Постанова № 74455712, 04.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3782/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

апелянта ОСОБА_2

представника апелянта ОСОБА_3

представника відповідача Докиль Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "28" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського міського центру зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу №НТ171103 від 03.11.2017 та зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Горовенко А.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 09.03.2018

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати дії Житомирського міського центру зайнятості щодо зняття з реєстрації як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю неправомірними, зареєструвати, як безробітного, та поновити виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2017; скасувати наказ №НТ171103 від 03.11.2017 про припинення реєстрації позивача, як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №НТ170623 від 23 червня 2017 року Житомирським міським центром зайнятості ОСОБА_2 надано статус безробітного з 19.06.2017 та згідно з наказом №НТ170626 від 26 червня 2017 року призначено допомогу по безробіттю з 26.06.2017 по 20.06.2018 (а.с.11-12).

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13 лютого 2009 року №60/62 та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №439) з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття проведено перевірку належності особи - ОСОБА_2 до зайнятого населення.

За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №716 від 03.11.2017 у висновках якого зазначено, що ОСОБА_2 - засновник благодійної організації "Благодійний Фонд "Благоустрій-Інфо", з 12.05.2015 призначений президентом Благодійного Фонду та з 27.03.2017 - ліквідатором даної організації. Відповідно до рішення №4 від 28.03.2017 ОСОБА_2 приступив до виконання обов"язків ліквідатора благодійної організації "Благодійний Фонд "Благоустрій-Інфо" на громадських засадах. (а.с.14-15).

Згідно з витягом з протоколу №43 засідання робочої групи з питань розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 03.11.2017 вирішено припинити реєстрацію, як безробітного ОСОБА_2 на підставі п.п.8 п.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ та абзацу 19 п.п.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, з 03.11.2017, тобто з дня встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг (встановлення факту належності особи до числа зайнятих в період отримання статусу безробітного) (а.с.13).

На підставі наказу Житомирського міського центру зайнятості від 03 листопада 2017 року №НТ171103 припинено реєстрацію безробітного у зв"язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та припинено виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2017 (а.с. 11-12).

06 листопада 2017 року відповідачем видано наказ №НТ171106 про повернення виплачених коштів у сумі 8756,8 грн з 26.06.2017 по 02.11.2017 (а.с.11-12).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті спірного рішення відповідач діяв в межах наданих повноважень та відповідно до норм Закону. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем при зверненні до Житомирського міського центру зайнятості подано недостовірні дані щодо зайнятості, що призвело до безпідставного надання йому статусу безробітного та незаконного отримання допомоги по безробіттю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов'язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону №5067-VI, зокрема до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст. 9 Закону №5067 кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: 1) участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; 2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; 3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; 4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

Відповідно до ст. 43 Закону №5067 статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (надалі - Порядок №198).

Відповідно до п. 3 Порядку №198 реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Згідно із п. 5 Порядку №198, статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Відповідно до абз. 19 пп. 1 п. 37 Порядку №198 центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Частиною 8 стаття 45 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що при зверненні до Житомирського міського центру зайнятості із заявою від 19.06.2017 про надання статусу безробітного позивачем не надано відповідачу інформації щодо виконання ним обов"язків ліквідатора Благодійної організації "Благодійний Фонд "Благоустрій-Інфо" на громадських засадах з 28.03.2017, згідно з рішеннями №2 та №4 від 27.03.2017 та 28.03.2017 (а.с.16, 17, 59), що призвело до його незаконного перебування в статусі безробітного та отримання соціальних виплат.

Згідно з рішенням №2 Благодійної організації "Благодійний Фонд "Благоустрій- Інфо" від 27.03.2017 у зв"язку тим, що організація не працює тривалий час вирішено припинити діяльність та розпочати ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити ОСОБА_2 (а.с.17).

Відповідно до рішення №4 від 28.03.2017 ОСОБА_2 приступив до виконання обов"язків ліквідатора Благодійної організації "Благодійний Фонд "Благоустрій-Інфо" на громадських засадах з 28.03.2017 (а.с.18).

Окрім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 28.03.2017 Благодійна організація "Благодійний Фонд "Благоустрій-Інфо" перебуває в процесі припинення, головою комісії з припинення або ліквідатором вказано ОСОБА_2 (а.с.21-25).

У заяві про надання (поновлення) статусу безробітного від 19.06.2017 позивач повідомив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Ознайомлений з правами та обов»язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.59).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем на момент звернення позивача до Житомирського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного був зайнятою особою та подав недостовірні дані на підставі яких було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного.

Оскільки під час перевірки відповідачем встановлений факт подання позивачем недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийняте рішення про надання йому статусу безробітного, суд вважає, що відповідач обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства, прийняв рішення про зняття позивача з обліку як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доходу від здійснення функцій ліквідатора юридичної особи, а тому у відповідача були відсутні підстави приймати рішення про зняття з реєстрації як безробітного та припинення виплати допомоги, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки підставою для прийняття рішення відповідачем слугувало саме встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у справі, яка розглядається, відповідачем надані суду належні докази правомірності прийнятого ним рішення про зняття позивача з обліку як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "28" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "04" червня 2018 р.