Постанова № 74478751, 06.06.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р. Справа № 922/3507/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

та за участю:

від прокуратури - не прибув, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (т. 4 а.с. 148),

від Державної екологічної інспекції - ОСОБА_1 (довіреність № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016),

від ТОВ "Богодухівський молзавод" - ОСОБА_2 (довіреність від 18.01.2018, свідоцтво № 1037 видане 26.08.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області (вх. №766 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області 26.03.2018 о 14 годині 23 хвилини у складі колегії суддів : головуючий суддя Шарко Л.В., Присяжнюк О.О., Погорелова О.В. (повний текст складено 30.03.2018) у справі № 922/3507/16

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 63, Харківська область, 62300 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, м-н Свободи,5 м. Харків, 61202

до ТОВ "Богодухівський молзавод", м. Богодухів, пров. Харківський, 6 Харківська область, 62103

про стягнення шкоди в розмірі 3 613 161,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" про стягнення збитків у сумі 3613161,63 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у справі №922/3507/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №922/3507/16 вищезазначене судове рішення залишено без змін.

Постановою ВГСУ від 21.11.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у справі № 922/3507/16 – скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 в позові відмовлено повністю. На думку місцевого господарського суду прокурором не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ресурсів. Це, за висновком суду першої інстанції, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що призводить неможливості притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладені обставини та приписи закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 3613161,63 грн, є неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Прокуратура Харківської області не погодилась з прийнятим у справі рішенням та звернулась з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення та неправильне застосування норм матеріального (ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 35,46 Закону України "Про охорону земель", п.п. 3.2,3.3 "ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства") та процесуального (ст. 11, 13, 14, 53, 73, 76-79, 86, 104, 105 ГПК України) права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значенням для справи, що призвело до неправильного її вирішення. Апелянт просить: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити. Судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 06.06.2018.

Державна екологічна інспекція у Харківській області надала відзив (вх. 3685 від 16.05.2018), в якому підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та погоджується з доводами, викладеними у скарзі. Просить суд задовольнити апеляційну скаргу прокуратури Харківської області та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/3507/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від ТОВ "Богодухівський молзавод" надійшов відзив (вх. 3907 від 24.05.2018) на апеляційну скаргу, в якому вважає заявлені у скарзі вимоги безпідставними, а доводи необґрунтованими. Просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання 06.06.2018 заявник апеляційної скарги явку уповноваженого представника не забезпечив, щодо причин неявки суду пояснень не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, відповідно до якої прокурор відділу Прокуратури Харківської області 02.05.2018 отримала на руки копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі № 922/3507/16 про призначення справи до розгляду.

Отже, апелянт належним чином повідомлений про час та місце судового засідання завчасно, однак не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2018 представник Державної екологічної інспекції пояснила, що підтримує в повному обсязі вимоги апеляційної скарги. Обґрунтування своєї позиції надано у відзиві на апеляційну скаргу. Просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 06.06.2018 представник боржника заперечував проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні. Вважає, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно досліджено обставини справи та винесено законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, переглянувши справу та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи Богодухівський молзавод" розташовується в Харківській області, м. Богодухів, пров. Харківський, 6 (основне виробництво) та смт Краснокутськ, вул. Зарічна,6 (виробництво плавлених сирів та масла) та веде свою діяльність на підставі статуту.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області у період з 10.06.2015 по 19.06.2015 проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ "Богодухівський молзавод" (відповідач).

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 19.06.2015 (т. 1 а.с. 76-83).

В акті зазначено, що перевіркою встановлено:

- стічні води на підприємстві направляються на локальні очисні споруди і далі каналізаційною насосною станцією трубопроводом на власні поля фільтрації. Стічні води від виробничих цехів по самопливним колекторам надходять до жироуловлювача після очищення від жирів до КНС. Господарсько-побутові стоки від інших джерел водовідведення надходять до КНС, обминаючи жироуловлювач. Від КНС стоки по напірному колектору надходять на очисні споруди (двоярусні відстійники), для механічного очищення, а потім по самопливному технологічному трубопроводу надходять на поля фільтрації, де відбувається біологічне очищення шляхом фільтрації в ґрунт.

