Ухвала суду № 74469091, 22.05.2018, Старобільський районний суд Луганської області

22.05.18431/2450/18/6767/2018

Справа 431/2450/18

Провадження №1-кс/431/441/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

Слідчий суддя Старобільського районного суду Луганської області Пелих О.О.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Редько О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Старобільську Луганської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою слідчого судді від 16.07.2013 до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 22 940 грн. 25.01.2014 кримінальне провадження стосовно останнього для розгляду по суті було направлено до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області у зв’язку з проведенням антитерористичної операції по суті розглянуто не було. Згідно розпорядження від 02.09.2014 повноваження Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області тимчасово здійснює Старобільський районний суд Луганської області. Матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого були втрачені, проте запобіжний захід не скасований, у зв’язку з чим просив слідчого суддю скасувати його.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав клопотання та доводи викладені у ньому, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність підстав для скасування запобіжного заходу у виді застави та повернення коштів внесених ОСОБА_2, оскільки відносно нього продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави строк якої нормами КПК України не визначений.

Заслухавши обвинуваченого, думку прокурора, дослідивши додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 16.07.2013 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 940 гривень, при цьому визначено ряд обов'язків, які покладаються на нього.

Згідно платіжного доручення №51 від 18.07.2013 ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Луганській області внесено суму в розмірі 22 940 грн., як заставу згідно ухвали від 16.07.2013.

Згідно інформації наданої Головним слідчим управління МВС України №13/3-127 від 13.05.2015 - 25.01.2014 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013030110000302 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України було направлено до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області.

У зв’язку з проведеннями АТО кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 по суті не розглянуте.

Питання про зміну чи скасування запобіжного заходу не вирішувалося.

Згідно ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно розпорядження №2710/38-14 Голови Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 у зв’язку з проведенням у м. Антрацит антитерористичної операції територіальну підсудність справ було змінено, при цьому визначено, що повноваження Антрацитівського суду Луганської області тимчасово здійснює Старобільський районний суд Луганської області.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Згідно ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зміст зазначених вимог закону у сукупності з іншими положеннями кримінального процесуального законодавства, якими врегульовано застосування запобіжних заходів свідчить про те, що строку дії застави як запобіжного заходу не встановлено, а отже запобіжний захід фактично діє до моменту його скасування у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків встановлених органом досудового розслідування, однак не може бути достатньою підставою для її продовження, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право людини і громадянина на справедливий суд, зокрема у рішеннях ЄСПЛ "Странніков проти України", „Мельничук проти України".

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 сумлінно виконував покладені на нього обов’язки згідно ухвали слідчого судді, про що свідчить відсутність будь - яких повідомлень зі сторони обвинувачення про будь-які порушення та клопотань про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом 10 робочих днів з дня прийняття розпорядження Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Згідно з абз.2 ч.3 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

За інформацією наданою канцелярією суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України до Старобільського районного суду Луганської області не надходило та не розглядалось.

Згідно ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 15.01.2016 року - розгляд заяви адвоката ОСОБА_4, що діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 04.05.2015р. в інтересах ОСОБА_2 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження № 12013030110000302 за підозрою ОСОБА_2 за ч.2 ст.28 ч.4 ст.240 КК України та закриття кримінального провадження – закрито, тобто відновити матеріали кримінального провадження щодо останнього виявилося не можливим.

Згідно ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи, у тому числі такий вид запобіжного заходу, як застава, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відсутність кримінального провадження виключає можливість дії запобіжного заходу як засобу досягнення дієвості цього провадження, порушує право особи на застосування до неї обґрунтованого процесуального примусу та належної правової процедури у відповідності до завдань кримінального провадження, встановлених ст.2 КПК України.

У свою чергу, ч.5 ст.9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, за якою кожному, має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку.

Однак у зв`язку з ускладненням соціально-політичної ситуації в Луганській й Донецькій областях, проведенням антитерористичної операції на території зазначених областей та знаходженням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області на неконтрольованій Україною території судовий розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_2 фактично зупинено на невизначений час.

Указом Президента №116/2018 від 30.04.2018 було затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», яким введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони про зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 р.. 30.04.2018 розпочалась операція Об’єднаних сил.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що відсутні будь-які відомості про здійснення судового провадження, за яким ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, слідчий суддя вважає, що права ОСОБА_2 повинні бути захищені шляхом скасування запобіжного заходу у виді застави, а тому клопотання слід задовольнити.

Між іншим, слідчий суддя, приймає до уваги, що ОСОБА_2 є пенсіонером, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, матір - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерку, згідно довідки від 20.10.2014 року № НОМЕР_1 взятий на облік як особа, що переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що підтверджується матеріалами додатними до клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, ч.6 ст.194 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

Застосований до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 16.07.2013 р. - скасувати.

Повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22 940,00 (двадцять дві тисячі дев’ятсот сорок) гривень, які були сплачені ним на спеціальний рахунок визначений в порядку встановленому КМУ, а саме ТУ ДСА в Луганській області р/р 37318003000730 МФО 804013 код 26297948, згідно платіжного доручення №51 від 18.07.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.О.Пелих