Рішення № 74473193, 31.05.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/766/18

Провадження №2-а/718/14/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру України в Чернівецькій області, ОСОБА_5 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_5 29.03.2018 року відносно нього винесені постанови № 109-ДК/0069/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0070/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0071/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0072/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0073/ПО/07/01-18 про накладення адміністративного стягнення за самовільне зайняття земельних ділянок, кадастрові номери та площі яких відповідно 73421582900:04:001:0168 - 1,711га, 7321582900:04:001:0169 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0170 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0171 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0172 – 1,5320га, на підставі протоколів про адміністративне правопорушення та ОСОБА_6 обстеження земельних ділянок. Вважає постанови незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Розпорядженням Заставнівської РДА за № 377р від 25.09.2012 року зазначені земельні ділянки передані у користування (оренду) строком на 49 років ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 На ці земельні ділянки виготовлені агрохімічні паспорти. На прохання вказаних громадян ним надавалась допомога у виготовленні документів на земельні ділянки, у зв’язку з чим було запрошено до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. Земельні ділянки ним самовільно не захоплювались і не використовувались, а пояснення написані через необізнаність. Постанови винесені у той самий день, що і складено протоколи і ОСОБА_6 обстеження земельних ділянок, що позбавило його права на захист. Жодні свідки та жодні інші докази відсутні, ні у ОСОБА_6, ні у протоколах, ні у постановах не зазначено часу вчинення правопорушення, не з’ясовано всіх обставин, зокрема чи мало взагалі місце правопорушення і чи є саме його вина у його вчиненні. Посилаючись на ст.ст.245, 251, 268 КУпАП, просив визнати незаконними дії державного інспектора Борденюка В.І., визнати протиправними постанови, скасувати постанови, провадження у справах закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги з наведених підстав, вказуючи також, що за дорученням громадян, яким були надані в оренду земельні ділянки саме для садівництва він лише допомагав в оформленні документації, йому навіть невідомо, де розташовані вказані земельні ділянки на місцевості, лише приблизно, він їх не використовував і сад не висаджував, він проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 і ніякого відношення до даних земельних ділянок не має. В 20-х числах березня він в управління Держгеокадастру подавав клопотання про укладення договорів оренди, проте в оформленні таких договорів було відмовлено, оскільки мають місце розбіжності у кадастрових номерах земельних ділянок і виникло питання щодо внесення змін. Він був позбавлений звернутися за правовою допомогою, так як в один день все склали: ОСОБА_6, протоколи, постанови. Розглядалось одночасно 5 справ про адміністративне правопорушення і державний інспектор у відповідності до п.9 Р.ІІ Інструкції об`єднати їх в одну справу. Крім того, відсутнє будь-яке підтвердження, що саме ці земельні ділянки зайняті самовільно і що вони зайняті саме ним.

Представники відповідача - Головного Управління Держгеокадастру України в Чернівецькій області та відповідач ОСОБА_5 позову не визнали, заперечуючи тим, що за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства було обстежено п’ять земельних ділянко, про що складені ОСОБА_6, виявлено самовільне захоплення. складені протоколи та винесені постанови. Позивач сам визнав у письмових поясненнях у протоколах про адміністративне правопорушення, що засадив згідно розпорядження РДА від 25.09.2012 року № 377. Проте, дане розпорядження не передбачає передання в оренду, а лише затвердження проектів відведення, і не позивачу а іншим громадянам. За відсутності відповідних правовстановлюючих документів має місце самовільне захоплення земельних ділянок. Зайняті земельні ділянки мають інше цільове призначення і воно не змінювалось. Про зайняття саме позивачем земельних ділянок свідчить звернення ОСОБА_11 та пояснення землевпорядника сільської ради ОСОБА_12

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29.03.2018 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 винесені постанови № 109-ДК/0069/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0070/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0071/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0072/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0073/ПО/07/01-18 про накладення адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП у виді штрафу за самовільне зайняття земельних ділянок, кадастрові номери та площі яких відповідно 73421582900:04:001:0168 - 1,711га, 7321582900:04:001:0169 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0170 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0171 – 1,5320га, 7321582900:04:001:0172 – 1,5320га, які розташовані в с. Яблунівка Веренчанської сільської ради (за межами населеного пункту) Заставнівського району Чернівецької області, на підставі ОСОБА_6 обстеження земельних ділянко, ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог земельного законодавства та протоколів про адміністративне правопорушення за відповідними номерами.

Акти обстеження земельних ділянок за № 109-ДК/30/АО/10/01-18, № 109-ДК/31/АО/10/01-18, № 109-ДК/32/АО/10/01-18, № 109-ДК/33/АО/10/01-18, № 109-ДК/34/АО/10/01-18 та ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 109-ДК/86/АП/09/01-18, № 109-ДК/87/АП/09/01-18, № 109-ДК/88/АП/09/01-18, № 109-ДК/89/АП/09/01-18, № 109-ДК/90/АП/09/01-18 не містять дати їх складання. Дата їх отримання ОСОБА_1 вказана 29.03.2018р.

Протоколи про адміністративне правопорушення за № 109-ДК/0059П/07/01-18, № 109-ДК/0060П/07/01-18, № 109-ДК/0061П/07/01-18, № 109-ДК/0062П/07/01-18, № 109-ДК/0063П/07/01-18 складені 29 березня 2017 року з посиланням на виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки 29 березня 2017 року.