- розлиття білої речовини на земельній ділянці без твердого покриття, яка стікала по рельєфу місцевості.

також, в акті зазначено, що на місці обстеження відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції відібрані проби ґрунту, що відображається актом відбору проб ґрунтів від 10.06.2015 № 06-2015/30-37.

3 метою усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області відносно ТОВ "Богодохувській молзавод" винесено припис від 24.06.2015 за № 02-25-14 (т. 1 а.с. 85-87)

На виконання постанови Богодухівського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 08.07.2015 щодо досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220220000292 від 13.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 236 КК України про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Богодухівський молзавод", позивачем у період з 09.07.2015 по 14.07.2015 було здійснено ще позаплановий захід (перевірку) вищевказаного суб'єкта господарювання.

За результатами вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 70/01-04/02-09 від 14.07.2015 (т. 1 а.с. 17-29).

В акті зазначено, що за територією полів фільтрації, як і за попередньою перевіркою, було зафіксовано розлиття білої речовини на земельній ділянці без твердого покриття, яка стікала по рельєфу місцевості, внаслідок перезавантаження полів фільтрації виробничими та іншими стоками ТОВ "Богодухівський молзавод". На місці обстеження при здійсненні попередньої перевірки 10.06.2015 відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції були відібрані проби ґрунту, що відображається у акті відбору проб ґрунтів від 10.06.2015 № 06-2015/30-37.

За результатами дослідження проб виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин (у порівнянні з нормативними ГДК та фоновими значеннями) по таких показниках: амоній від 4,4 до 5,1; фосфору рухомі форми у перерахунку на пя'тиоксид фосфору від 3,7 до 3,9: органічні речовини, що екстрагуються петролейним ефіром від 2,7 до 2,7 до 2,9; хлориди від 2,2 до 2.5: сульфати у перерахунку на сульфати від 2,0 до 2,1, що відображено у протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.06.2015 № 06-2015/30-37, що є порушенням ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 96 Земельного кодексу України.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією щодо відповідача винесено припис від 16.07.2015 за № 02-05-23.

Розрахунки розміру шкоди виконані у відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за № 422/13698.

Розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ділянок разом з претензіями № 26-32 від 17.07.2015 Державною екологічною інспекцією були надіслані відповідачу.

ТОВ "Богодухівський молзавод" залишив претензії без задовлення.

До суду звернулась з позовом Дергачівська місцева прокуратура. В позові просить суд: стягнути з ТОВ "Богодухівський молзавод" збитки у сумі 3613161,63 грн.

В обґрунтування підстав звернення з позовом зазначає, що статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організацію і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зазначає, що Держекоінпекцією не вжито заходів щодо стягнення з ТОВ "Богодухівський молзавод" шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, тому прокуратура відповідно до Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вважав, що прокурором не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ресурсів. Це, за висновком суду першої інстанції, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що призводить неможливості притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірними такі висновки місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем було заявлено клопотання про проведення у справі судової екологічної експертизи.

В зв’язку з суперечностями, які містять матеріали справи, та в зв’язку з потребою в спеціальних знаннях в питанні встановлення в діях відповідача ознак порушення природоохоронного законодавства суд ухвалою від 10.11.2016 призначив по даній справі судову екологічну експертизу; на розгляд експерта поставив наступні запитання:

1) Чи підтверджується висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області, викладені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №06-2015/30-37 від 25.06.2015?

2) Чи призвели дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", відображені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №06-2015/30-37 від 25.06.2015, до забруднення навколишнього природного середовища?

3) Чи могли дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", відображені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №06-2015/30-37 від 25.06.2015, призвести до забруднення навколишнього природного середовища?

4) Чи відповідають розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ресурсів (т. 1, арк. с. 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61) вимогам ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року N 171?

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора ОСОБА_3 на виконання ухвали від 10.11.2016 провів відповідне експертне дослідження, та направив на адресу суду висновок судової комісійної інженерно-екологічної експертизи № 11651 від 24.05.2017. На поставлені судом питання експерти надали наступні відповіді:

1. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку за документами справи акти перевірки ДЕІ щодо встановлення факту і правильності характеристик забруднення земель діяльністю ТОВ "Богодухівський молзавод" не підтверджуються. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку, за документами справи висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області, викладені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/30-37 від 25.06.2015 не підтверджуються.

2. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку, за документами справи розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ресурсів (т. 1, арк. с. 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61) вимогам ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 не підтверджуються.

3. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку, надати відповідь на питання "Чи призвели за документами справи дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", відображені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/30-37 від 25.06.2015, до забруднення навколишнього природного середовища?» не надається за можливе.

4. З причин, викладених в дослідницькій частині висновку, надати відповідь на питання "Чи могли дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод", відображені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/30-37 від 25.06.2015, призвести до забруднення навколишнього природного середовища?" не надається за можливе.

При цьому, в дослідницькій частині судові експерти в т.ч. зробили наступні висновки:

- у акті перевірки відсутні дані стосовно документального підтвердження місця виявлення забруднення, яке вказано в Протоколі від 25.06.2015, стосовно забруднення ґрунту, а також місця, що при оглядах мали візуальні ознаки поверхневого забруднення;

- зв'язок між забрудненням річки та аварійним станом полів фільтрації представниками ДЕІ в період позапланової перевірки 10-19.06.2015 не досліджено і не було документально встановлено відповідно до чинного законодавства;

- у матеріалах справи нема документального підтвердження факту аварійного або неорганізованого скиду стічних вод з полів фільтрації, що призвело до забруднення р. ОСОБА_3;

- шкідливість для довкілля хімічних речовин в ґрунтах ТОВ "Богодухівський молзавод" з полів фільтрації, виявлених на земельній ділянці №1, має сумарний показник забруднення Zc&?я;16, що відповідає категорії забруднення ґрунтів "допустима";

- верхній шар контрольованих земельних ділянок, із якого відбиралися проби, не є ґрунтом у розумінні законодавства про охорону земель;

- відсутність протоколів відбору проб ґрунту ТОВ "Богодухівський молзавод" не дає можливості оцінити достовірність результатів аналізу проб ґрунту на вміст забруднюючих речовин;

- в наданих для дослідження матеріалах господарської справи №922/3507/16 відсутня обґрунтованість розрахунку ДЕІ площі 6 забруднених ділянок;

- методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди від 27.10.1997 №171, при розрахунку відшкодування шкоди від забруднення земель використана ДЕІ не відповідно до галузі свого застосування;

- при відсутності в об’ємі наданих для дослідження матеріалів господарської справи №922/3507/16 документального підтвердження факту забруднення земельних ділянок ТОВ "Богодухівський молзавод" не надається за можливе встановити наявність причинного наслідкового зв’язку між джерелами забруднення і фактом забруднення земельних ділянок.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з п.п.3.2,3.3 ОСОБА_3 №149 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (пункт 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи те, що проведеною в межах розгляду даної справи судовою експертизою Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора ОСОБА_3 спростовані висновки щодо порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, які викладені в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/30-37 від 25.06.2015, за яке відповідачу нараховано до відшкодування шкоду, а також спростовано розрахунок шкоди, яка нібито заподіяна відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, тому судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про недоведеність позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Апелянт у скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно відхилені належні, допустимі та достовірні докази, а саме: акт перевірки № 47/01-04/02-09 від 19.06.2015; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/3037 від 25.06.2015; акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 70/01-04/02-09 від 14.07.2015; розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовлених забрудненням земельних ресурсів від 17.07.2015; претензії від 17.07.2015; № 26 на суму 149365,03 грн; № 27 на суму 288988,19 грн; № 28 на суму 301845,02 грн; № 29 на суму 416182,04 грн; № 30 на суму 348538,75 грн; № 31 на суму 142371,65 грн; № 32 на суму 1965870,95 грн.

Крім того, апелянт посилається на порушення наказу Міністерства юстиції України № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень". А саме, на думку апелянта судом першої інстанції не взято до уваги різну експертну спеціалізацію експертів, що виконували експертизу.

Розглянувши зазначені доводи апелянта, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та вбачається з висновків експертизи, проведеними дослідженнями експертів встановлено невідповідність висновків, викладених в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 47/01-04/02-09 від 10-19.06.2015 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 06-2015/30-37 від 25.06.2015, тому судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено висновки, викладені в зазначеному Акті перевірки та Протоколі вимірювання.

У відповідності до п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), (далі - Інструкція) загальна категорія інженерно-технічних експертиз поділяється на окремі види, до яких належить, зокрема, інженерно-екологічна експертиза та ґрунтуючись на розділі 11 частини II "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" (затв. наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями)), проведена експертиза була виконана як інженерно-екологічна, що за об'єктом та предметом є найбільш близькою до обставин справи, предметної галузі та змісту поставлених питань.

Зокрема, як свідчить зазначений висновок, його виконали в межах своєї компетенції судові експерти ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Експерти, що проводили експертизу, попереджені про кримінальну відповідальність за неправдивість висновків.

Як свідчить зазначений експертний висновок, судовий експерт (голова комісії) ОСОБА_4 є головний науковий співробітник сектору пожежно-технічних та інженерно-екологічних досліджень лабораторії пожежно-технічних та інженерно-екологічних, електротехнічних і військових досліджень та досліджень в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, кандидат хімічних наук, доктор технічних наук, старший науковий співробітник, професор екології, академік ОСОБА_6 наук прикладної радіоелектроніки, який має спеціальну підготовку та кваліфікацію судового експерта 2-го класу за спеціальністю 10.19 "Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об’єкти довкілля" (свідоцтво за № 957, видане ЕКК ХНДІСЕ 18.10.2016, строк дії до 18.10.2021), стаж експертної роботи з 2016 року; судовий експерт ОСОБА_5 є завідувач сектору пожежно-технічних та інженерно-екологічних досліджень лабораторії пожежно-технічних та інженерно-екологічних, електротехнічних і військових досліджень та досліджень в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, кандидат технічних наук, доцент, який має спеціальну підготовку та вищій кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями 10.5 "Дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці", 10.8 "Дослідження обставин виникнення і розвитку пожеж, а також дотримання вимог пожежної безпеки", 10.18 "Дослідження технічної експлуатації електроустаткування", 13.4 "Дослідження, пов’язані з охороною".

Посилання позивача на те, що експерти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали право проводити комісійну судову інженерно-екологічну експертизу, оскільки мають різну експертну спеціалізацію судова колегія вважає також безпідставними, оскільки, як зазначено вище, згідно з п. 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 судова інженерно-екологічна експертиза відноситься до загальної категорії інженерно-технічних експертиз, яку мають право проводити обидва експерта.

Крім того, судова колегія звертає увагу та враховує те, що відповідно до Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" "Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід’ємну частину судової процедури" (п. 71).

Також, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурором та Державною екологічною інспекцією не заявлено клопотань щодо проведення додаткової експертизи.

Інших доводів та підстав для скасування оскаржуваного рішення апелянтом не надано.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в рішенні Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі 922/3507/16, ґрунтуються на чинному законодавстві та зроблені при належному повному та об'єктивному дослідженні обставин справи. Судова колегія не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, документально не підтверджені та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору, який сплачений апелянтом за звернення з апеляційною скаргою, відшкодуванню не підлягають та покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 254, 269, 270, 273, п.1 ч. 1 статті 275, 276, 282-284 ГПК України Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 922/3507/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.06.2018

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.