Рішення № 74468345, 04.06.2018, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/1407/17

Провадження № 2-а/400/4/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною бездіяльність Олександрійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо не призначення, не нарахування і не виплати позивачу пенсії за віком, а також дії щодо відмови в призначенні пенсії за його заявою та зобов’язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком з 06.07.2017 року. Свій позов позивач мотивує тим, що 27.09.2017 року він особисто звернувся до Олександрійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення йому пенсії у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Розглянувши заяву позивача, відповідач відмовив йому у призначенні пенсії у зв’язку із тим, що позивач на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії проживає в іншій державі - Ізраїль, а також те, що пред’явлений позивачем паспорт громадянина України для виїзду за кордон не являється документом, що посвідчує особу під час звернення за призначенням пенсії на території України, тому відсутні правові підстави для розгляду питання щодо права позивача на призначення пенсії. Зазначена відмова підтверджується листом Олександрійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 02.10.2017 року № 8624/03-30. Позивач вважає, що відмова відповідача в призначенні йому пенсії є необґрунтованою та безпідставною, що суперечить вимогам чинного законодавства, а також грубо порушує його конституційні права на соціальний захист.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав надавши відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити позивачу в задоволення позову.

Суд заслухавши сторони, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2017 року позивач особисто звернувся до Олександрійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення йому пенсії у зв’язку з досягненням пенсійного віку та надав наступні документи: копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон; копію ідентифікаційного коду; трудову книжку та її копію; копію диплому; довідку № 159/06 від 12.06.2017 року; довідку № 158/06 від 12.06.2017 року; довідку про тимчасове проживання № 825 від 25.09.2017 року; копію свідоцтва про народження.

Розглянувши заяву позивача, Олександрійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області відмовило йому у призначенні пенсії у зв’язку із тим, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії проживає в іншій державі - Ізраїль, а також те, що пред’явлений позивачем паспорт громадянина України для виїзду за кордон не являється документом, що посвідчує особу під час звернення за призначенням пенсії на території України, тому відсутні правові підстави для розгляду питання щодо права позивача на призначення пенсії.

Зазначена відмова підтверджується листом Олександрійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 02.10.2017 року № 8624/03-30 (а. с. 10).

Позивач вважає, що відмова в призначенні пенсії є необґрунтованою та безпідставною, що суперечить вимогам чинного законодавства, а також грубо порушує його конституційні права на соціальний захист, тому він просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не призначення, не нарахування і не виплати позивачу пенсії за віком, а також дії щодо відмови в призначенні пенсії за його заявою, та зобов’язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком з 06.07.2017 року.

Право на соціальний захист громадян України закріплено статтею 46 Конституції України та передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В ст. 46 Конституції України, закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів за догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є особою похилого віку, яка потребує пенсійного і соціального забезпечення, оскільки досягла пенсійного віку і має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком, він народився та проживав на території України з 1957 року по 2001 рік. Постійно працював в Україні в м. Кривий Ріг, має безперервний стаж роботи з 31.07.1979 року по 01.08.2001 року, разом з часом навчання в Чернівецькому ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті має 27 років страхового стажу, що підтверджується копією трудової книжки копією диплому та доданими до заяви довідками (а. с.11-16).

Тобто, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач має право на призначення пенсії за віком.

З копії свідоцтва про народження та з копії закордонного паспорту вбачається, те що позивач є громадянином України, що свідчить про відсутність будь яких підстав вважати, що позивач втратив громадянство України (а. с.7-9, 16).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі, як це встановлено в ст. 44 вищевказаного Закону України, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. До заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) заявника. Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсі), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), в тому числі органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 2.25 вищевказаного порядку, передбачено можливість використання при призначенні пенсії паспорт громадянина України для виїзду за кордон: «До заяви про виплату пенсії у зв’язку з виїздом за кордон подається паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про виїзд на постійне місце проживання за кордон, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та довідка або інший документ про зняття з реєстрації місця проживання в Україні».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

У відповідності до ч. 2 ст .2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачу у реалізації конституційного його правана пенсійне забезпечення та призначенні йому пенсії за віком.

Крім цього, відповідно до ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. За громадянином України зберігається громадянство України незалежно від місця його проживання.

Згідно до ч.2 ст.8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантуються.

Статею 24 Конституції України, передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Тобто виходячи із положень Конституції України, правової та соціальної природи пенсії, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні. В поданій заяві позивач просив призначити йому пенсію за віком, невідповідність документів та про відсутність угоди з питань пенсійного забезпечення не може бути умовою для відмови в призначенні пенсії чи розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 45, ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно п.1.7 вищевказаного порядку, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Оскільки позивач народився 05.07.1957 року, пенсійного віку досяг 05.07.2017 року, подав заяву про призначення пенсії 27.09.2017 року, що не перевищує трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, йому має бути призначено пенсію з 06.07.2017 року.

Але, в результаті безпідставної відмови в призначенні пенсії позивач не отримує гарантовані Конституцією України соціальні виплати у вигляді пенсії, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про громадянство України», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України,

Керуючись ст.ст. 241-246, 202 КАСУ,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не призначення, не нарахування і не виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, а також дії щодо відмови в призначенні пенсії за його заявою.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 06 липня 2017 року.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду, через Петрівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду Ю. Шаєнко