Постанова № 74463076, 29.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/714/18 Справа № 208/7298/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Дніпро 29 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест»,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» про визнання переведення незаконним, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» про визнання переведення незаконним, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди /т.1 а.с. 9-13/.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року позовні вимоги задоволені частково /т.1 а.с.264-266/.

Визнано незаконним та скасовано Наказ № 4 від 11 листопада 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» про тимчасове переміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на іншу роботу.

Визнано незаконним та скасовано Наказ № 4/1 від 11 листопада 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» про внесення змін до наказу № 4 від 11 листопада 2016 року про тимчасове переміщення ОСОБА_2 Анатоліївну, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на іншу роботу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі по 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Голметресурс-Інвест», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог /т.1 а.с. 271-274/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано ч.2 ст.32 КЗпП України, якою передбачено , що при переведенні на інше робоче місце в тій же місцевості і на ті ж посади, згідно колишніх посадових інструкцій і обов’язків не потрібно отримання від них згоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове, яким задовольнити їх вимоги у повному обсязі /т.1 а.с. 282-285/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що вони продовжували виходити на свої робочі місця, які визначені їм при прийомі на роботу, відповідно до графіка змінності, внаслідок чого не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Правом на подання відзиву на апеляційні скарги сторони не скористались.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 16 вересня 2014 року, ОСОБА_3 з 01 січня 2015 року, ОСОБА_4 з 16 вересня 2014 року, ОСОБА_5 з 12 січня 2015 року працювали на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» на посаді диспетчерів автотранспортної ділянки, що не заперечується представником відповідача.

Наказом від 11 листопада 2016 року № 4 позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 диспетчерів автотранспортної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» директором ТОВ «Голметресурс-Інвест» ОСОБА_6 вирішено перевести на іншу адресу для виконання робіт по забезпеченню нормальних життєвих умов працівників компанії та працівників комбінату з 17 листопада 2016 року на період ремонтних робіт, але не більше одного місяця.

Підставою переведення, що зазначена у наказі є забезпечення нормальних життєвих умов працівників компанії та працівників комбінату, а також для забезпечення безперебійної роботи комунальної технічки та бистрого реагування під час штурмових попереджень на території «Замовник» в період змін погодних умов та ремонтом нового приміщення диспетчерської.

Наказом від 11 листопада 2016 року № 4/1 «Про внесення змін до наказу № 4 від 11 листопада 2016 року» були внесені зміни до наказу про переведення, у зв’язку з передачею помешкання диспетчерської та ремонтом нового приміщення, для забезпечення нормальних життєвих умов працівників компанії, та змінена назва наказу на «Про переміщення диспетчерів на інше робоче місце» та п.2 змінений на «диспетчерам ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 приступити до роботи за адресою: вул.Вокзальна, 11, з 17 листопада 2016 року згідно графіку на період ремонтних робіт». Підписи працівників щодо ознайомлення з наказами від 11 листопада 2016 року № 4 та № 4/1 відсутні.

Позивачі звернулись із заявою до Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на підставі якої управління з питань праці в термін з 09 листопада 2016 року по 14 листопада 2016 рік було проведено перевірку з питань, порушених в зверненні, про що було складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 604/4.1-7. Перевіркою встановлено, що підписи позивачів щодо ознайомлення з наказами відсутні, проте у товаристві наявні акти щодо відмови позивачів від підпису про ознайомлення з наказами про переведення. Згідно табелів обліку використання робочого часу за листопад 2016 року проти прізвищ позивачів проставлена позначка - прогул.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що відносно позивачів було здійснено саме переміщення, яке не потребує згоди працівника, що є підставою для визнання незаконним та скасування Наказу № 4 та Наказу № 4/1 від 11 листопада 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест» про тимчасове переміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на іншу роботу.

Відносно відмови в частині задоволення позову про поновлення на роботі позивачів, судом зазначено, що відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України, саме у разі звільнення працівника без законних підстав, останній підлягає поновленню, а вимоги щодо відновлення попередніх умов праці позивачі не заявляли. Відмову в частині стягнення на користь позивачів заробітної плати суд першої інстанції обґрунтував тим, що оскільки з 17 листопада 2016 року останні фактично не працювали, тому їм не нараховувалась заробітна плата.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції.

Частинами першою та другою ст.32 КЗпП України, визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Згідно положень ст.33 КЗпП України передбачено, що тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Таким чином, тимчасове переведення працівника на іншу роботу, строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливо в разі тільки для відвернення або ліквідації наслідків такої аварії, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Для проведення робіт щодо відвернення або ліквідації наслідків всіх інших аварій працівник може бути переведений лише за його згодою.

Частиною 1,6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (далі Ї Інструкція № 58) до трудової книжки заноситься запис про прийняття до певного цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Отже, укладаючи трудовий договір, працівник розраховує, що працюватиме (виконуватиме роботу) у відомій йому і зручній для нього місцевості.

Тому, враховуючи те, що працівників було переміщено в іншу частину населеного пункту, в той час як, укладаючи трудовий договір вони враховували розташування робочого місця, таке переміщення потребує згоди працівників.

Доводи апеляційної скарги позивачів про те, що суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам, та не врахував положення ст. 235 КЗпП України, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 367 ЦПК України не належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

Посилання позивачів у апеляційній скарзі на те, що судом не враховано вимог частини першої статті 235 КЗпП України, у зв’язку з чим не було поновлено їх на роботі є необґрунтованими, оскільки ними не заявлялись вимоги про відновлення попередніх умов праці.

В ході розгляду даної справи місцевим судом дотримано вимог ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов’язку сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, перевірено усі обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог і заперечень та надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов’язковим елементом справедливого судового розгляду згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс-Інвест», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л.Демченко

ОСОБА_8