Постанова № 7444905, 15.01.2010, Печерський районний суд міста Києва

№ 4-59/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. при секретарі Москаленко К.О. за участю прокурора Василини А.Р., захисника ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України від 24.06.2009 про порушення кримінальної справи № 24-76 відносно ОСОБА_2 за фактом незаконного заволодіння коштами кредитної спілки «Вклад», за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена без достатніх приводів та підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена за відсутності достатніх правових підстав, оскільки в матеріалах перевірки відсутні дані, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, заступником Генерального прокурора України зроблено передчасні, необґрунтовані висновки про наявність ознак злочину без належної перевірки всіх обставин та з порушенням вимог чинного законодавства./а.с.1-5/

Протягом судового розгляду заявник по скарзі захисник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене у скарзі, просив скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану постанову. Захисник надав суду пояснення у письмовому вигляді додатково зазначивши, що ОСОБА_2 не мав відношення до видачі кредитів кредитною спілкою «Вклад», оскільки в коло його обов»язків це не входило, як голова спостережної ради ТОВ КБ «Західінкомбанк» він не мав права приймати жодного рішення з питань будь-якої діяльності Кредитної спілки «Вклад», а відтак, можливості заволодіння коштами, зловживаючи своїм службовим становищем його підзахисний не мав. За таких обставин, приводів та підстав для порушення кримінальної справи у заступника Генерального прокурора України не було.

Прокурор Василина А.Р. в судовому засіданні доводи заявника не визнав, вважає, що скарга на постанову про порушення кримінальної справи є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. На думку прокурора приводом для порушення кримінальної справи відповідно до вимог ст..94 КПК України стало безпосереднє виявлення заступником Генерального прокурора України в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а підставами для її порушення стали достатні дані, які містилися в матеріалах кримінальної справи №24-76, а також в матеріалах дослідчої перевірки, яка передувала її порушенню. Просить скаргу залишити без задоволення. Прокурор виклав думку у письмовому вигляді.

Крім того, в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 не є о собою, за заявою якого було порушено 24.06.2009 заступником Генерального прокурора України Пшонкою В.П. кримінальну справу, оскільки судом встановлено, що приводом до порушення зазначеної кримінальної справи згідно змісту оскаржуваної постанови було безпосереднє виявлення прокурорм ознак злочину. За таких обставин, ОСОБА_3 не входить до кола осіб, які приймають участь у розгляді зазначеної скарги.

Дослідивши надані матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення заявника по скарзі захисника ОСОБА_1, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 24.06.2009 було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.(а.м. 280-281, т. 63).

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справ може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, полягають у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великому розмірі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що узгоджується та відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України.

Згідно оскаржуваної постанови, підставою для порушення даної кримінальної справи були достатні дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи № 24-76, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 94 КПК України /а.м. 280-281, т.63/.

Так, з наданих суду матеріалів вбачається, що підставою для порушення справи були отримані в ході перевірки фактичні дані, які вказували, що 26.06.2008, 30.09.2008, 31.10.2008, 28.11.2008 та 31.12.2008 голова спостережної ради ТОВ «Комерційний банк «Західінкомбанк» міста Луцька (ЄДРПОУ 19233095, МФО 303484) ОСОБА_2, діючи з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, надав вказівку голові кредитної спілки «Вклад» м. Луцька ОСОБА_3 оформити від імені 19 працівників цього ж банку, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 кредитні договори про надання їм кредитів у сумі 400 тис. грн., усього на загальну суму 7,6 млн. грн.

Голова кредитної спілки «Вклад» м. Луцька ОСОБА_3, перебуваючи у службовій залежності від ОСОБА_2 та діючи за його вказівкою, усвідомлюючи незаконність своїх дій, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи копії аркушів паспортів громадян, довідки про їх доходи, типовий бланк договору кредитування, печатку КС «Вклад», 26.06.2008, 30.09.2008, 31.10.2008, 28.11.2008 та 31.12.2008 оформив та підписав кредитні договори: № 2606/08-01, № 2606/08-02, № 2606/08-03, № 2606/08-04, № 2606/08-05, № 2606/08-06, № 2606/08-07, № 2606/08-08, № 2606/08-09, № 2606/08-10, № 2606/08-11, № 2606/08-12, № 2606/08-13, № 2606/08-14, № 2606/08-15, № 2606/08-16, № 2606/08-17, № 2606/08-18, № 2606/08-19. Відповідно з вказаними договорами Кредитор надає Позичальникам кредити на споживчі потреби у вигляді кредитних ліній з максимальними лімітами від 200 тис. грн. до 400 тис. грн. (усього 7 млн. 600 тис. грн.) на умовах, визначених цими договорами, із сплатою 21 % річних.

Разом з тим, на забезпечення зобовязань Позичальників за вказаними кредитними договорами кредитор прийняв договори поруки, укладені між ним, Позичальником та приватним підприємством «Ком-Інвестбуд» (Поручителем), а також інше майно та кошти Позичальника і поручителя, на які в разі порушення умов договорів буде звернено стягнення в порядку, визначеному договорами.

Однак зазначені вище позичальники, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 не були обізнані про укладення вказаних кредитних договорів та грошові кошти в кредитній спілці «Вклад» не отримували, потреби в кредитах не мали, погашати кредити на суми від 200 тис. грн. до 400 тис. грн. були неспроможні.

Таким чином, як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_2 разом з невстановленими в ході досудового слідства особами, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи зазначені кредитні договори, заволодів коштами кредитної спілки «Вклад» на загальну суму 7 млн. 600 тис. грн., що більш ніж у 600 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, які використав на власний розсуд. У діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Викладені в оскаржуваній постанові фактичні дані узгоджуються з даними, які містяться в матеріалах перевірки, а саме: в протоколі № 18 від 02.08.1997 зборів учасників ТОВ КБ «Західпромбанк» /а.м. 35-36, т.4/, в показаннях допитаного в якості підозрюваного ОСОБА_2 /а.м.118-121, 171-173, т.15/ ; показаннях свідка ОСОБА_3 від 06.03.2009, 02.04.2009, 03.04.2009 /а.м. 270-275, 1-7, 24-45 т.12/; показаннях свідка ОСОБА_5 від 08.04.2009 /а.м. 105-108 т.12/, показаннях свідка ОСОБА_19 від 03.04.2009 /а.м. 56-59 т.12/, показаннях свідка ОСОБА_20 від 09.04.2009 /а.м. 119-124 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_8 від 13.03.2009 та 05.04.2009 /а.м 289-291, 60-63, т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_17 від 13.03.2009 та 02.04.2009 /а.м. 295-297, 13-18 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_16 від 13.03.2009 та 09.04.2009 /а.м. 298-300, 125-127 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_22 від 14.03.2009 та 07.04.2009 /а.м. 301-304, 90-94 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_6 від 02.04.2009 /а.м. 8-12, т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_7 від 10.04.2009 /а.м. 128-132 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_9 від 03.04.2009 /а.м. 50-55 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_10 від 13.03.2009 та від 07.04.2009 /а.с. 286-288, 95-99 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_11 від 08.04.2009 /а.м 100-104 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_12 від 08.04.2009 /а.м. 114-118 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_13 від 08.04.2009 /а.м. 110-113 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_14 від 10.04.2009 /а.м. 136-140, т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_15 від 02.04.2009 /а.м. 19-23 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_18 від 14.03.2009 та 06.04.2009 /а.м. 283-285, 82-84 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_21 від 06.04.2009 /а.м. 69-73 т.12/, в показаннях свідка ОСОБА_24 від 06.03.2009, 24.03.2009 /а.м.267-269, 174-179, т.12/, протоколі очної ставки між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від 01.06.2009 /а.м. 176-183, т.63/, протоколі очної ставки між ОСОБА_3 і ОСОБА_24 від 21.05.2009 /а.м. 165-167, т.58/, протоколі очної ставки між ОСОБА_3 і ОСОБА_8./а.м. 168-170, т.58/, протоколі очної ставки між ОСОБА_3-. і ОСОБА_20 від 22.05.2009 /а.м. 201-203, т.58/, протоколі виїмки від 16.03.2009 /а.м. 148-150, т.23/, протоколі виїмки від 25.03.2009 /а.м. 4-15, т.8/, показаннях свідка ОСОБА_25 від 10.04.2009 /а.м. 245-249, т.12/, кредитних договорах, договорах поруки, заявах зобовязаннях про надання споживчих кредитів, видаткових касових ордерах, які оформлені на імя ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 і відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки вказують на реальність події злочину.

Порушення вимог закону при отриманні цих даних судом не встановлено.

Крім того, судом перевірено, що кримінальну справу порушено повноважною особою виходячи зі статусу ОСОБА_2 як депутата місцевої ради, що узгоджується з вимогами визначеними ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

По суті викладених у скарзі та у поясненнях захисника ОСОБА_1 доводів і заперечень щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 як зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, вважаю, що зясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, заперечення скарги щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи не знайшли свого підтвердження протягом судового розгляду, оскільки не узгоджуються з наявними в матеріалах перевірки даними, які оцінюються судом в їх сукупності, і спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, в оскаржуваній постанові заступником Генерального прокурора України зазначено приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю Кримінального кодексу України, за ознаками якої порушується справ, а також подальше її спрямування.

Таким чином, надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи і підстави є наявними і достатніми для порушення кримінальної справи, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 94, ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника Генерального прокурора України від 24.06.2009 про порушення кримінальної справи № 24-76 відносно ОСОБА_2 за фактом незаконного заволодіння коштами кредитної спілки «Вклад», за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: