Рішення № 74470079, 22.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

22.05.2018 Справа №607/14038/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

- з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі банк) звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 3348, 73 дол.США, з яких: 3221,93 дол.США – сума заборгованості за кредитом; 3471 дол.США – сума заборгованості за відсотками; 77,68 дол.США – розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 14,41 дол.США – розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 08.09.2006 року між банком та відповідачем укладено договір кредиту за №770/38-271-06, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у кредит грошові кошти в сумі 20 000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.09.2019 року. Взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 05.10.2017 рік виникла прострочена заборгованість за кредитом. Посилаючись на наведене, позивач просив достроково стягнути заборгованість по кредиту.

У судовому засіданні представник банку уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача достроково неповернуту суму кредиту у розмірі 2052 доларів США, а також пеню у розмірі 2 082,51 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 386,31 грн. –за несвоєчасне повернення відсотків.

Пояснив, що після пред’явлення позову відповідач сплатила прострочену заборгованість по кредиту. Однак, враховуючи те, що відповідач порушила умови договору щодо строків сплати кредиту та прострочила сплату щомісячних платежів, просив стягнути достроково суму неповернутого кредиту та пеню за неналежне виконання зобов’язання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково. Просила зменшити суму нарахованої пені до 400 грн., посилаючись на відсутність простроченої заборгованості та наявність на утриманні матері похилого віку. Заперечила щодо дострокового стягнення суми неповернутого кредиту, у зв’язку із сплатою простроченої заборгованості.

Судом встановлено, що 08.09.2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту за №770/38-271-06.

Відповідно до умов п. 1.1 договору, Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 20 000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.09.2019 року.

Згідно з вимогами п. 3.3.8 даного договору позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4, 2.5 цього Договору.

Відповідно до вимог п.3.3.9 Договору, Позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. цього Договору.

Згідно з вимогами п.4.5 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

У відповідності до вимог пункту 4.2. Договору, у разі прострочення Позичальником термінів сплати процентів, визначених п.2.4, цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п.п. 1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.4 цього Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.

20 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду за №1 про внесення змін до договору кредиту, згідно умов якої сторони погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 15 процентів річних з 20 жовтня 2008 року. Інші умови договору залишились незмінними.

Встановлено, що банк виконав свої зобов’язання згідно з умовами договору та видав ОСОБА_2 кредит в сумі 20000 дол.США, що підтверджується заявою на видачу готівки №10 від 08.09.2006р.

З розрахунку заборгованості від 05 жовтня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 належним чином не виконувала своїх зобов’язань згідно умов договору та починаючи з січня 2017 року допустила виникнення простроченої заборгованості. Станом на 05.10.2017 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 3348, 73 дол.США, з яких: 3221,93 дол.США – сума заборгованості за кредитом; 34,71 дол.США – сума заборгованості за відсотками; 77,68 дол.США, що еквівалентно 2082,51 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 14,41 дол.США, що еквівалентно 386,31 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

У зв’язку з неналежним виконанням боржником зобов’язань за Кредитним договором, банком направлено позичальнику вимогу за вих. № 8210049 від 05.10.2017 року про необхідність погашення простроченої заборгованості, яка залишена без задоволення.

Станом на 22 травня 2018 року (після звернення банку з позовом до суду 10.11.2017 року) позичальник ОСОБА_2 повністю погасила прострочену заборгованість по кредиту, що стверджується сальдовою відомістю наданою банком від 22.05.2018 року та визнається сторонами спору.

Із пояснень представника банку в судовому засіданні та сальдової відомості встановлено, що на даний час заборгованість відповідача перед банком становить 2052 долара США. – поточна заборгованість по кредиту та пеня за неналежне виконання зобов’язань у розмірі 2082,51грн. та 386,31 грн. згідно пред’явлених позовних вимог

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За нормами ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язаннні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно з вимогами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 порушила графік погашення кредиту та сплати процентів, у зв’язку з чим допустила виникнення простроченої заборгованості, а тому банк має право вимагати від відповідача повернення всієї суми кредиту до закінчення строку погашення кредиту.

Доводи відповідача про те, що вона, після пред’явлення позову, повністю погасила прострочену заборгованість по кредиту є безпідставними та не позбавляють банк права наданого кредитним договором та ч.2 ст.1050 ЦК України на дострокове стягнення частини позики, що залишилася.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на даний час поточна заборгованість відповідача перед банком становить 2052 долара США., а такожпеня за неналежне виконання зобов’язань у розмірі 2082,51грн. та 386,31 грн.

Таким чином, суд вважає, що діями відповідача щодо неналежного невиконання зобов’язання порушено права банку, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь банку достроково всієї суми кредиту у розмірі 2052 дол. США .

Разом з тим, суд приймає до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої неустойки та вважає, що заявлена сума неустойки підлягає зменшенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 12 ЦПК щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі за №552/5900/15-ц у постанові від 07.03.2018 року.

ОСОБА_2 заявила клопотання про зменшення суми неустойки посилаючись на сплату простроченої заборгованості по кредиту, важкий матеріальний стан та перебування на її утриманні матері похилого віку.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги сплату відповідачем простроченої заборгованості, важкий матеріальний стан позивача, суд вважає, за необхідне зменшити суму неустойки до 400 грн.

При цьому, суд врахував інтереси не лише боржника, але і кредитора прийшовши до висновку, що зменшення суми пені не завдасть значних збитків останньому.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь банку достроково всієї суми кредиту за договором у розмірі 2052 дол.США та 400 грн. пені за неналежне виконання зобов’язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтвердженні судові витрати по справі, зокрема, 1600,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (вул. Коввпака, 29 м.Київ, код ЄДРПОУ 00039019) до ОСОБА_2 (вул.Весела, 7/2 м.Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (вул.Весела, 7/2 м.Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ вул.Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, рахунок №29096880130001 (для погашення заборгованості та судових витрат, МФО 300023) заборгованість за кредитним договором від 08.09.2006 року у сумі 2052 дол. США та 400 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01 червня 2018 року.

Головуюча