Рішення № 74465669, 22.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2018 Справа №607/2024/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О.М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкова М. С.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», вказавши третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21 вересня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1462, таким, що не підлягає до виконання. Посилаючись на те, що 26 січня 2018 року на його адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2017 р., з якої позивач ОСОБА_3 дізнався про виконавчий напис №1462, який був виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо стягнення з нього на користь ПАТ «Кристалбанк» суми в розмірі 49 290,62 гривень та постанова про арешт майна боржника від 10.11.2017 року. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням закону, та не підлягає до виконання.

Обґрунтувавши позов тим, що ні нотаріус, ні ПАТ «Кристалбанк» не повідомляли позивача про існування будь-якого боргу та відповідно про вчинення виконавчого напису 21 вересня 2017 року. Крім цього, жодних договірних відносин із стягувачем ПАТ «Кристабанк» у позивача не існує, договору щодо заміни сторони у зобов’язання щодо овердрафту, який брав у ПАТ «Терра банк» позивач із ПАТ «Кристабанк» не підписував і не заключав, жодних повідомлень від ПАТ «Кристабанк» він не отримував. Пояснив, що позивач ОСОБА_3 укладав договір овердрафту із ПАТ «Терра банк», однак він на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.08.2014 року №518 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014 року №72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк», згідно з яким з 22.08.2014 року запроваджено тимчасові адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасові адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Терра Банк». 27 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Терра банк» був укладений договір про встановлення овердрафту №КБ-30/1 від 27.01.2014 р., позивач вчасно сплачував усі платежі, однак не з його вини платежі від населення у користь ПАТ «Терра банк» перестали приймати. Крім цього зазначив, що позивачу не надходила жодна вимога від ПАТ «Терра банк» чи ПАТ «Кристалбанк» про погашення боргу.

Представник публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи тим, що даний позов не підлягає до задоволення, оскільки, твердження позивача про не надіслання повідомлення про усунення порушень не відповідають дійсності, оскільки 05.12.2016 р. ПАТ «Кристалбанк» надіслано на адресу позивача вимогу про усунення порушень кредитних зобов’язань. Однак, вказана вимога позивачем була проігнорована, заборгованість за кредитним договором не була погашена. З метою захисту свого порушеного права ПАТ «Кристалбанк» в подальшому подано заяву про вчинення виконавчого напису до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в якій ПАТ «Кристалбанк» просив нотаріуса вчинити виконавчий напис нотаріуса про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 090,62 грн. та витрат пов’язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса у розмірі 1200 грн. Крім цього зазначив, що відповідно до нової редакції статуту ПАТ «Кристалбанк» є правонаступником всього майна, прав та зобов’язань ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк». Про вказане правонаступництво ПАТ «Кристалбанк» письмово повідомив всіх боржників, заборгованість яких була передана від ПАТ «Терра Банк» до ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк», в тому числі повідомив – ОСОБА_5.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 подав письмові пояснення, у яких вказав, що заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що доводи позивача є необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. У відзиві на позов просить відмовити у задоволені позову.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. У поясненнях на позов просить відмовити у задоволені позову.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, 27 січня 2014 року між ПАТ «Терра Банк» як кредитором, та ОСОБА_3, як позичальником, укладено кредитний договір про встановлення овердрафту №КБ-30/1.

21 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1462, яким запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Кристалбанк» за період з 27.01.2014 року по 24.11.2016 року включно у розмірі: 24 996,00 грн. - заборгованість по кредиту; 23 094,62 грн. – заборгованість по процентам. 1200,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума заборгованості становить 49 290,62 грн.

У вимозі Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» від 02 грудня 2016 року, адресоване ОСОБА_3 про усунення порушення, станом на 24.11.2016 року заборгованість за кредитним договором становить: заборгованість по кредиту – 24 996,00 грн., заборгованість по процентам та комісії – 23 094,62 грн., всього заборгованість становить – 48 090,62 грн.

Постановою держаного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби від 10.11.2017 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кристалбанк» боргу в розмірі 49 290, 62 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерствіюстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Чинним законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Як вбачається з матеріалів справи, нотаріус задовольнив вимоги ПАТ «Кристалбанк» за період з 27.01.2014 р. по 24.11.2016 р. включно, на загальна сума заборгованості в розмірі 48 090,62 грн., однак не було враховано, що кредитний договір укладався між позивачем та ПАТ «ТЕРРА БАНК», а тому потрібно було перевірити, чи передавався даний кредитний актив, згідно акту приймання – передання активів та зобов’язань неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК» у ПАТ «Кристалбанк».

У судовому засіданні відповідачем не було подано акт приймання – передання активів та зобов’язань неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК» у ПАТ «Кристалбанк», згідно якого відповідач набув всіх прав кредитора за кредитним договором про встановлення овердрафту №КБ-30/1 від 27.01.2014 р.

Крім цього, перевіряючи розмір заборгованості нотаріусом не враховано, що позивачем було здійснено оплату по кредитному договору, що стверджується наявними у матеріалах справи квитанціями про сплату заборгованості за період з лютого 2014 року по липень 2014 року.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідачем не було подано розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором з якого можна було встановити чи містяться в ньому посилання на квитанції позивача про сплату заборгованості за кредитним договором, а також як нараховувалася сума заборгованості і оплачувалася позивачем, дані обставини свідчать про наявність спору стосовно суми заборгованості.

Крім цього, у судовому засіданні з’ясовано, що позивач здійснював погашення кредиту, однак через відсутність інформації щодо заборгованості, а також не можливості оплати кредиту через закриття рахунку, який належав ПАТ «ТЕРРА БАНК», у позивача була відсутня можливість оплати кредиту.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог і визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість за спірним кредитним договором є не безспірна, у звязку із чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21 вересня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1462, таким, що не підлягає до виконання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, буд. 2, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39544699.

Третя особа: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Кн. Острозького, буд. 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40330167.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ.

Повний текст рішення суду складено 01 червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_6