Постанови про накладення адміністративного стягнення № 109-ДК/0069/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0070/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0071/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0072/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0073/ПО/07/01-18 за вказаною у них датою винесені 29 березня 2017 року.

Як пояснив представник відповідача та відповідач має місце технічна помилка щодо року у дані складання протоколів та у даті винесення постанов.

Разом з тим, протоколи про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення відповідного застереження про виправлення дати не містять .

Розпорядженням Заставнівської РДА за № 377р від 25.09.2012 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років громадянам для ведення садівництва із земель запасу Веренчанської сільської ради с. Яблунівка (за межами населеного пункту): ОСОБА_6 – 1,711га (рілля) для ведення садівництва, ОСОБА_7 – 1,5320га (рілля) для ведення садівництва, ОСОБА_8 - 1,5320га (рілля) для ведення садівництва, ОСОБА_9 1,5320га (рілля) для ведення садівництва, ОСОБА_10 -1,5320га (рілля) для ведення садівництва. На вказані земельні ділянки зазначеними громадянами виготовлені агрохімічні паспорти.

Свідок ОСОБА_8 показав, що звертався із заявою до райдержадміністрації на виділення земельної ділянки, було видане розпорядження, але земельну ділянку він не використовував, оскільки не були оформлені документи. Він звернувся до ОСОБА_1, щоби він допоміг в оформленні відповідних документів.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, ОСОБА_1 не засаджував земельні ділянки, це зробив ОСОБА_13 ще 8-10 років тому, про що відомо всім, сад вже 4 роки як родить. Про засадження земельних ділянок саме ОСОБА_13 достеменно відомо сільському голові. ОСОБА_1 постраждав нізащо, ніякого відношення до засаджування земельних ділянок ОСОБА_1 не має.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, ще не є достатньою підставою для застосування відповідальності за самовільне зайняття цієї ділянки (ВС/КГС від 15 лютого 2018р. у справі №910/5702/17).

Відповідно до статті 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні

правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

Згідно із статтею 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб'єктами даного правопорушення є громадяни та посадові особи.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін самовільного зайняття земельної ділянки, зокрема, це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу

місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно п.п.2.1, 2.5, 2.6, 2.8 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 6 від 19.01.2017 року, зареєстрованої у Мінюсті України 07.02.2017 року за № 173/30041, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі зазначаються: - дата та місце його складання; - посада, прізвище, ім'я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); - відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); - місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол; нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; - прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов'язково робиться відповідний запис; - інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); - про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

У протоколі обов'язково робиться відмітка про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов'язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10, 3.14 зазначеної Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справа розглядається у 15-денний строк з дня одержання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

У розгляді справи можуть брати участь потерпілі, законні представники, захисник (адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), свідки, експерт, перекладач.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, державний інспектор виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про закриття справи.

Відповідно до вимог статті 283 КУпАП постанова має містити: - назву постанови (відповідно до вимог статті 284 КУпАП); - повну назву посади державного інспектора, який виніс постанову, його прізвище, ім'я та по батькові); - дату розгляду справи та номер постанови; - відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження, місце проживання/реєстрації та роботи або навчання, посада (для посадових осіб), ідентифікаційний номер фізичної особи (за наявності)); - опис обставин, установлених при розгляді справи; - зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; - розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок та строк її відшкодування; - рішення по справі; - порядок виконання постанови;- порядок і строк оскарження постанови; - порядок набрання чинності постановою; - строк пред'явлення постанови до виконання.

Копія постанови протягом трьох днів вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (потерпілому - на його прохання), під підпис, а в разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі (зазначаються реквізити поштової квитанції про відправлення, прізвище і посада особи, яка її відправила).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень" належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до принципу 6 Рекомендації Комітету ОСОБА_14 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13.02.1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується. (12.01.2017р. справа № 640/20250/16-а, № 64003079; 13.01.2017р. справа № 604/1117/16-а, ЄДРСРУ № 64040166; 16.01.2017р. справа № 725/5847/16-а, ЄДРСРУ № 64094623).

Виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_14 України є частиною національного законодавства України.

Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р.; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015р.; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15.02.2013р.).

Згідно п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі № 1-11/2015, - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6 Основного Закону України).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено, що при винесені оскаржуваних позивачем постанов було достовірно встановлено наявність винної поведінки саме позивача ОСОБА_1

Оцінивши досліджені докази та перевіривши відповідність оскаржуваних позивачем постанов вищенаведеним вимогам чинного законодавства, зокрема стосовно наявності вини позивача, наявність належних доказів на підтвердження вини позивача, дотримання порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку про наявність достатність та обґрунтованих підстав для їх скасування.

При цьому, з огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дії відповідача, що оскаржуються позивачем, виражені в оскаржуваній постанові, тобто це є конкретне рішення і не може розцінюватися як певна дія.

За вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню лише в частині скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, ст.ст. 9, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст.9, 53-1, 241, 244, 251, 254, 256, 268, 280, 283, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.77, 242, 244, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанови № 109-ДК/0069/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0070/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0071/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0072/ПО/07/01-18, № 109-ДК/0073/ПО/07/01-18 від 29.03.2018 року у справах про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 та провадження у даних справах закрити.

У задоволенні заявлених вимог про визнання дій незаконними та про визнання постанов протиправними – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення у повному обсязі складено 05.06.2018 року.

Суддя: