Постанова № 74478520, 30.05.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

30.05.2018 року справа №908/2099/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від позивача (апелянта) від відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явились; не з'явились;розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від19.01.2018 року (повний текст від 29.01.2018 року)у справі№908/2099/17 (суддя Проскуряков К.В.)за позовом до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ Запорізької міської ради, м. Запоріжжя проврегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі за текстом – ПАТ "Укрнафта") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0073, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрнафта" до відповідача - Запорізької міської ради про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0073, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, в редакції позивача, - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням, прийнятим господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "Укрнафта", яке просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішенням Запорізької міської ради від 18.05.2011 року №35 (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року) затверджено "зразок" договору оренди землі, проте не закріплено недопустимість відступлення від умов затвердженого зразка договору. Вважає, що законодавство України не містить визначення поняття як "зразок" договору. При цьому, за результатами аналізу затвердженого зразка, що міститься на веб-сайті Запорізької міської ради, позивачем встановлені невідповідності редакції затвердженої рішенням міськради та редакції, запропонованої міською радою в протоколі розбіжностей п. 12, 22, 26, 29, 31.8, 32.1, 34.1, 50 договору. За твердженням скаржника, договір оренди земельної ділянки повинен укладатись за типовою формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року, відтак сторони договору оренди не можуть відступати від змісту типового договору оренди землі, при цьому сторонам надається право конкретизувати його умови. Жоден з пунктів, зокрема, в частині умов щодо внесення змін до договору оренди землі у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, в частині підстав для поновлення дговору оренди землі та розірвання договору оренди в односторонньому порядку або стягнення збитків у вигляді неоплаченої суми орендної плати, з яким не погоджується позивач, та які стали предметом спору при укладанні договору оренди земельної ділянки, не значиться у Типовій формі, а окремі з них, зокрема, абз. 2 пп. 38.2 п. 38, суперечать положенням національного законодавства, зокрема, ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, на думку заявника апеляційної скарги, Запорізькою міською радою не було дотримано вимог цивільного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості в частині висунутих нею умов при укладанні договору, які ставлять орендаря в завідомо невигідні та нерівні умови з орендодавцем, що є порушенням законодавства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: ОСОБА_5 – головуючий (суддя-доповідача), ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укрнафта" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України до 28.03.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 23.03.2018 року від Запорізької міської ради, відповідач заперечував проти доводів викладених в апеляційні скарзі, вказав про їх безпідставність. Зазначає, що на сьогоднішній день користування позивачем даною земельною ділянкою відбувається на підставі рішення Запорізької міської ради №93/128 від 25.08.2016 року, але фактично новий договір оренди земельної ділянки не було укладено шляхом поновлення, як того вимагає п. 2.1 вказаного рішення, враховуючи наявність з боку ПАТ "Укрнафта" розбіжностей в умовах зразкової форми договору оренди землі. З посиланням на ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідач наголошує на обов’язковості актів ради, прийнятих в межах наданих їй повноважень. Зокрема, рішення Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 18.05.2011 року №35 "Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя" разом із додатком до нього "Договір оренди землі", як акт органу місцевого самоврядування, прийнятий в межах наданої компетенції, є обов’язковим для виконання позивачем. При цьому, з метою забезпечення раціонального та ефективного використання земельних ділянок, Запорізька міська рада, як розпорядник земель в межах м. Запоріжжя, конкретизувала Положення "Про типову форму договору оренди землі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року, що, в свою чергу, жодним чином не порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2018 року розгляд апеляційної скарги ПАТ "Укрнафта" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 призначено на 25.04.2018 року.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №302/2018 від 30.03.2018 року, через прийняття 29.03.2018 року Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у зв’язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров’я головуючого судді у справі ОСОБА_5, для розгляду апеляційної скарги призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/2099/17 між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2018 року для розгляду апеляційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. – головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.

У зв’язку із перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_2 у відпустці на дату розгляду справи, на підставі ст. 32 ГПК України та за наявності строків розгляду апеляційної скарги автоматизований розподіл справи не призначався, судове засідання 25.04.2018 року у справі №908/2099/17 не проводилося.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.05.2018 року розгляд апеляційної скарги ПАТ "Укрнафта" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 призначено на 23.05.2018 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2018 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 30.05.2018 року.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції 30.05.2018 року не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, обставини та висновки, що встановлені та зроблені судом першої інстанції у даній справі, доводи та вимоги апеляційної скарги, мотиви заперечень апеляційних вимог Запорізької міської ради, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, не оспорюється сторонами та підтверджується судом апеляційної інстанції:

Рішенням Запорізької міської ради №17/27 від 17.03.2006 року ВАТ "Укрнафта" передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0073) загальною площею 0,2033 га (землі комерційного використання), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, для розташування автозаправної станції, за рахунок земель Запорізької міської ради.

На виконання зазначеного рішення 04.10.2006 року між Запорізькою міською радою, як орендодавцем, та ВАТ "Укрнафта", як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2033 га, кадастровий номер 2310100000:01:007:0073, для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19.

Згідно акту прийому-передачі від 04.10.2006 року вказана земельна ділянка передана орендодавцем орендарю.

Відповідно до статуту ПАТ "Укрнафта", рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 року змінено тип та назву товариства з ВАТ "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта".

ПАТ "Укрнафта" звернулось до Запорізької міської ради з листом від 04.08.2016 року за вих. №08.1.14/735 про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року №040626100889 для розташування автозаправної станції за адресою: м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 19 (вул. Шкільна, 19).

Відповідно до пункту 1 Рішення Запорізької міської ради від 21.06.2017 року №61/30, ПАТ "Укрнафта" поновлено договір оренди вказаної земельної ділянки на новий строк – строком на 10 років.

Згідно з пунктом 2 зазначеного рішення, зобов’язано ПАТ "Укрнафта" після прийняття даного рішення у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку.

Позивачем отримано витяг №582/86-16 від 27.01.2016 року з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2033.00 кв.м по вул. Героїв Сталінграду, 19 у м. Запоріжжі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 6601476,28 грн.

Листом від 11.09.2017 року №05.2.12/909 ПАТ "Укрнафта" направило на адресу Запорізької міської ради для підписання три примірника Договору оренди земельної ділянки, що був викладений у редакції затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди" №220 від 03.03.2004 року. Примірники договорів були підписані начальником відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області ОСОБА_8, відповідно до повноважень визначених довіреністю від 28.12.2016 року та скріплені печаткою підприємства.

28.09.2017 року Відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області отримало супровідний лист Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради №1752/02-03 від 27.09.2017 року з примірниками трьох проектів договорів оренди землі, протоколи розбіжностей до вказаних договорів, які складені Запорізькою міською радою з підписом уповноваженої особи та скріплені печатками. Також, у вказаному листі було зазначено, що в ході перевірки проектів договорів оренди землі було встановлено, що зазначені проекти не відповідають формі зразку договору оренди землі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року "Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя" із змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року.

Листом (вих.№75 від 18.10.2017р.) за ПАТ "Укрнафта" направила на адресу Запорізької міської ради протоколи узгодження розбіжностей до договорів оренди землі, зокрема, по вул. Шкільна, 19, м. Запоріжжя. У вказаному листі зазначено, що ПАТ "Укрнафта" направляє підписані зі сторони орендаря та скріплені печаткою по три примірники протоколів узгодження розбіжностей до договорів оренди землі, відповідно до якого включив до вказаного договору майже всі запропоновані відповідачем пункти (згідно протоколу розбіжностей), окрім пунктів 34.17, 34.20, абзац 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47.

Зокрема, позивач не погоджується з наступними пунктами договору, викладеними в редакції Запорізької міської ради:

- п. 34.17: у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов’язаний звернутися до Орендодавця із заявою про внесення змін до п. 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов’язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині зміни розміру орендної плати у новій редакції;

- п. 34.20: який слід читати в контексті п. 34 "34. Обов’язки Орендаря. Орендар зобов’язаний:" "34.20. Зареєструвати право оренди у порядку, встановленому законодавством протягом 4 місяців з дати прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду";

- абз. 2 п.п. 38.2 п. 38: "Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору";

- п. 39.2: який слід читати в контексті п. 39 "39. Розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:"

- п. 39.2: Невиконання обов’язку передбаченого п. 34.17 Договору".

- п. 47: У випадку невиконання Орендарем обов’язку, визначеного п. 34.20 Договору, та реєстрації права оренди з перевищенням, вказаного в п. 34.20 Договору строку, або ухилення від такої реєстрації, це є підставою для нарахування та сплати Орендарем збитків, що заподіяні міській раді, які складаються з неоплаченої суми орендної плати, починаючи з наступного дня після завершення вказаного строку, за весь строк її недоплати".

Протокол узгодження розбіжностей до договору оренди землі (кадастровий номер 2310100000:01:007:0073) відповідачем не підписано.

Зважаючи на те, що Запорізька міська рада даний протокол не підписала, ПАТ "Укрнафта" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просило врегулювати розбіжності та визнати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:01:007:0073, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, укладеним у запропонованій позивачем редакції.

Підставою позову ПАТ "Укрнафта" є часткове не погодження з протоколом розбіжностей, складеним Запорізькою міською радою. Зокрема, не дотримання Типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року та порушення основних принципів договірного права.

Як вже зазначалось, у задоволенні позову судом першої інстанції було відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, зокрема, з того, що усі вказані пункти, з якими незгоден позивач, відповідають пунктам зразку договору оренди землі, затвердженому рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року, яке не скасоване та на момент розгляду справи по суті є чинним, а тому в силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, №29 від 26.06.2013 року підлягають обов’язковому виконанню всіма землекористувачами, в т.ч. й ПАТ "Укрнафта".

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, з урахуванням меж перегляду справи визначених у ч. 1 ст. 269 ГПК України, колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає наведені висновки судом першої інстанції законними, обґрунтованими та погоджується з ними, враховуючи наступне.

Приписами ч. 1, 2 ст. 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 даного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, укладення спірного договору є обов’язковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі – ГК України) укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладення договорів встановлений ст.181 ГК України та ст. 638 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання.

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Як зазначено вище, договір оренди земельної ділянки площею 0,2033 га, кадастровий номер 2310100000:01:007:0073, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, між сторонами підписаний із протоколом розбіжностей та скріплений печатками.

У даному договорі сторони передбачили істотні умови договору оренди землі: об’єкт оренди (кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:01:007:0073; місце розташування: м. Запоріжжя, Шкільна, 19; розмір земельної ділянки: 0,2033 га; строк дії договору оренди - до 21.06.2027 року; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ "Укрнафта" користується земельною ділянкою площею 0,2033 га, кадастровий номер 2310100000:01:007:0073, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19, сплачує орендну плату в розмірі, визначеному договором, який підписаний між сторонами з протоколом розбіжностей.

Позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі, оскільки вважає, що редакція запропонованого відповідачем договору не відповідає рішенню Запорізької міської ради від 25.08.2016 року. В свою чергу, окремі пункти договору, запропоновані відповідачем, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не приймамає до уваги зазначені твердження позивача. враховуючи наступне.

Положеннями ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з приписами ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

В даному випадку, Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року затверджено Типовий договір оренди землі.

При цому, з системного аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, 4 ст. 179 ГК України, постанови №220 вбачається, що умови Типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень, врегулювати свої відносини на власний розсуд, а лише мають право конкретизувати його умови.

Рішенням Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, з метою конкретизації типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі" №220 від 03.03.2004 року, затверджений зразок договору оренди землі згідно з додатком. Згідно п. 3 рішення, дане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку. З моменту набрання чинності даного рішення, укладення нових та поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності мають вчинятись згідно з затвердженим зразком договору оренди землі.

Рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року внесено зміни до зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя, який затверджено рішенням міської ради №35 від 18.05.2011 року та викладено його в новій редакції. Відповідно до п. 2 дане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку.

Статтею 57 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", рішення органів місцевого самоврядування, ін. нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до ч. 1, 5, 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 26.06.2013 року – день прийняття рішення №29 Міськради), рада, в межах своїх повноважень, приймає нормативні та ін. акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 18.05.2011 року №35 "Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя" разом із додатком до нього "Договір оренди землі" у встановленому вищенаведеною нормою порядку 23.07.2013 року було опубліковано відповідачем у газеті "Запорізька Січ" №146 (5350).

Крім того, рішення Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, №29 від 26.06.2013 року були розміщені на офіційному порталі Запорізької міської влади в мережі Інтернет.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору оренди землі (кадастровий номер 2310100000:01:007:0073) який було складено та підписано позивачем та надіслано на адресу відповідача, ПАТ "Укрнафта" не погоджується з пунктами 34.17, 34.20, абз. 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47, викладеними відповідачем у протоколі розбіжностей до договору оренди землі по вул. Шкільна, 19.

З огляду на викладене, посилання заявника апеляційної скарги, як на підставу щодо скасування рішення суду першої інстанції, що умови (редакція пунктів 12, 22, 26, 29, 31.8, 32.1, 34.1., 50) не відповідають умовам (редакції) зразкового договору оренди землі, який було затверджено рішенням Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, з врахуванням подальших змін внесених рішенням за №29 від 26.06.2013 року не можуть бути взяти судовою колегією до уваги з огляду на приписи ч. 4 ст. 179 ГК України.

Як зазначалося вище, зазначена стаття ГК України закріплює право сторін відступати за взаємною згодою від примірного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач погодився з викладенням пунктів 12, 22, 26, 29, 31.8, 32,1, 32,1, 34,1, 50 договору в редакції запропонованою радою, хоча у примірному договорі зазначені пукти викладені в іншій редакції.

За таких обставин, посилання заявника апеляційної скарги саме на ці обставини не можуть братися судовою колегією до уваги.

Проаналізувавши умови договору з якими не згоден позивач, судова колегія не може погодитись із доводами ПАТ "Укрнафта" щодо порушення Запорізькою міською радою засад цивільного законодавства та прав позивача, що стало наслідком поставлення у невигідне та нерівне становище орендаря в порівнянні з орендодавцем, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що строк дії Договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0073) від 22.08.2006 року (з урахуванням дати його держреєстрації - 04.10.2006р.) закінчився 05.10.2016 року, при цьому рішення Запорізької міської ради №29 прийняте 26.03.2013 року, було доведено до відома всіх суб’єктів господарювання шляхом його роміщення в засобах масової інформації.

Також, з наявного в матеріалах справи листування між позивачем та відповідачем вбачається, що сторони узгоджували умови договору оренди земельної ділянки з вересня 2017 року та до моменту звернення ПАТ "Укрнафта" із даним позовом до суду.

З огляду на ті обставини, які склались між сторонами у даній справі, а саме, що орендар користується земельною ділянкою з 05.10.2016 року та до цього часу не уклав новий договір оренди землі, враховуючи наявність чинних: рішення Запорізької міської ради №93/128 від 25.08.2016 року про поновлення ПАТ "Укрнафта" договору оренди земельної ділянки від 22.08.2006 року на новий строк (до 21.06.2027 року), рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 року №6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)" та №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя", які є обов’язковими до виконання, то у даному випадку зміни до договору жодним чином не порушують права та інтереси позивача, а направлені на приведення орендних правовідносин у відповідність до загальнообов’язкових вимог актів Запорізької міської ради, прийнятих в межах наданих їй повноважень.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції виходить з того, що для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, між сторонами в обов’язковому порядку повинен бути укладений договір (ст. 626 ЦК України).

В силу вимог Земельного кодексу України укладення спірного договору оренди землі є обов’язковим.

На орендаря, в свою чергу, покладено обов’язок використовувати земельну ділянку тільки на підставі договору та вимог земельного законодавства.

Умови про внесення змін до договору оренди землі у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, в частині підстав для поновлення дговору оренди землі та розірвання договору оренди в односторонньому порядку або стягнення збитків у вигляді неоплаченої суми орендної плати не суперечать вимогам ст. 179 ГК України, ст.ст. 14, 16 Закону України "Про оренду землі" та постанові Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 року "Про затвердження типового договору оренди землі", адже ці положення, які будуть актуальні через 9 років, не змінюють визначені законом істотні умови договору оренди, а лише врегульовують та удосконалюють порядок сплати орендної плати за фактичне користування землею відповідно до вимог Податкового кодексу України, та спрямовані на відповідність зразковому договору оренди землі в м. Запоріжжя, затвердженому рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року, що не заборонено законодавством, та доповнює типові умови договору оренди, не змінюючи їх.

Що стосується пунктів 34.17, 34.20, абз. 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47, викладеними Запорізькою міською радою у протоколі розбіжностей до договору оренди землі по вул. Шкільна, 19, то судова колегія бере до уваги, що всі вказані пункти договору, з якими незгоден позивач, відповідають пунктам зразкового договору оренди землі, затвердженому рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року.

Досліджуючи питання про наявність порушення прав позивача договором оренди землі в редакції запропонованій відповідачем, а також відповідність нормативно-правовим актам запропонованим умовам договору відповідача, судом апеляційної інстанції встановлено насиупне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач пропонує викласти п. 34.17 договору у такій редакції:

- "34.17. У випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок ( ставки) земельного податку, орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та / або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту зобов’язаний звернутися до орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов’язку та / або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/ або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та / або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди, в частині зміни розміру орендної плати, у новій редакції.

Позивач вважає, що встановлення у договорі обов’язкового місячного строку для звернення орендаря до орендодавця із заявою про внесення змін, фактично обмежує право позивача перевірити законність прийнятих таких рішень. З огляду на наведене, позивач заперечує проти включення до договору п. 39.2, яким відповідач передбачив серед умов розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, зокрема невиконання обов’язку передбаченому п. 34.17 Договору.

Проте, колегія суддів виходить з того, що зміст зазначеного п. 34.17 передбачає альтернативний вибір способу вирішення питання щодо зміни ставок земельного податку (орендної плати за землю) та не порушує права позивача - ПАТ "Укрнафта".

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зволікання або будь-які затримки в часі укладення договору та узгодження його умов впливають на момент з якого орендар буде сплачувати орендну плату за землю, яка є регульованою ціною, та її граничні роміри визначаються Податковим кодексом України та встановлюються на підставі відповідного рішення Міськради, а також залежать від нормативної грошової оцінки землі визначеною рішенням ради.

Так, у правовідносинах, які склалися між сторонами даного спору, спочатку Договір оренди землі було укладено 04.10.2006 року. Строк дії Договору оренди встановлено - з моменту державної реєстрації на 10 років, тобто до 04.10.2016 року.

При цьому, станом на момент укладення договору оренди позивач сплачував орендну плату за земельну ділянку в розмірі 14342,82 грн. на рік, а в подальшому, на підставі укладеної між сторонами Додаткової угоди від 30.11.2007 року, ПАТ "Укрнафта" сплачувало орендну плату в розмірі 57371,26 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2007 рік.

Станом на 27.01.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2033.00 кв.м по вул. Шкільна (ОСОБА_9), 19 у м. Запоріжжі, склала 6601476,28 грн., а ставка земельного одатку 6% від нормативної грошової оцінки, тобто 396088,58 грн.

Рішенням Запорізької міської ради від 21.06.2017 року ПАТ "Укрнафта" поновлено договір оренди вказаної земельної ділянки на новий строк на 10 років, але новий договір оренди землі так і не був укладений. Сторони, свою чергу, після 05.10.2016 року продовжували керуватись умовами договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року (з урахуванням додаткових угод), в т.ч. орендар сплачував орендну плату в сумі 57371,26 грн. (з урахуванням індексації), що підтверджується листом ПАТ "Укрнафта" від 10.11.2016 року та довідкою Головного управління ДФС у Запорізькі області від 28.09.2013 року (а.с. 216-217, т.1)., тобто в мешому розмірі ніж передбачено рішеннями Запорізької міської ради №6 від 30.06.2015 року "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)" та №7 від 30.06.2015 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя".

Таким чином, актуальний розмір орендної плати станом на момент виникнення у сторін договору розбіжностей щодо умов поновлення договору оренди порівнно з умовами первісного договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року (з урахуванням додаткових угод) значно збільшився, проте позивач до 2018 року користується земельною ділянкою та сплачує орендну плату у значно меншому розмірі, що, в свою чергу, порушує права відповідача. В той же час, при оперативному врегулюванні розбіжностей, які виникли між сторонами, територіальна громада м. Запоріжжя могла б отримати більший розмір орендної плати за землю та не втратити орендні платежі від ПАТ "Укрнафта" майже за 2 роки.

Щодо можливості розірвання договору оренди в односторонньому порядку колегія суддів вважає, що хоча саме зазначені умови й не передбачені чинним законодавством, але вони не будуть впливати на орендні правовідносини Запорізької міської ради з позивачем як власником нерухомості на земельній ділянці в м. Запоріжжя по вул. Шкільна, 19.

Відповідач пропонує викласти п.34.20 та п. п.47 Договору у такій редакції:

- "34.20. Зареєструвати право оренди у порядку, встановленому законодавством протягом 4 місяців з дати прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду.";

- "47. У випадку невиконання обов’язку визначеного п. 34.20 договору та реєстрації права оренди з перевищенням вказаного права п. 34.20 Договору строку або ухилення від такої реєстрації, це є підставою для нарахування та сплати Орендарем збитків, що заподіяні міській раді, які складаються з неоплаченої суми орендної плати починаючи з наступного дня після завершення вказаного строку за весь строк дії недоплати.";

Встановлення певних строків для реєстрації права оренди судова колегія суддів вважає такими, що визначені з урахуванням принципу розумності та збалансованості, оскільки зазначені умови будуть в першу чергу спрямовані на дисциплінування сторін договору, недопущення зловживання своїми правами, а також будуть направлені на оперативне оформлення речового права.

Відповідач пропонує також викласти абз. 2 п.п. 38.2 п. 38 Договору у наступній редакції:

- "38.2. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору".

Позивач наполягає, що зазначений пункт договору суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про оренду землі", постановою Кабінету Міністрів України за №220 від 03.03.2004 року затверджено Типовий договір оренди землі

Типовий договір містить, зокрема, п. 39, яким встановлено, що "розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (не допускається). Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є………".

Таким чином, умовами Типового договору оренди землі передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку (п. 39 Типового договору), але не зазначено конкретні випадки такого розірвання. З огляду на наведене сторони вправі конкретизувати зазначені умови.

Частина 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", передбачає можливість автоматичного продовження договору оренди землі лише за наявністю двох умов: продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі та відсутності протягом місяця заперечень щодо продовження строку договору оренди землі з боку орендодавця.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, попередній договір оренди землі від 22.08.2006 року містив аналогічну умову, виначену в абз. 2 п. 34 договору, та позивач укладаючи попередній договір не заперечував проти такої умови.

Отже, твердження апелянта, що редакція, яка запропонована відповідачем суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є безпідставним.

При цьому, прписи ч. 6 ст. 33 вказаного Закону, для поновлення договору оренди передбачають дві умови (продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі).

Таким чином, фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди земельної ділянки, як самостійна підстава, не надає права на поновлення договору, та не суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, аналіз змісту затвердженого рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя свідчить, що конкретизуючи умови Типового договору оренди землі, Запорізькою міською радою фактично затверджено примірний договір оренди землі у м.Запоріжжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

В матеріалах справи відсутні, а також позивачем не надано належних та допустимих доказів оскарження в судовому порядку, визнання недійсними (незаконними) або скасування рішень Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, №29 від 26.06.2013 року, тобто вказані рішення є чинними та такими, що є обов'язковими для виконання всіма суб’єктами господарювання.

Таким чином, в силу ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Запорізької міської ради №35 від 18.05.2011 року, №29 від 26.06.2013 року підлягають обов’язковому виконанню всіма без виключеня землекористувачами, в тому числі й позивачем.

Обставини даної справи свідчать про те, що пункти, з якими не згоден позивач, та щодо яких між сторонами виникли розбіжності при їх укладенні, відповідають пунктам договору оренди землі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №29 від 26.06.2013 року.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджуться з правомірним висновком місцевого суду про відмову ПАТ "Укрнафта" у задоволенні позовних вимог до Запорізької міської ради про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним в редакції позивача договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0073, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 19.

До такого ж висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.05.2018 року при розгляді аналогічної справі №908/1760/17.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга ПАТ "Укрнафта" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Запорізької області 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 є законним, обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2018 року у справі №908/2099/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Е.В. Сгара

ОСОБА_2

(У судовому засіданні 30.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 04.06.2018 року).