Ухвала суду № 74457942, 25.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1844/18

Провадження № 1-кс/202/1681/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 травня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрієва Р.С.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за погодженням ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000088,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2018 року за № 42018042630000088, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

24 травня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за погодженням ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000088.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 24 травня 2018 року

Згідно з матеріалами клопотання, 26.03.2018 Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно невстановлена досудовим розслідуванням особа на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить територіальній громаді міста Дніпро.

Відомості поданому факту 26.03.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018042630000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 будь-якою особою до моменту оформлення спадщини за законом на ОСОБА_3, відсутні.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєструвала 10.02.2017 право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1244 від 10.02.2017 за ОСОБА_3.

Після чого приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.02.2017 зареєструвала право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1410 від 21.02.2017 за ОСОБА_5

В подальшому 09.11.2017 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєструвала право власності на об’єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2502, виданий 09.11.2017 видавник: ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Відповідно до відповіді КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що реєстрація права власності станом на 31.12.2012 та технічна інвентаризація як окремого об’єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 не проводилась.

Однак, в ході проведення досудового розслідування по даному факту виявлено, що в матеріалах реєстраційної справи щодо набуття права власності на вказану квартиру перебуває відповідь приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від державного реєстратора КП «ДМБТІ» ДОР ОСОБА_9 від 08.02.2017 вихідний номер 1328, відповідно до якого станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_10.

Згідно відповіді КП «ДМБТІ» ДОР жодного документа за параметрами вихідної кореспонденції від 08.02.2017 №1328, у тому числі на ім’я нотаріуса ОСОБА_4, даним комунальним підприємством не готувалось. Крім того, згідно показань державного нотаріуса КП «ДМБТІ» ДОР ОСОБА_9 підпис, який зроблений від його імені у листі від 08.02.2017 вихідний номер 1328, йому не належить.

У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на об’єкт нерухомого майна – квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, оскільки у органа досудового розслідування на теперішній час наявно достатньо підстав вважати, що реєстрація приватним нотаріусом ОСОБА_4 права власності на вище зазначену квартиру за ОСОБА_3 виконана на підставі підроблених документів та здобута ОСОБА_3 злочинним шляхом.

Клопотання розглядати без участі власника майна.

Слідчий у судове засідання не з'явився, у клопотанні просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без виклику власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за погодженням ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000088 підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, складеної 23.05.2018 року, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, належить: ОСОБА_7 у розмірі 1/1 частини.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки слідчим доведено необхідність накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, у зв’язку з тим, що вказане нерухоме майно є об’єктом кримінально-протиправних дій, а незастосування заборони здійснення будь-яких операцій з квартирою може призвести до переходу права власності на квартиру.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за погодженням ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000088 – задовольнити.

Накласти арешт на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_5 із забороною її відчуження.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар