Рішення № 7446974, 04.12.2009, Красногвардійський районний суд

Справа № 2 - 15/ 2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2009 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Проскурні С.М.,

при секретарі – Мойсеєнко М.В., Пилипенко Д.С.

за участю представників: позивача за первісним позовом – Петрівської сільської ради – ОСОБА_1,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом Петрівської сільської ради Красногвардійського району до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Петрівської сільської ради про безоплатну передачу присадибної земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, у власність,

В С Т А Н О В И В:

Петрівська сільська рада Красногвардійського району звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку площею 86 кв.м, яка належить Петрівській сільській раді. Працівниками державної земельної інспекції у Красногвардійському районі 26.08.2004р. стосовно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за самовільно захоплену земельну ділянку площею 86 кв.м. Позивач просив суд зобов’язати відповідачку звільнити вказану земельну ділянку шляхом знесення забудови огорожі, приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання відповідно до цільового призначення.

Під час судового розгляду справи представником Петрівської сільської ради були уточнені позовні вимоги. Петрівська сільська рада просила зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення незаконної споруди (кам’яної огорожі) домоволодіння останньої, розташованого по вул. К.Маркса, буд. №30 в с. Петрівка, зі сторони п’ятиповерхового багатоквартирного жилого будинку № 54 та зі сторони двору цього ж будинку, від вул. Залізнична, залишивши в користуванні відповідачки ділянку площею 0,09 га та привести земельну ділянку у стан, придатний для її використання відповідно до цільового призначення. В обґрунтування позовних вимог представником сільської ради було зазначено, що ОСОБА_2, не маючи документа, який посвідчує її право на земельну ділянку, самовільно почала будівництво огорожі на земельній ділянці, яка їй не належить. Будівництво велось з порушенням вимог державних будівельних норм без погодження з управлінням містобудування та архітектури району, огорожа збудована заввишки більше ніж 2 м. Єдиним правовстановлюючим документом на земельну ділянку ОСОБА_2 є рішення виконкому Петрівської сільської ради від 22.05.1998р. № 67, згідно з яким останній була передана у власність земельна ділянка площею 0,09 га.

Відповідачка ОСОБА_2, не визнаючи позову, звернулась із зустрічною позовною заявою з вимогою зобов’язати Петрівську сільську раду дати згоду на приватизацію земельної ділянки та розробку технічної документації для приватизації нею земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку № 30 по вул. К.Маркса в с. Петрівка розміром 0,1502 га. Зустрічні вимоги мотивовані тим, що за договором купівлі-продажу від 27.10.1967р. ОСОБА_2 придбала вищезазначений жилий будинок, який був розташований на земельній ділянці площею 0,176 га, що відображено в його технічному паспорті. У 1998 році рішенням Петрівської сільської ради № 67 від 22 травня ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка, на якій розташований жилий будинок, без фактичного проміру. В подальшому Петрівська сільська рада рішенням 18 сесії 24 скликання від 13.05.2005р. № 15 визначила ОСОБА_2 розмір земельної ділянки – 0,1518 га для обслуговування жилого будинку, розташованого по вул. К.Маркса, 30 в с. Петрівка. Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, складеного на підставі замірів геодезиста ТОВ «Геосфера» 21.05.2007р., в користуванні у ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка розміром 0,1502 га. Зменшення розміру земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні відповідачки з 0,1760 га до 0,1502 га відбулось під час будівництва розташованого поруч багатоквартирного жилого будинку № 54.

В подальшому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 були уточнені, відповідно до яких остання просила зобов’язати Петрівську сільську раду винести рішення про передачу їй безкоштовно у власність земельної ділянки, яка знаходиться у неї в користуванні, для обслуговування жилого будинку, розташованого по вул. К. Маркса, 30 в с. Петрівка, розміром 0,1535 га з урахуванням висновку експертів проведеної у справі комісійної інженерно-технічної експертизи.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги Петрівської сільської ради такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником жилого будинку, який розташовано за адресою: с. Петрівка, вул. К. Маркса, 30 Красногвардійського району АР Крим. Для обслуговування жилого будинку в користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка, розмір якої в різних документах був відображений по різному.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Петрівської сільської ради № 67 від 22.05.98 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку площею 0,09 га, яка була зареєстрована у земельно- кадастрових та погосподарських книгах за 1977-2005 роки. В погосподарських книгах за 1967-1976 роки відображений розмір земельної ділянки – 0,12 га. У технічному паспорті на жилий будинок, складений станом на 19.07.93 – 0,176 га. Рішенням 28 сесії 24 скликання Петрівської сільської ради № 15 від 13.05.05 на підставі акту обміру присадибної ділянки ОСОБА_2 встановлено остаточну площу – 0,1518 га.

Згідно з висновком спеціаліста провідного геодезиста ДП „Кримгеоінформатика” ОСОБА_5 від 01.11.06 № 1018 „а” площа фактично зайнятої земельної ділянки ОСОБА_2Д на 23.10.06 складає 1555 кв.м або 0,1555 га.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_2, зробленого геодезистом ТОВ „Геосфера” 21.05.07 її площа складає 0,1502 га.

На підставі ухвали Красногвардійського районного суду від 24.10.2008р. була проведена комісійна інженерно-технічна експертиза. Роботи по встановленню меж земельної ділянки ОСОБА_2, розташованої по вул. К.Маркса, 30 в с. Петрівка Красногвардійського району виконувались Кримською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України. Для отримання координат опорної геодезичної мережі та закріплення точок на місцевості, необхідних для виносу земельної ділянки в натурі, використовувалась супутникова система GPS. Зйомка проводилась приймальниками фірми «Trimble» 5800 та тахеометром Nikon NPL 332.

По об’єкту виконані обстеження місцевості, визначені в натурі межі земельної ділянки домоволодіння № 30 по вул. К.Маркса в с. Петрівка, загальна площа якої, за висновком експертів комісійної інженерно-технічної експертизи № 3103 від 22.07.2009р. (далі – висновок експерта), становить 0,1535 га.

Таким чином, площа земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 на момент замірів, складає 0,1535 га.

10 червня 2004 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Петрівського сільського голови з проханням дозволити їй будівництво глухої огорожі навколо двору (а.с.6). На вказану заяву виконком Петрівської сільської ради 16.06.2004р. повідомив їй, що із «Вказівками з проектування огорожі майданчиків та ділянок підприємств, будівель та споруд» дозволено будівництво глухої огорожі висотою не більше 2-х метрів з дотриманням правил інсоляції (а.с.5).

Під час експертного огляду встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, зі сторони під’їзду до багатоповерхових жилих будинків огорожена забором з каменя-ракушечника висотою 2,6 м, по монолітному бетонному фундаменту. Площа земельної ділянки, яка використана ОСОБА_2 під будівництво огорожі, складає 30 кв.м.

Згідно з вимогами п.3.28 ДБН 360-92: «розміри присадибних земельних ділянок в сільських населених пунктах встановлюються сільською ОСОБА_6 відповідно до діючого Земельного кодексу України… В умовах забудови яка склалася, розмір присадибної ділянки біля будинку може бути збережений, якщо він не перевищує норми, встановленої законодавством, та не перешкоджає удосконаленню планувальної організації населеного пункту». Ділянки жилих будинків можуть бути огорожені зі сторони вулиць та сусідніх ділянок огорожею, зовнішній вид та висоту яких слідує приймати згідно із Вказівками з проектування огорожі майданчиків та ділянок підприємств, будівель та споруд.

Відповідно до п.2 СН 441-72 «Вказівки з проектування огорожі майданчиків та ділянок підприємств, будівель та споруд»: «…висота огорожі не повинна бути більшою ніж 2 м …».

Згідно з вимогами п.3.18 ДБН 360-92: «Жилі будинки на присадибних ділянках слідує розміщувати відповідно до проекту забудови району зі встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці».

Таким чином, встановлений ОСОБА_2 бетонний паркан не відповідає вимогам, які пред’являються до огорожі, оскільки має висоту 2,6 м, замість повинної за нормою висотою в 2 м.

Досліджуючи та аналізуючи представлене викопіювання з генерального плану с. Петрівка в районі вул. ОСОБА_7 – вул. Залізнична, який було розроблено Кримською філією інституту «Укрколгосппроект» в 1986 році, судом встановлено, що генеральним планом на той час не було передбачено будівництво 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку № 54.

Площа земельної ділянки при домоволодінні № 30 по вул. К. Маркса відповідно до генерального плану забудови с. Петрівка повинна була складати 1700 кв.м.

Межа земельної ділянки домоволодіння № 30 з лівої сторони межувала з при- будинковою територією групи чотириповерхових багатоквартирних жилих будинків та в’їздом на неї з вул. ОСОБА_7.

