Постанова № 74453100, 31.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/1267/17 Головуючий у 1 інстанції Вірченко О.М.

Провадження № 22-ц/778/2084/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна, виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, неодноразово уточненим в ході судового розгляду, до ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна, виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В позові зазначав, що йому на підставі договору дарування від 08 жовтня 2016 року належить 2/3 частини домоволодіння по вул. Приморська, 79/4 в м. Бердянську, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0498 га. Відповідачу належить 1/3 частина вказаного домоволодіння.

Будинок не розділений на окремі квартири, відповідач та колишні співвласники користувались ним спільно. Спільне користування суперечить інтересам ОСОБА_4, він має намір розділити будинок на два окремих домоволодіння, однак ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється вчинити поділ.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи поділ між сторонами відповідно до часток в праві власності не можливий, оскільки це буде порушенням будівельних норм, але експертом запропоновано варіант поділу з відступом від ідеальних часток в сторону збільшення частки відповідача та зменшення частки позивача. Крім зазначеного, експертом вказано, що для такого поділу необхідно виконати ряд переобладнань. Рішенням виконкому Бердянської міської ради № 10/1 від 03 березня 1977 року за спірним домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 504,0 кв.м.

В ході судової будівельно-технічної експертизи була виготовлена геодезична зйомка, якою встановлено, що площа земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приморська, 79/пров. Санаторний, 4 становить 498 кв.м. Враховуючи площу земельної ділянки, експертом запропоновано порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого ОСОБА_3 в рахунок 1/3 частки необхідно виділити в користування земельну ділянку площею 166,0 кв.м, ОСОБА_4 в рахунок 2/3 часток – площею 332,0 кв.м.

Просив суд припинити право спільної часткової власності між ним та ОСОБА_3 на домоволодіння № 79/4 по вул. Приморській/пров. Санаторному в м. Бердянську Запорізької обл., виділити позивачу та визнати за ним право власності на цілий об’єкт, що складається з житлового будинку літ. «А», який в свою чергу складається з частини коридору 1, житлової кімнати 4, житлової кімнати 5, а також сіней, 1/2 частини літньої кухні літ. «В», паркану № 3, воріт № 4, визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою згідно меж за кадастровою зйомкою відповідного до варіанту поділу домоволодіння, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 11/17, виділивши ОСОБА_4 земельну ділянку площею 332,0 кв.м.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року позов задоволено.

Припининено право спільної часткової власності між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на домоволодіння № 79/4 по вул. Приморській/пров. Санаторному в м. Бердянську Запорізької області.

Виділено ОСОБА_4 з житлового будинку літ. «А» частину коридору 1 площею 2,9 кв.м, житлову кімнату 4 площею 12,3 кв.м, житлову кімнату 5 площею 15,0 кв.м, вартістю 101023,61 грн., а також сіни літ. «а» вартістю 11015,00 грн., 1/2 частину літньої кухні літ. «В» розміром 4,42х4,025 вартістю 37797,00 грн., паркан № 3 вартістю 6779,00 грн., ворота № 4 вартістю 4014,00 грн., загальною вартістю 160 628,61 грн., що становить 1/2 частку.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на цілий об’єкт нерухомості, що складається з житлового будинку літ. «А», до складу якого входять коридор 1 площею 2,9 кв.м, житлова кімната 4 площею 12,3 кв.м, житлова кімната 5 площею 15,0 кв.м, а також сіни літ. «а» вартістю 11015,00 грн., 1/2 частина літньої кухні літ. «В» розміром 4,42х4,025 вартістю 37797,00 грн., паркан № 3 вартістю 6779,00 грн., ворота № 4 вартістю 4014,00 грн..

Визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приморська, буд. 79/пров. Санаторний, буд. 4 згідно меж за кадастровою зйомкою відповідного до варіанту поділу домоволодіння висновку судової будівельно-технічної експертизи №11/17 від 02 жовтня 2017 року, виділивши ОСОБА_4 земельну ділянку площею 332,0 кв.м.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що проведення робіт по запропонованому для огляду варіанту, чітко порушує його право оскільки, враховуючи рік побудови та те, що на експертизу не виносилося питання про технічний стан конструкцій житлового будинку та можливість або неможливість виконання перепланування та/або переобладнання приміщення – що унеможливлює проведення робіт оскільки це призведе до руйнування будинку.

Судом під час ухвалення рішення не було встановлено технічний стан будинку, не було надано дозволу відповідного органу та не надано додаткового висновку спеціалізованого підприємства, про можливість проведення таких робіт, вважає визначений в рішенні суду поділ незаконним та таким, що порушує його право.

Позивач у справі ОСОБА_4 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що незгода апелянта з порядком користування земельною ділянкою є надуманою. Просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 08 жовтня 2016 року належить 2/3 частки домоволодіння по вул. Приморська, 79/4 в м. Бердянську Запорізької області

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 2/3 частки зазначеного домоволодіння на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_4, 1/3 частка – за ОСОБА_3

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2017 року № 11/17 поділити житловий будинок, об’єкт житлової нерухомості за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Приморська, буд. 79 / пров. Санаторний, буд. 4, між співвласниками з виділом в окремі домоволодіння відповідно до часток в праві власності (1/3 та 2/3) не можливо.

За висновками вказаної експертизи, з урахуванням планування і конструктивного рішення житлового будинку, його технічних характеристик , розташуванню на земельній ділянці, неможливість в умовах реконструкції без порушення вимог нормативної літератури виконати переобладнання і використання, а саме: для влаштування окремої ізольованої однокімнатної квартири необхідна мінімальна площа 30 кв.м. з приміщеннями житлові кімнати і кухні (15,0 кв.м. – для житлової кімнати і 7 кв.м. для кухні), при цьому дані приміщення і входи в них повинні бути роздільними, що відповідно припускає обов’язкову наявність передпокою і коридорів.

Враховуючи неможливість виділення окремої ізольованої квартири на частку 1/3, що є в власності ОСОБА_3, поділ житлового будинку, об’єкту житлової нерухомості за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Приморська, буд. 79/ пров. Санаторний, буд 4 на ідеальні частки 1/3 і 2/3 – неможливий (а.с.72).

Згідно зі ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Статтями 363, 367 ЦК України передбачено, що поділ (виділ частки) майна, що є об'єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.

Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

Під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок".

Зокрема, виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз'яснень, що містяться в п. 6 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі те, якщо при цьому можливо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" судам роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст. 152 ЖК УРСР).

Таким чином, згода органу державної влади на заплановані переобладнання та перепланування при реальному поділі житлового будинку згідно з висновком експертизи повинні бути отримані до ухвалення рішення суду, оскільки така згода є однією з умов для вирішення та задоволення позову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з запропонованого експертом варіанту поділу житлового будинку з відступом від ідеальних часток в сторону збільшення частки відповідача ОСОБА_3 та зменшення частки позивача ОСОБА_4 та варіанту порядку користування земельною ділянкою.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки за результатами проведеної по справі експертизи поділ спірного будинку між співвласниками відповідно до часток в праві власності (1/3 та 2/3) не можливий, оскільки згідно висновку експерта поділ є неможливим та призведе до порушення будівельних норм.

З матеріалів справи вбачається, що жодних дозволів на переобладнання та перепланування не надавалося, тобто проведення робіт за рішенням суду не можуть вважатися законними.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог судом не було встановлено технічний стан будинку, не було надано дозволу відповідного органу та не надано додаткового висновку спеціалізованого підприємства, про можливість проведення таких робіт. Таким чином, визначений в рішенні суду поділ є незаконним та таким, що порушує права ОСОБА_3

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір сплачений ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 205,20 грн. (а.с.161).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382-384, 390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна, виділ частки в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3 205 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: