Постанова № 74459921, 04.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/1803/17 04.06.2018

Провадження №22-ц/784/941/18

Справа №485/1803/17 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Провадження №22-ц/784/941/18

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 червня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого – Лисенка П.П.

суддів – Галущенка О.І. та Серебрякової С.В.

із секретарем судового засідання – Гавор В.Б.,

за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ухвалу судді Снігурівського районного суду Миколаївської області про відмову у відкритті провадження, яка постановлена в приміщенні Снігурівського районного суду Миколаївської області 23 квітня 2018 року під головуванням судді Кобзар Ю.Ю., у справі за позовною заявою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2, третя особа - Фермерське господарство «Ортус», про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок ,

в с т а н о в и л а:

29 листопада 2017 року перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області пред’явив до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2, третя особа - ФГ «Ортус», зазначений позов та просив визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагенства у Миколаївській області №3521-сг, №3523-сг, №3525-сг від 25 грудня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, орієнтовною площею 2,0 га, 30 га, 6,36 га для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, а також накази №3104-сг, №3102-с від 23 червня 2015 року та наказ №2709-сг від 26 травня 2015 року про надання ОСОБА_2 в оренду вказаних земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Ухвалою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2018 року у відкритті провадження в цивільній справі відмовлено, з тієї підстави, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

05 березня 2018 року перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а позовну заяву, з доданими до неї матеріалами, передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття по ній провадження.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року, апеляційну скаргу задоволено частково.

Ухвалою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року першому заступнику керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області вдруге відмовлено у відкритті провадження з тих самих підстав.

Перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами передати до того ж суду для продовження розгляду до суду І інстанції.

Скаргу обґрунтовував порушенням суддею І інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права при постановлені ухвали.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу суду 1 інстанції скасувати, оскільки вона постановлена без додержанням норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області, суд 1 інстанції виходив із положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та вважав, що зазначений позов не може вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені вимоги стосуються публічно-правового спору, у зв’язку з чим повинен розглядатися за правилами КАС України.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, не погоджується з цим і вважає висновки суду І інстанції, щодо процесуальної долі позовної заяви невірними, необґрунтованими та незаконними.

За положеннями статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В роз’ясненнях, що містяться в п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №3 вказано, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб’єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов’язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов’язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Миколаївській області, в тому числі і про передачу в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на підставі яких були укладені договори оренди земельних ділянок, а за такого, є підстави вважати, що накази стосуються цивільного права ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою.

Крім того, договори оренди земельних ділянок, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та ОСОБА_2 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, наведене свідчить проте, що предметом оскарження є рішення органу державної влади про надання в оренду земельних ділянок, яке реалізоване шляхом укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок, тобто виникло цивільне право, яке, у разі його оспорювання, повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року справа №6-2510цс15 в якій зазначено, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред’являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Посилання суду на те, що одним із відповідачем у справі є орган державної влади - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, у зв’язку із здійсненням ним публічно-владних управлінських функцій з надання дозволу на розробку проекту землеустрою та делегованих повноважень з прийняття рішення про передачу земельних ділянок в оренду - також не можуть бути підставою для віднесення даного спору до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням вищевикладеного.

Крім того, не можна погодитись з висновком судді про те, що при прийнятті рішень про передачу земельних ділянок, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області виконувало делеговані повноваження.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що окремі повноваження органів виконавчої влади закон делегує органам місцевого сомоврядування, а окремі свої повноваження органи місцевого самоврядування можуть делегувати відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. Частиною 2 статті 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що КМУ в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня, тощо.

Повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері земельних відносин передбачені Земельним кодексом України, який не містить поняття делегованих повноважень, а навпаки чітко розмежовує компетенцію кожного органу щодо розпорядження землями різних форм власності та цільового призначення. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто, територіальні органи Держгеокадастру діють не на виконання делегованих владних повноважень, надаючи земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення у власність або в оренду, а як розпорядники вказаних земель у відповідності до ч. 4 ст. 122 ЗК України.

Суддя ж діяв усупереч виписаному, у зв’язку з чим постановив незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню, з направленням позовної заяви та доданих до неї матеріалів до того ж суду для повторного вирішення питання про відкриття по ній провадження.

Керуючись ст.ст. 367, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області - задовольнити.

Ухвалу судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року, про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 за участю третьої особи - Фермерського господарства «Ортус» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок скасувати, а позовну заяву з доданими до неї матеріалами передати до того ж суду для повторного вирішення питання про відкриття по ній провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий П.П.Лисенко

Судді: О.І. Галущенко

ОСОБА_3

______________

Повний текст постанови складено 05 червня 2018 року