Постанова № 74451021, 30.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/3251/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.05.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 про повернення позовної заяви

у справі № 910/3251/18 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом ОСОБА_2 (позивач 1)

ОСОБА_3 (позивач 2)

ОСОБА_4 (позивач 3)

ОСОБА_5 (позивач 4)

ОСОБА_6 (позивач 5)

ОСОБА_7 (позивач 6)

до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (відповідач 1)

Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач 2)

Київської міської ради (відповідач 3)

про визнання недійсними результатів біржових торгів та біржового контракту

В судовому засіданні 30.05.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, в якому просять суд:

- визнати недійсними результати біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, оформлені протоколом №1 від 20.03.2015, щодо визнання переможцем відповідача-1 з ціною продажу 171844000 грн.;

- визнати недійсним біржовий контракт №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-1, посвідчений Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1584.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 встановлено, що вказана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ч. 3 ст. 162 ГПК України. З огляду на виявлені недоліки суд залишив позовну заяву без руху, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк для усунення цих недоліків.

03.04.2018 від позивачів надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 у справі №910/3251/18 позовну заяву повернуто заявникам на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивачі звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Апелянти зазначають, що повертаючи позовну заяву, як таку, що не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України, суд діяв формально та фактично позбавив заявників права на судовий захист порушених прав, що є неприпустимим в силу вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ГПК України.

На думку апелянтів, звертаючись до господарського суду з позовом позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку є порушеним, та в якій спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Вказують, що Департамент комунальної власності не є самостійною стороною оспорюваного правочину від 20.03.2015, а Київська міська рада є представницьким органом територіальної громади міста Києва, отже позовні вимоги стосуються і Департаменту, і Київської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначає, що Київська міська рада не є учасником спірних правовідносин, а Департамент є самостійною стороною Біржового контракту, вказує, що позовні вимоги не стосуються Київської міської ради, та спростовує доводи апеляційної скарги щодо позбавлення позивачів права на судових захист.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивачів 24.04.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №910/3251/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачів, розгляд справи призначено на 30.05.2018, встановлено відповідачам 1, 2, 3 строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Позивачі 1 та 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2018 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2018 заперечував проти доводів позивачів, викладених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник відповідачів 2 та 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2018 заперечував проти доводів позивачів, викладений в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Позивачі 3-6 та їх представники в судове засідання апеляційної інстанції 30.05.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка позивачів 3-6 обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, оформлених протоколом № 1 від 20.03.2015 та біржового контракту №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 встановлено, що вказана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ч. 3 ст. 162 ГПК України, яка встановлює вимоги до змісту та оформлення позовної заяви. Позовна заява повинна містити, зокрема, (п. 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

З огляду на виявлені недоліки суд залишив позовну заяву без руху, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та встановив строк для усунення цих недоліків.

Зокрема, в ухвалі було встановлено, що вищевказана позовна заява, хоча у вступній частині позову і містить вказівку, що відповідачем за позовом також є і Київська міська рада (відповідач-3), проте, в прохальній частині позову міститься зміст позовних вимог лише до двох інших відповідачів. З огляду на наведене судом було встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання суду викладу змісту позовних вимог до третього з відповідачів, Київської міської ради.

03.04.2018 від позивачів надійшла заява про усунення недоліків позову, разом з якою подано до суду позовну заяву у новій редакції.

За наслідками дослідження вказаної заяви суд встановив, що хоча по тексту заяви позивачами обґрунтовано, чим на їх думку Київською міською радою було порушено їх права та охоронювані законом інтереси, проте всупереч вимог ухвали від 26.03.2018 не було викладено змісту позовних вимог до Київської міської ради - не вказано, які вимоги позивачі заявляють до Київської місткої ради, як до відповідача за позовом.

Тобто, судом першої інстанції було встановлено, що позивачами не виконано вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2018 у справі №910/3251/18 та не усунуто недоліки позовної заяви, внаслідок чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 позовну заяву повернуто позивачам у зв'язку з порушенням ст. 174 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Судом встановлено, що звертаючись з даним позовом, позивачі не виклали зміст позовних вимог до Київської міської ради (відповідача 3) - не вказали, які вимоги вони заявляють до Київської міської ради, як відповідача за позовом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить дві вимоги, а саме: визнання недійсними результатів біржових торгів з продажу акцій на аукціоні у процесі приватизації, оформлені протоколом №1 від 20.03.2015 щодо визнання переможцем відповідача-1 з ціною продажу 171844000,00 грн. та визнання недійсним біржового контракту №185321 на купівлю-продаж акцій від 20.03.2015, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-1, посвідчений Синицею Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1584.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність позовних вимог до визначеного позивачем у справі відповідача 3 - Київської міської ради.

В апеляційній скарзі позивачі вказують, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є самостійною стороною оспорюваного правочину - біржового контракту, а Київська міська рада є представницьким органом територіальної громади м. Києва, а отже позовні вимоги заявлені до Департаменту стосуються і Київської міської ради.

З даним твердженням колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до положення про Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) №2383 від 29.12.2012, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до п. 5.1.4 положення департамент у сфері приватизації здійснює продаж об'єктів приватизації та відчуження майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав, згідно з рішеннями Київської міської ради

Пунктом 5.1.10 положення визначено, що департамент у сфері приватизації укладає договори з посередниками щодо виконання робіт, пов'язаних з підготовкою об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва до приватизації, а також щодо відчуження цих об'єктів.

Згідно з п. 6.6 положення департамент для здійснення повноважень та виконання завдань має право представляти інтереси територіальної громади м. Києва в судових органах.

З вищевикладеного вбачається, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є самостійною стороною біржового контракту, яка може представляти у суді інтереси територіальної громади м. Києва у разі оспорення укладеного ним правочину щодо відчуження комунального майна.

Твердження апелянтів, що Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у м. Києві, не є підставою для визначення Київської міської ради співвідповідачем у даній справі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачені й інші представницькі органи.

Посилання позивачів на преамбулу та зміст Статуту територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №371/1805 від 28.03.2002, що Київська міська рада є повноважним представником територіальної громади м. Києва, а відтак позовні вимоги стосуються Київської міської ради, є необґрунтованими.

Доводи апелянтів щодо позбавлення оскаржуваною ухвалою позивачів права на судовий захист є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Крім того, це було враховано та зазначено в оскаржуваній ухвалі.

У рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів апелянтів суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про повернення позовної заяви у справі №910/3251/18.

Доводи відповідача 1, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з викладених вище підстав.

Таким чином, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 про повернення позовної заяви у справі №910/3251/18.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 у справі № 910/3251/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 у справі №910/3251/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3251/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови складено 05.06.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров