив їх розборонити. Він підійшов до них та розборонив їх. Піднявшись з землі ОСОБА_5 побіг за допомогою. Згодом ОСОБА_1 підійшов до нього та почав наносити удари по обличчю. ОСОБА_6 забрав з лавки мобільний телефон ОСОБА_5 та почав тікати біжучи по вул. Б.Олійника. Наплічна сумка ОСОБА_5 залишилася на лавці. Його наздогнав ОСОБА_1 біля кафе «Сендвіч Парад» та збивши з ніг, він впав, та почав наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла, в більшості по голові. Коли він стояв на колінах удари наносилися ногами, коли стояв на ногах наносилися удари руками по голові. ОСОБА_1 наніс йому близько 20 ударів. ОСОБА_1 під час бійки хотів зняти з нього куртку. Мобільний телефон ОСОБА_5, який випав у його рук, забрав ОСОБА_1 ОСОБА_2, який наздоганяв його дворами, підбіг до них та сказав до ОСОБА_1, щоб він зривав наплічну сумку. У його наплічній сумці знаходились канцелярські ножиці, гроші, мобільний телефон та сім картки. ОСОБА_2, який зірвав з його плеча наплічну сумку при цьому наніс йому декілька ударів по голові, побіг з наплічною сумкою дворами багатоповерхівок. Він почав тікати в сторону привокзальної площі. Його наздогнав ОСОБА_1 та знову почав його бити, куртку не зняв. У нього була черепно - мозкова травма, розсічена ліва брова, струс головного мозку, садна на ногах та руках.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 26.03.2017 приблизно о 20 год. він та його двоюрідний брат ОСОБА_6 сиділи на зупинці біля Будинку Науки та Техніки. На ньому була наплічна сумка. До них підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 попросив закурити, і він дав йому цигарку. Потім почали вимагати пиво на що він відповів, що вони пиво їм не віддадуть. ОСОБА_1 наніс один удар ногою йому по обличчю від якого він впав на землю. Піднявшись між ним та ОСОБА_1 розпочалася бійка. Згодом він вирвався та втік. Де поділася його наплічна сумка та мобільний телефон, які були при ньому під час бійки, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 26.03.2017 після 21 год. повертався з роботи Проходячи через привокзальну площу побачив двох чоловіків, які лежали на землі та почув слова « я тебе вдушу і ти віддаси мені все». Підійшовши ближче побачив, що ОСОБА_1 був зверху іншого чоловіка і тримав його за шию та у якого все лице у крові. Він відтягнув ОСОБА_1 в сторону, а інший чоловік пішов по привокзальній площі.

Крім показів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідка ОСОБА_8 винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи:

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.03.2017 встановлено, що ОСОБА_5 подав усну заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 26.03.2017 приблизно о 20 год. 45 хв. невстановлені особи чоловічої статті перебуваючи поряд із БНТ в м. Жмеринка відкрито заволоділи його особистими речами;

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.05.2017 встановлено, що ОСОБА_5 подав усну заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 26.03.2017 близько 20 год. 45 хв. ОСОБА_1 перебуваючи поряд із БНТ в м. Жмеринка умисно наніс йому тілесні ушкодження;

відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.03.2017 встановлено, що ОСОБА_6 подав усну заяву до Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області про те, що 26.03.2017 приблизно о 20 год. 45 хв. невстановлені особи чоловічої статті перебуваючи поряд із БНТ м. Жмеринка відкрито заволоділи його особистими речами;

відповідно до протоколу затримання ОСОБА_1 з фототаблицями під час затримання підозрюваного ОСОБА_1 було проведено його особистий огляд в ході якого в кишені джинсів було виявлено мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі білого кольору, на задній панелі телефону наявні пошкодження у вигляді тріщини, в телефоні наявні батарея живлення під якою наявне маркування модель RM-1011, IMEI 1:НОМЕР_1, IMEI 2:НОМЕР_2 сім - картка оператора «Київстар», який належав потерпілому ОСОБА_5;

відповідно до протоколу затримання ОСОБА_2 з фототаблицями під час здійснення затриманого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено у правій кишені спортивних штанів мобільний телефон марки «Nokia C5» IMEI: НОМЕР_3 у металевому корпусі срібного кольору, який належав потерпілому ОСОБА_6;

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2017 встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток впізнав особу на фото №3 і зазначив, що саме ця особа наносила йому тілесні ушкодження разом з іншим нападником. Згідно довідки до зазначеного протоколу на фото №3 - громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканець АДРЕСА_1;

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2017 встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток впізнав особу на фото №2 і зазначив, що саме ця особа наносила йому тілесні ушкодження разом з іншим нападником. Згідно довідки до зазначеного протоколу на фото №2 - громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканець АДРЕСА_4;

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.04.2017 встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток впізнав особу на фото №4 і зазначив, що саме ця особа нанесла йому тілесні ушкодження при цьому відкрито заволоділа належною йому наплічною сумкою всередині якої знаходився належний йому мобільний телефон марки «Нокіа С-5», а також наплічною сумкою його брата ОСОБА_5 Згідно довідки до зазначеного протоколу на фото №4 - громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканець АДРЕСА_1;

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.04.2017 встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток впізнав особу на фото №1 і зазначив, що саме ця особа нанесла йому тілесні ушкодження із іншим нападником при цьому відкрито заволоділа належною його брату - потерпілому ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «Нокіа» білого кольору. Згідно довідки до зазначеного протоколу на фото №1 - громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканець АДРЕСА_4;

відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2017 встановлено, що свідок ОСОБА_8 у присутності двох понятих заявив що серед пред'явлених йому фото карток він впізнав особу на фото №2 і зазначив, що саме ця особа наносила тілесні ушкодження іншій особі перебуваючи на привокзальній площі ст.. Жмеринка і саме цю особу він відтягував від іншої особи. Згідно довідки до зазначеного протоколу на фото №2 - громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканець АДРЕСА_4;

згідно з протоколом проведення слідчого експерименту та прослуханого в судовому засіданні диску із записом проведення слідчого екперементу від 30.03.2017 ОСОБА_2 зазначив, що 26.03.2017 у вечірній час він разом із своїм приятелем ОСОБА_1 перебуваючи біля Будинку науки і техніки в м. Жмеринка підійшли до лавки на якій сиділо двоє незнайомих чоловіків та пили пиво. До них на лавку підсів його приятель ОСОБА_1, а сам ОСОБА_2 став навпроти них. Потім ОСОБА_1 почав чіплятися до ОСОБА_5, який сидів з ним на лавці, а ОСОБА_6 встав з лавки та підійшов до нього. ОСОБА_1, сидячи з ОСОБА_5 на лавці, схопив останнього за шию і вони обоє перекинулися через лавку та впали на землю та почали боротися. Згодом до них підбіг водій таксі та почав розбороняти ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Після того, як їх розборонили ОСОБА_5 піднявся на ноги та почав тікати в сторону ТЦ «Рубін» розташованого навпроти Будинку науки і техніки, при цьому нічого не говорячи. ОСОБА_5, який боровся із ОСОБА_1, на лавці залишив свою наплічну сумку. ОСОБА_2 з ОСОБА_6 залишалися при цьому на своїх місцях. В цей час до ОСОБА_6, який стояв біля ОСОБА_2, підійшов ОСОБА_1 і почав чіплятися на нападати на нього. ОСОБА_2 відійшов в сторону та будь - яких ударів ОСОБА_6 не наносив. ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_6 та наніс йому 2-3 удари рукою по обличчю після чого ОСОБА_6 почав тікати в напрямку кафе «Паб». ОСОБА_1 почав його наздоганяти. ОСОБА_2 забрав з лавочки куртку ОСОБА_9, кепку та пляшку пива і побіг за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ОСОБА_7 зазначив, що наплічної сумки ОСОБА_5 не брав. Далі ОСОБА_2 вказав на місце поряд із металевим парканом на проспекті Б.Олійника, де з його слів ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_6, схопив та почав наносити ОСОБА_6 удари по тілу. ОСОБА_2 стояв біля них. До них підбіг водій таксі та почав розбороняти. ОСОБА_6 вирвався та побіг в напрямку кафе «Сендвіч Парад». ОСОБА_9 почав наздоганяти ОСОБА_6, і ОСОБА_2 побіг за ними. Наплічна сумочка знаходилася у ОСОБА_6. Далі ОСОБА_2 вказав на місце де ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_6, а саме за приміщенням кафе «Сендвіч Парад», і показав як ОСОБА_9 схопив за комір куртки ОСОБА_6 та відтягнув далі в бік. Після чого ОСОБА_9 повалив ОСОБА_6 з ніг та почав бити. Коли ОСОБА_6 встав з землі на ноги ОСОБА_9 знову кинув ОСОБА_6 на землю і почалися битися. ОСОБА_2 стояв поряд із ними. Під час бійки ОСОБА_9 зірвав з ОСОБА_6 його наплічну сумку, яка висіла на ньому через плече. Зірвавши сумку з ОСОБА_6 ОСОБА_9 кинув її. ОСОБА_2 підійняв сумку ОСОБА_6 з землі і побіг з нею через площу. ОСОБА_9 з ОСОБА_6 залишились вдвох. Далі ОСОБА_2 вказав місце у дворі будинку по вул. Пушкіна, де підійшов до сміттєвої урни і вказав, що відкрив сумку ОСОБА_6 та витягнув з неї запальничку, цигарки, мобільний телефон марки «Нокіа С-5» сріблястого кольору та гроші. Сумку він викинув в сміттєвий бак, а сам пішов дворами будинків;

відповідно до висновку експерта №32 від 04.04.2017 у ОСОБА_5 виявлені наступні ушкодження: садна та подряпини на обличчі, обох руках на правій нозі, належать до легких тілесних ушкоджень, спричинені діями тупих твердих предметів (предмету), невиключно в час і при обставинах на які вказує потерпілий;

відповідно до висновку експерта №51 від 12.05.2017 у ОСОБА_6 згідно медичних документів мала місце закрита черепно - мозкова травма у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, саден обличчя та забиття головного мозку легкого ступеню, а також множині садна верхніх та нижніх кінцівок. Виявлені ушкодження у ОСОБА_6 спричинені діями тупих твердих предметів, невиключно в час і при обставинах які викладені у постанові та належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто 6, але не більше 21 доби.

Суд вважає, що в судовому засіданні не підтвердилось обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що він в свою чергу вириває з рук ОСОБА_6 наплічну сумку належну ОСОБА_5, оскільки з пояснень потерпілого ОСОБА_5 наплічну сумку він не знає де залишив, з пояснень потерпілого ОСОБА_6, тікаючи він забрав мобільний телефон належний ОСОБА_5, а наплічна сумка залишилася на лавочці, такі ж покази дає обвинувачений ОСОБА_1 Наплічна сумка, що належить ОСОБА_5, в якій знаходились викрутка, кулькова ручки, манікюрні кусачки, дві запальнички, ключі від квартири, підвалу та інших дверей в кількості 10 шт., для потерпілого ОСОБА_5, матеріальної цінності не представляють. Не підтверджене обвинувачення підлягає виключенню.

Відповідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню , доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Надані стороною обвинувачення докази , які безпосередньо досліджені судом суд приймає так як вони є належними та допустимими. Вищезазначені письмові докази та покази потерпілих, свідка повністю доводять винуватість обвинувачених та спростовують їх неповні покази.

Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Частина 2 цієї є ж статті передбачає, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Конклюдентні дії особи, що виражають її волевиявлення висловлені не в формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновки про такий намір.

