Рішення № 74460566, 31.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1238/18

Провадження № 2/520/3708/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Луняченка В.О.,

при секретарі – Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Правекс-Банк» в особі відділення «Одеська обласна дирекція» ПАТ КБ « Правекс-Банк», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зняття арешту з майна та звільнення від заборони відчуження, -

В С Т А Н О В И В :

31.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом про скасування обтяження у вигляді заборони відчуження без дозволу ПАТ КБ «Правекс-Банк» та визнати вільним від обтяжень банку автомобіль марки «Ford» моделі «Fokus» кузов WF05XXGCD56Y34196 державний номер НОМЕР_1.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5, діюча за ордером, надала до суду заяву щодо розгляду справи за відсутності позивача та її представника, в якій позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі та просить задовольнити їх, а також не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ КБ «Правекс-Банк» в особі відділення «Одеська обласна дирекція «ПАТ КБ «Правекс-банк» в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно приписів ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Таким чином сторони мають можливість у загальнодоступному реєстрі на сайті суду дізнатись про стан розгляду справи та дати судових засідань.

Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб'єктивний характер.

Згідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначені обставини справи та норми закону ст.280 ЦПК України, а також те, що представник позивача погодився на заочний розгляд справи, суд розглянув справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановив заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 24.05.2006 року між мною, ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС - БАНК» (нині ПАТ КБ «ПРАВЕКС - БАНК») було укладено кредитний договір №25008-013/06Р.

Предметом договору було надання кредиту на придбання автомобіля марки «Ford», моделі «Focus», кузов № «№WF05XXGCD56Y34196», державний номер «ВН1252АР» згідно договору купівлі продажу автомобіля №06-132 від 20.04.2006 року та на сплату страхових платежів згідно умов Договору страхування та на виконання вимог п.6.1.12 кредитного договору.

Зазначений вище автомобіль належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА №194088 від 15.05.2006 року.

На виконання вимог ПАТ КБ «ПРАВЕКС - БАНК» в розділ особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію ТЗ внесено запис: «відчуження заборонено без дозволу банку Правекс - Банк.Кредит».

Згідно приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.2 Кредитного договору, кредит надавався строком з 24.05.2006 року по 24.05.2012 року.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 22.12.2016 року в рамках цивільної справи №520/2622/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС - БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили 04.01.2017 року.

Таким чином, ПАТ КБ «ПРАВЕКС - БАНК» втратив своє суб'єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.

В зв'язку із втратою свого права на одержання від боржника виконання його обов'язку подальша дія обтяжень відносно предмету застави є недоцільна.

Наявність заборони відчуження без згоди особи, яка в свою чергу втратила право вимоги та право на одержання виконання зобов'язання, порушує моє особисте право на вільне володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону.

Як зазначено у ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності,власник який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до ЗУ "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти,користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти будь-які угоди щодо свого майна, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як вбачається з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Крім того, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з- під арешту або будь яких інших обтяжень, як то заборона відчуження.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.12.2016 року, позовні вимоги грунтуються на законі, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а порушення прав позивача підлягають усуненню шляхом зняття обтяження.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору сумою 704,80 гривень, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1, 2, 5).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,267, 280-282, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 388, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Правекс-Банк» в особі відділення «Одеська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-Банк», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зняття арешту з майна та звільнення від заборони відчуження- задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді заборони відчуження без дозволу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Правекс-Банк» на автомобіль марки «Ford» моделі «Fokus» кузов WF05XXGCD56Y34196 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН 24486601250).

Рішення після набрання законної сили є підставою для визнання вільним від обтяжень ПАТ КБ «Правекс-Банк» автомобіля марки «Ford» моделі «Fokus» кузов WF05XXGCD56Y34196 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН 24486601250).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Правекс- Банк» 9 01021 м.Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2 р/р29095799980401 мФО 380838 код ЄДРПОУ 14360920) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН 24486601250) судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луняченко В. О.