Ухвала суду № 74464140, 05.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7664/18

Провадження № 1-кс/344/3150/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Чижовського С.Б., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010002180 від 03.06.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090010002180 від 03.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 03.06.2018 приблизно о 07 год., ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, направилися на вул. Галицьку у м. Івано-Франківську, де підійшли до будинку № 50 А. Підійшовши до квартири № 5, в якій проживає ОСОБА_3, та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинивши замок вхідних дверей, незаконно проникли до приміщення вищевказаної квартири, де, діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрали грошові кошти у сумі приблизно 600 євро та 400 доларів США, мобільний телефон марки «NOKIA Lumia» 925, запальничку марки «Zippo» та ювелірні вироби, які належали потерпілому ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_1, спільно з невстановленою слідством особою, з викраденим майном покинули місце вчинення злочину, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

03 червня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, розлучений, раніше неодноразово судимий.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, оглядів місця події; оглядами предметів, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, показаннями потерпілого ОСОБА_6 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів. 15.12.2017 обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 185 КК України направлено на розгляд до Івано-Франківського міського суду, про те, останні в судове засідання не з’являється.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв’язків, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою отримання прибутку. Будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень майнового характеру та після направлення до Івано-Франківського міського суду 15.12.2017 обвинувального акту, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 знову вчинив умисний злочин проти власності.

Враховуючи вищенаведене, репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання є недостатнім, для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є також недостатнім для запобігання зазначеному вище ризику, так як не стане дієвим запобіжником подолання протиправної діяльності ОСОБА_1, оскільки 14.12.2017 до підозрюваного ОСОБА_1, ухвалою Івано-Франківського міського суду було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешт, про те, останній у судове засідання не з’являвся, що унеможливило подальше обрання, щодо нього запобіжного заходу.

Неможливе ініціювання питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що застосування менш суворого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 03 червня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, раніше неодноразово судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 02 серпня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 02 серпня 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо ннього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_7

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.