Враховуючи встановлені судом обставини вчинення злочину, у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попередня змова групою осіб відбулася за допомогою конклюдентних дій, тобто безпосередньо через їх поведінку, а саме як і ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 доганяли потерпілого ОСОБА_6, наносили йому тілесні ушкодження, заволоділи особистим майном ОСОБА_6 та телефоном потерпілого ОСОБА_5, який перебував у ОСОБА_6, тому суд, враховуючи зазначене, не приймає невизнання вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині кваліфікації за ч.2 ст.187 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів), які є злочином невеликої тяжкості та тяжким злочином, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 на обліку в психкабінеті та наркокабінеті Жмеринської ЦРЛ не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Ці обставини суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення корисливих злочинів, не вибачився перед потерпілими, не відшкодував шкоду потерпілим, потерпілі не просили пом'якшити міру покарання та поклалися на розсуд суду. Перед останньою судимістю ОСОБА_1 реально відбував міру покарання, однак судом звільнився від відбування призначеного покарання з випробувальним строком, на шлях виправлення обвинувачений ОСОБА_1 не став та до набуття вироком законної сили вчинив нові злочини, одних з яких є тяжкий. Надання судом м'якшого покарання не забезпечило його перевиховання та усвідомлення ним необхідності вести належний спосіб життя та утриматися від вчинення злочинів.

Крім того обвинувачений ОСОБА_1 не розкаявся, оскільки щире каяття, характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Дане ставлення було відсутнє у обвинуваченого ОСОБА_1

Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без призначення покарання , яке слід відбувати у місцях позбавлення волі, оскільки в іншому випадку мета покарання не може бути досягнута.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений вироком Жмеринського міськрайонного суду від 10.03.2017 року, вчинив кримінальні правопорушення 26.03.2017 після проголошення вироку від 10.03.2017, але до набрання ним законної сили, суд вважає за необхідне застосувати п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 згідно якої за сукупністю вироків (ст.71КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин,а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), який є тяжким злочином, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 на обліку в психкабінеті та наркокабінеті Жмеринської ЦРЛ не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Ці обставини суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час не працює, потерпілому не відшкодував шкоду, не вибачився перед потерпілим, потерпілий не просив пом'якшити міру покарання та поклався на розсуд суду. проживає одиноко без реєстрації, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення корисливих злочинів. Звільнився з місць позбавлення волі згідно ст.7 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року. Це не забезпечило його перевиховання та усвідомлення ним необхідності вести належний спосіб життя та утриматися від вчинення злочинів. На шлях виправлення обвинувачений ОСОБА_2 не став та знову вчинив злочин.

Крім того обвинувачений ОСОБА_2 не розкаявся, оскільки щире каяття, характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Дане ставлення було відсутнє у обвинуваченого ОСОБА_2

Наведене свідчить про підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 без призначення покарання , яке слід відбувати у місцях позбавлення волі, оскільки в іншому випадку мета покарання не може бути досягнута.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У силу ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно з ч. 5 статті 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання»від 26 листопада 2015 року зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5ст.72 КК викладено у такий редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Оскільки станом на 20 червня 2017 року обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали право на застосування до них положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції ув'язнення, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно них положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Процесуальні витрати слід стягнути в рівних частинах з обвинувачених на користь держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, знявши з них арешт.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт, за ч.2 ст. 187 КК України призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.03.2017 та призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання, а саме з 27 березня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 27 березня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком чинності - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту затримання, а саме з 27 березня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк перебування під вартою з 27 березня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2 до набрання вироком чинності - залишити без змін.

Стягнути в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в загальному розмірі 990 ( дев'ятсот дев'яносто ) грн. 45 коп.

Речові докази по кримінальному проваджені: мобільний телефон « Нокіа RM-1011», IMEI 1:НОМЕР_1, IMEI 2:НОМЕР_2 та мобільний телефон « Нокіа С-5», IMEI:НОМЕР_3, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Жмеринського ВП ГУНП України у Вінницькій області - повернути за належністю, знявши з них арешт накладений ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.2017 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими які перебувають під вартою з моменту вручення їм копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя