Постанова № 74455813, 05.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/126/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (головуючий суддя Левицький В.К.) у справі №824/126/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом щодо скасування, як незаконної та необґрунтованої постанови старшого державного виконавця Нестерюк О.М. від 28.03.2017 року про опис та арешт майна (коштів) боржника за адресою: вул. Підлісна, 14, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області.

Одночасно в позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, позивач зазначив, що факт звернення ним з даним позовом лише 31.01.2018 року обумовлений виниклою необхідністю усунення підстав, що стали завадою для розгляду його скарги на дії державного виконавця як Вижницьким районним судом Чернівецької області, який відмовив у відкритті провадження за поданою ним скаргою, так і Чернівецьким окружним адміністративним судом, який подану ним позовну заяву залишив без розгляду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву про скасування постанови старшого державного виконавця Нестерюка О.М. від 28.03.2017 року про опис та арешт майна (коштів) боржника за адресою: вул. Підлісна, 14, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що постановляючи ухвалу про залишення без розгляду його позовної заяви, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та допустив порушення норм матеріального і процесуального права, чим фактично позбавив його можливості скористатись судовим захистом.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначив, що останні в повній мірі спростовуються доказами наявними в матеріалах виконавчого провадження.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи призначено та здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, ч. 1 зазначеної статті Кодексу встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Тобто, законодавцем чітко визначено строк протягом якого особа може звернутися до суду у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Разом з тим, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

За перевіркою матеріалів справи, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено обставини, з якими пов'язується поважність причин пропуску строку звернення.

Зокрема, позивач зазначає, що із оскаржуваною постановою державного виконавця він ознайомився тільки 24.11.2017 року під час написання касаційної скарги в цивільній справі № 713/847/17, у зв'язку з чим 04.12.2017 року звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області зі скаргою на дії державного виконавця. Однак, 07.12.2017 року ним отримано ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Зважаючи на дані обставини, 12.12.2017 року він звернувся з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду, який ухвалою від 12.01.2018 року у справі № 824/1031/17-а залишив позовну заяву без розгляду та роз’яснив право звернутися до суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Факт виникнення необхідності усунення недоліків позовної заяви на дії державного виконавця стали підставою звернення з даним позовом саме 31.01.2018 року.

На переконання судової колегії, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду через неповажність зазначених в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку, не врахував ч. 1 ст. 123 КАСУ.

Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час для зазначення інших підстав для поновлення строку і лише у разі не виконання вказаного, залишити позовну заяву без розгляду. На разі ж, суд першої інстанції допустив порушення законодавчо встановленого обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, дослідивши питання про можливість поновлення процесуального строку лише з обставин, наведених в клопотанні.

Відповідно до ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ст. 5 КАС України).

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду, в ході розгляду даної справи, зважає на положення Конвенції про захист прав людини і основних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За змістом рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, підсумовуючи встановлені обставини справи, в розрізі здійсненого аналізу норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, судова колегія вбачає всі підстави для скасування ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4