Рішення № 74475393, 29.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16742/17-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Литвинової І.В.

при секретарі судових засідань Чепізі Є. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 23.03.2017 звернувся до суду з вказаним позовом до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 26772 грн. 75 коп. та до ОСОБА_3 з вимогою про стягнення з нього 4693 грн. 74 коп. - сума розміру втрати товарної вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди /а. с. 5-8/.

Ухвалою судді від 12.04.2017, після перевірки судом адреси реєстрації відповідача фізичної особи, у справі відкрито провадження /а. с. 40/.

30.05.2017 від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла його заява про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_2, у яких він заперечував їх обґрунтованість, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної події була застрахована у ТзДВ СК «Альфа-Гарант» і страхова сума на одного потерпілого становить 100000 грн., якою покривається завдана шкода у розмірі 46469 грн. 86 коп., тому до нього позовні вимоги є безпідставними /а. с. 46, 47-48, 66, 68-69/.

У судовому засіданні 21.09.2017 представник відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» подав до суду письмові заперечення на позов, у яких просив суд відмовити у задоволенні, посилаючись на безпідставність вимог та виконання страховою компанією своїх зобов'язань /а. с. 74-76, 77-104/.

На підставі норми пункту 9 частини 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України від 18.03.2004 № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15.12.2017), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положеннями процесуального закону, справи, ціна позову яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження, як передбачено ч. ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України.

Встановивши, що ціна позову становить 31466 грн. 49 коп., та врахувавши пункти 1-8 частини 3 статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання визначення порядку розгляду позовного провадження, вбачається можливість розгляду справи у спрощеному порядку за участі сторін (їх представників).

21.05.2018 від позивача до суду надійшла заява про відмову від позовних вимог у частині пред'явленого позову до ТзДВ СК «Альфа-Гарант», вказавши, що спір був вирішений мирним шляхом, та одночасно у заяві підтримав свою вимогу про стягнення з ОСОБА_3 суми 4693 грн. 74 коп. - втрати товарної вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, яку просить суд задовольнити, провести розгляд справи без його участі та участі його представників /а. с. 137/.

Ухвалою суду від 29.05.2018 провадження у частині вимог до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» закрито.

Сторони та їхні представники у судове засідання, про яке повідомлені належним чином, не з'явилися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

17.08.2016 у м. Харкові, по вул. Чебишева (буд. 57) мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Деу Ланос» (д. н. НОМЕР_2) під керуванням відповідача ОСОБА_3 та «Хундай» (д. н. НОМЕР_3), який належить позивачеві на праві власності /а. с. 9/.

Постановою Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/13741/16-п від 16.09.2016 відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, 17.08.2016 за участі вказаних автомобілів у вказаному місці, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. /а. с. 12/.

Станом на час події дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована у ТзДВ «СК «Альфа-Гарант», відповідно до полісу АЕ № 7720544, згідно з умовами якого розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну становить 100000 грн., що підтверджується матеріали справи та не заперечується жодною із сторін /а. с. 13/.

Згідно з частиною 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

На виконання вимог ст. 33 Закону, позивач звернувся до страховика - ТзДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, та з заявою про виплату страхового відшкодування додавши необхідні документи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заява про страхове відшкодування має містити зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

На час подання заяви про виплату страхового відшкодування страховик не надав позивачу незалежної оцінки вартості матеріального збитку та з метою виявлення розміру матеріального збитку, спричиненого транспортному засобу в результаті ДТП та надання страховику відповідно до вимог п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відомостей, що підтверджують розмір майнової вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди, позивач звернувся до СОД ФОП ОСОБА_4 та уклав договір № 753/8-16 про проведення експертної оцінки від 31.08.2016.

На виконання укладеного договору № 753/8-16 про проведення експертної оцінки від 31.08.2016, СОД ФОП ОСОБА_4 07.09.2016 був складений Звіт № 753/8-16 про визначення вартості матеріального збитку, згідно з яким розмір матеріального збитку складає - 46 469, 86 грн. (з яких: 41 776,12 грн. - вартість відновлювального ремонту КТЗ, а 4693,74 грн. - величина втрати товарної вартості КТЗ, тобто величина зниження ринкової вартості транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого транспортного засобу, тобто втрати, які згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням речі /а. с. 14-23/.

Згідно з замовленням-наряду № ЗиФ-822056 від 30.09.2016, складеного ФОП ОСОБА_5, факт оплати якого підтверджується відповідними розрахунковими документами, а саме чеком ЗН ВЖ5400011162 від 30.09.2016, позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ на суму у розмірі 41 396,85 грн. /а. с. 32, 33/.

Згідно з пунктом 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

За частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі за № 6-760цс15.

Таким чином, доводи відповідача щодо того, що страховик ТзДВ СК «Альфа-Гарант» повинен відшкодувати позивачу суму у розмірі 4693 грн. 74 коп. не відповідають положенням спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які підлягають сплаті потерпілому винною особою.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши поданий позивачем розрахунок суми втрати товарної вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про його правильність та обґрунтованість вимог до відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129 Конституції України, ст. ст. 1-16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 32, 33, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Дергачівським РВ УМВС, в Харківській області 27.11.2003; поштовий індекс 61146, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3) суму втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 4693 грн. 74 коп. та судовий збір в розмірі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04.06.2018.

Суддя І. В. Литвинова