При розробці генерального плану забудови 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку № 54 значна частина земельної ділянки домоволодіння № 30 по вул. К.Маркса повинна бути вилучена під будівництво багатоквартирного жилого будинку та благоустрій території (прибудинкову територію) біля нього.

Частина земельної ділянки домоволодіння № 30, що залишалась, з урахуванням будівництва багатоквартирного жилого будинку та благоустрій його прибудинкової території повинна була складати близько 540 кв.м.

До даного часу не внесені коректування в генеральний план забудови с. Петрівка у зв’язку з будівництвом в 1990-1991 році 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку. Петрівською сільською радою не надані документи, які б підтверджували відведення земельної ділянки під будівництво 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку та вилучення частини земельних ділянок садибної забудови домоволодінь № 30 та № 32 по вул. К. Маркса.

При накладанні генерального плану забудови 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку з представленої робочої (проектної) документації, на генеральний план забудови с. Петрівка встановлено, що частина прибудинкової території біля жилого будинку № 54 (зі сторони під’їздів) виходить за межі прибудинкової території, передбаченої генеральним планом забудови с. Петрівка біля чотириповерхових багатоквартирних жилих будинків, захоплюючи при цьому частину садибної земельної ділянки домоволодіння № 30. При цьому місце розташування земельної ділянки домоволодіння № 30, зазначене на генеральному плані забудови 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку, не співпадає з місцем розташування даної земельної ділянки, зазначеним на генеральному плані забудови с. Петрівка (додаток № 1 висновку експерта).

При накладанні збірного кадастрового плану, виконаного КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», на генеральний план забудови 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку з представленої робочої (проектної) документації встановлено, що площа накладання прибудинкової території біля 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку № 54 на земельну ділянку, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2, орієнтовно складає 154 кв.м (додаток № 2 висновку експерта).

Крім того, при дослідженні генерального плану забудови 5-ти поверхового багатоквартирного жилого будинку судом встановлено, що основна частина при- будинкової території з розташованими на ній зеленими зонами, майданчиками для відпочинку і таке інше, знаходиться зі сторони головного фасаду. Зі сторони ж під’їздів розташований тупиковий другорядний проїзд (в’їзд) на прибудинкову територію з поворотним (роз’їздним) майданчиком, який був розташований біля перших двох під’їздів (додаток № 2, таблиця зображень до висновку експерта).

Поворотний (роз’їздний) майданчик тупикового проїзду необхідних розмірів розташований навпроти 2-го та 3-го під’їздів. Вільний в’їзд до 1-го під’їзду жилого будинку № 54 є зі сторони вул. ОСОБА_7, який з’єднаний з іншою частиною двору тротуаром, що відповідає вимогам п.3.11 ДБН 360-92, п.2 додатку 3.1 ДБН 360-92.

Таким чином, земельна ділянка ОСОБА_2 не створює перешкод для користування прибудинковою територією та жилим багатоквартирним будинком № 54 в с. Петрівка.

Петрівською сільською радою були заявлені вимоги щодо зобов’язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яке слід здійснити шляхом знесення кам’яної огорожі домоволодіння останньої зі сторони п’ятиповерхового багатоквартирного жилого будинку № 54 та зі сторони двору цього ж будинку, від вул. Залізнична, залишивши в користуванні відповідачки ділянку площею 0,09 га.

Розглядаючи справу в межах заявлених ОСОБА_6 вимог, позивачем за первісним позовом не доведено в суді факту самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки. Вимог щодо зобов’язання відповідачки провести відповідну перебудову зведеної огорожі, висота якої не відповідає вимогам, які пред’являються до огорожі або іншим чином усунути виявлені порушення заявлено не було, суд не може вийти за межі заявленого позову.

Посилання Петрівської сільської ради на рішення свого виконкому від 22.05.1998р. № 67 як на підставу залишення ОСОБА_2 присадибної земельної ділянки розміром 0,09 га суд відкидає як безпідставне. 13 травня 2005 року рішенням № 15 28 сесії 24 скликання Петрівська сільська рада уточнила розмір спірної земельної ділянки після проведення обмірів, який становив 0,1518 га. Вказане рішення ніким не скасоване.

Статтею 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га.

Розмір спірної земельної ділянки, яка може бути передана у власність ОСОБА_2, не перевищує встановленої норми (статті 40, 121 ЗК).

Підстави набуття права на землю, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюються статтями 116, 118, 121 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка у власність не передавалася, державний акт на право власності на землю не оформлявся та не видавався.

Своїм рішенням від 22 травня 1998 року ОСОБА_6 лише встановила розмір земельної ділянки, який може бути переданий у власність.

Відповідно до ч.1, 2 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ОСОБА_6 за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Зокрема, при оскарженні рішень органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції, у тому числі про відмову в передачі у власність земельної ділянки, суд у разі задоволення позову визнає рішення цього органу недійсним і зобов’язує його, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

ОСОБА_2 12 квітня 2007р. звернулась з письмовою заявою до голови Петрівської сільської ради з проханням дати згоду на приватизацію присадибної земельної ділянки, яка знаходиться у неї в користуванні, розташованої по вул. К. Маркса, 30 в с. Петрівка та дозволити розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки (а.с.186).

З приводу поданої заяви ОСОБА_2 листом від 16.04.2007р. Петрівська сільська рада повідомила, що до вирішення судом цивільної справи з приводу самовільного захоплення останньою земельної ділянки по вул. К. Маркса, 30, де ОСОБА_2 є відповідачем, питання щодо дозволу на проведення робіт з землевідведення та встановлення остаточного розміру земельної ділянки, сільською радою розглядатися не буде (а.с.187).

ОСОБА_6 заяви ОСОБА_2 з приводу порушеного нею питання без розгляду є незаконним. Суд вважає за необхідне зобов’язати Петрівську сільську раду розглянути зазначене питання, однак не вправі приймати рішення щодо результатів розгляду, оскільки його вирішення належить до виключної компетенції сільської ради, а не суду.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Петрівської сільської ради в межах заявлених позовних вимог, та часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З Петрівської сільської ради в доход держави підлягають стягненню витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн. та судовий збір в розмірі 8,50 грн. з позовних вимог, в задоволенні яких судом їй відмовлено.

З Петрівської сільської ради на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн. Від сплати судового збору ОСОБА_2, яка є інвалідом 2 групи, звільнена.

Приймаючи до уваги, яке значення має для обох сторін з приводу їх вимог комісійна інженерно-технічна експертиза, клопотання про проведення якої було заявлено як Петрівською сільською радою, так і ОСОБА_2, судові витрати з її проведення слід покласти на обидві сторони порівну.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 07.11.2008р. було оплачено аванс в розмірі 1173 грн., що становить 50 відсотків вартості експертизи, з Петрівської сільської ради необхідно стягнути витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1173 грн. на рахунок КримНДІСЕ.

Керуючись статтями 40, 116, 118, 121, 152 ЗК України, 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Петрівської сільської ради Красногвардійського району до ОСОБА_2 про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення незаконної споруди (кам’яної огорожі) домоволодіння, розташованого по вул. К.Маркса, буд. №30 в с. Петрівка зі сторони п’ятиповерхового багатоквартирного жилого будинку № 54 та зі сторони двору цього ж будинку, від вул. Залізнична, залишивши в користуванні відповідачки ділянку площею 0,09 га та приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання відповідно до цільового призначення – відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Петрівської сільської ради про зобов’язання винести рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, для будівництва і обслуговування жилого будинку № 30 по вул. К.Маркса в с. Петрівка Красногвардійського району, розміром 0,1535 га – задовольнити частково.

Зобов’язати Петрівську сільську раду Красногвардійського району АР Крим розглянути питання щодо безоплатної передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, для будівництва і обслуговування жилого будинку № 30 по вул. К.Маркса в с. Петрівка Красногвардійського району, розміром 0,1535 га.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Петрівської сільської ради на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у справі в розмірі 07 грн. 50 коп.

Стягнути з Петрівської сільської ради в доход держави судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. (Вісім грн. 50 коп.) на рахунок місцевого бюджету Красногвардійської

селищної ради № 31414537700131, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026, банк УДК в АР Крим м. Сімферополь, код 22090100.

Стягнути з Петрівської сільської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп. (Сім грн. 50 коп.) на рахунок державного бюджету Красногвардійського району № 31210259700130, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026, банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код 22090100.

Стягнути з Петрівської сільської ради витрати на проведення комісійної інженерно-технічної експертизи в розмірі 1173 грн. (Одна тисяча сто сімдесят три гривні 00 копійок) на р/р 35224001000218, ЄДРПОУ 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач КримНДІСЕ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя