Постанова № 74463110, 23.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/892/18 Справа № 199/8044/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПоршеМобіліті» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору – залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року по справі №199/8044/15-ц та ухвалити нове рішення у справі №199/8044/15-ц, згідно з яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити повністю.

Відзивів на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року від інших учасників справи до суду не надходило.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 травня 2012 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 50004566, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 91 445,76 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 11 289,60 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VolkswagenPolo, кузов № НОМЕР_1, рік випуску 2012.

ТОВ «ПоршеМобіліті» виконало свої зобов'язання за договором, надавши кредит на придбання автомобіля.

24 травня 2012 року ОСОБА_2 набув право власності на автомобіль марки Volkswagen Polo, кузов № НОМЕР_1, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно договору застави від 25 травня 2012 року № 50004566 передав в заставу ТОВ «ПоршеМобіліті» з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

ОСОБА_2 порушив взяті на себе згідно кредитного договору № 50004566 від 24.05.2012 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 175 584,61 грн., яка складається з наступного: сума основного боргу – 65 803,90 грн.; збитки у розмірі 108 677,97 грн.; 3 % річних у розмірі 1 102,74 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В силу застави, згідно зі ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

З ч.1, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» вбачається, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до ст. 590 ЦК України.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В матеріалах справи знаходиться повідомлення державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 01.09.2016 року № 117722, що в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Порш Мобіліті» у розмірі 150 370, 92 грн, було реалізовано на прилюдних торгах державного підприємства «Сетам» автомобіль «Фольксваген Поло» 2012 року випуску за ціною 200 355, 95 грн., стягнуто витрати на проведення виконавчих дій, залишок склав 33 947, 94 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 у повному обсязі погасив заборгованість за кредитним договором № 50004566 від 24.05.2012 року, а саме: шляхом звернення стягнення на предмет застави та його продажу з прилюдних торгів.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» необхідно залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року - залишити без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»- залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_3