Вирок № 74449824, 05.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/300/2018(м)

222/1203/17

Єдиний унікальний номер 222/1203/17 Головуючий суддя у суді 1-ої інст.: ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/775/300/2018(м) Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст. 286 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області (м.Маріуполь) у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Бєдєлєва С.І.,

ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання Меркулової Я.О.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017050000000352 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_5 на вирок Володарського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

засуджено за ч.3 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 39225,10 грн., моральної шкоди - 250000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані з проведенням експертизи 1483,05 грн.

Вирішено питання про речові докази, -

в с т а н о в и л а:

вказаним вироком ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 17 серпня 2017 року приблизно о 09.00 год., керуючи, на підставі довіреності, технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював на ньому рух по автодорозі сполученням «Кременівка - Ялта» в Нікольському районі Донецької області з боку м. Донецьк в напрямку с. Ялта. Проїжджаючи ділянку автодороги «Кременівка - Ялта» в районі електричної опори № 4, водій ОСОБА_4, діючи необережно, в порушення вимог п. 2.3 «б», п. 2.9 «б», п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3 «б» - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом;

п. 2.9 «б» - Водію заборонено: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

п. 12.1 - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,

проявляючи злочину недбалість, будучи неуважним, не враховуючи і недостатньо стежачи за дорожньою обстановкою, керуючи в стані стомлення автомобілем «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість керованого автомобіля та заснувши за керуванням вказаного транспортного засобу, перестав контролювати його рух та безпечно керувати ним внаслідок чого, допустив його виїзд за межі проїжджої частини ліворуч. Рухаючись за межами проїзної частини, водій ОСОБА_4, прокинувшись, не враховуючи зміну дорожньої обстановки, не контролюючи рух керованого автомобіля «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1, почав застосовувати заходи щодо повернення транспортного засобу на проїзну частину, однак рухаючись по нерівностях узбіччя на підйом кювету, допустив прокидання транспортного засобу на проїжджу частину.

Також, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.6 (г'), згідно яких вбачається, що: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: (г') іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год., п. 12.9 «б», згідно яких вбачається, що: «Водію забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4- 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «і» пункту 30.3 цих Правил», однак порушення вищевказаних пунктів правил дорожнього руху України, не знаходяться в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було смертельно травмовано пасажирів автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме: пасажиру автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_9 були заподіяні наступні тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми: рваної рани в лобно-тім’яній області в центрі і зліва, забійної рани в лобно-скроневій області справа, садна у правого крила носа и лобно-скронево-тім’яній області, крововиливів в м’яких покривах голови з боку внутрішньої поверхні в лобно-тім’яній області справа, в лобно-скроневій області зліва, в тім’яно-потиличній області зліва, крововиливів під м’якими мозковими оболонками з забоєм головного мозку по конвекситальній поверхні лівої тім’яної і скроневої часток з переходом на базальну поверхню лівої скроневої частки і базальну поверхню лівої лобної ділянки, лінійний перелом потиличної кістки зліва та піраміди лівої скроневої кістки; закритої тупої травми грудної клітини: непрямі (згинальні) переломи ребер: справа - 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 сходинко подібно від навколо хребетної до передньо-пахової лінії; перелому 3-го ребра справа на межі кісткової і хрящової частин, прямі (розгинальні) переломи ребер зліва - 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 по лінії лопатки з ушкодженням пристінкової плеври в місцях переломів 7-8 ребер зліва; непрямі (згинальні) переломи ребер зліва 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 по середньо-паховій лінії, закритого багато уламкового перелому тіла лівої лопатки, лівобічного гемотораксу (в лівій плевральній порожнині 1400 см куб. рідкої темно-червоної крові), закритого перелому остистих відростків 8-го грудного - 12-го грудного хребців, розриву хребетного стовпа по між хребцевому диску між 7-м і 8-им грудними хребцями без ушкодження оболонок і власне речовини спинного мозку; розриву лонного зчленування; розривів обох крижово-клубових зчленувань; забійної рани на задній поверхні правого ліктьового суглобу, забійної рани на задній поверхні лівого ліктьового суглоба; синців на тильній поверхні лівої кисті і на передньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині; садни на тильній поверхні лівої кисті з переходом на задню поверхню правого передпліччя, на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, в паховій області справа, на передній поверхні правого колінного суглоба; крововиливів в м’які тканини ахіллового сухожилля справа, які ускладнилися розвитком шоку, полягають в прямому причинному зв’язку з настанням смерті і мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння; пасажиру автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_8 були заподіяні наступні тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла, що супроводжувалася закритою тупою травмою грудної клітини - переломи 2-5, 8, 9, 10-го ребер справа, 1-10-го, 2-6-го ребер зліва, лівої ключиці; відкритої черепно-мозкової травми - лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м’які мозкові оболонки головного мозку, забійної рани правої половини голови, крововиливів під м’які покрови голови; перелому лонної кістки, садни обох плечей, грудної клітки, сідниць, які ускладнилась травматичним шоком, полягають в прямому причинному зв’язку з настанням її смерті та у своїй сукупності відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження пасажирам автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а саме: пасажиру автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_11 були заподіяні наступні тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани голови, закритої травми грудної клітки зліва: переломи IV, V, VI, VII, VIII ребер по лопатковій і пахвовим лініям з підшкірною емфіземою і підшкірною гематомою, що ускладнилася посттравматичним пневмотораксом зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення; пасажиру автомобіля «DAEWOO LANOS» ОСОБА_10 були заподіяні наступні тілесні ушкодження у вигляді: скальпованої рани лобно-скроневої області зліва, закритої хребетно спинно-мозкової травми: забою шийного відділу спинного мозку, підвивих 5-6 шийних хребців із здавленням спинного мозку, з порушенням провідності спинного мозку, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров’я на термін понад двадцять один день.

Не погодившись із судовим рішенням, прокурором у кримінальному провадженні та захисником ОСОБА_5 подані апеляційні скарги.

Прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та фактичні обставини скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, просить вирок суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.3 ст.286 КК України та призначити останньому покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що суд першої інстанції не мотивував своє рішення в частині незастосування до обвинуваченого додаткового покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Зі змісту апеляційної скарги захисника убачається, що він просить вирок суду змінити, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого, внаслідок суворості, постановити в цій частині ухвалу, призначивши ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнити останнього від призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст.ст.75, 76 КК України. Вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, адже, він не судимий, матеріальну та моральну шкоду частково сплатив, за місцем проживання та попередньої роботи характеризується позитивно.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та підтримав доводи апеляційної скарги прокурора, просив її задовольнити, вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_4 покарання скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки; обвинуваченого та його захисника, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційну скаргу захисника - задовольнити, призначити ОСОБА_4 покарання з випробуванням, застосувавши вимоги ст.ст.75,76 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора та захисника в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Враховуючи наведене, висновки суду щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційній скарзі, згідно зі ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Крім того, під час апеляційного розгляду ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту, не заявляли клопотання про проведення дослідження будь-яких обстаквин, оскільки вважали, що робити це не доцільно.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції в порушення вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, при призначені покарання за ч.3 ст.286 КК України, то вони заслуговують уваги.

Відповідно до санкції ч.3 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції суд визнав ОСОБА_4 винним у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без позбавлення права керувати транспортними засобами, тобто мало місце порушення вимог п.2 ч.4 ст.374 КПК України, не призначено додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, при призначені покарання за ч.3 ст. 286 КК України.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 є незаконним, не відповідає вимогам ст. 65 КК України та підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

У зв’язку з викладеним, на підставі п. 4 ч.1 ст. 420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 в частині вирішення призначеного йому покарання скасувати та ухвалити новий вирок.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про необхідність зміни вироку в частині призначеного покарання у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого, внаслідок суворості, та призначенні ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, й звільнити останнього від призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, колегія суддів до уваги не приймає у зв’язку з наступним.

З урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого, інших обставин справи з доводами захисту про призначення покарання з випробуванням не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на загальних засадах призначення покарання, встановлених ст.ст.50,65 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості, конкретні обставини вчиненого злочину, колегія суддів вважає, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України не ґрунтується на правильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність.

Обираючи вид і міру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини що пом’якшують і обтяжують покарання, при цьому суд звертає увагу на те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не перебуває, має стійкі соціальні зв’язки, веде активний спосіб життя, займається спортом, бере участь у спортивних змаганнях, позитивно характеризується.

Вирішення питання про призначення додаткового покарання не потребувало переоцінки досліджених судом першої інстанції фактичних обставин.

З урахуванням тяжкості скоєного, наслідків вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 потрібно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 задовольнити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Володарського районного суду Донецької області від 23 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Судді:

_____ ______ ____

О.В.ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_14

..