Рішення № 74445754, 29.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/644/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Луцьке ОУПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу», зобов'язання зарахувати ОСОБА_2 до стажу державної служби час проходження військової служби у Збройних силах з 19.11.1981 по 12.03.1984 та перевести ОСОБА_2 із пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 06 березня 2018 року з одночасною виплатою у повному розмірі недоплачених сум виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за його останнім місцем роботи на державній службі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач працює в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення на посаді представника у Волинській області. 18 червня 2014 року йому була призначена пенсія за віком згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

06 березня 2018 року позивач звернувся з письмовою заявою до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення йому пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» та подав документи необхідні для призначення пенсії як державному службовцю.

Рішенням відповідача від 15 березня 2018 року №9 позивачу було відмовлено в задоволені вищезазначеної заяви з підстав відсутності у позивача необхідного стажу державної служби.

Позивач не погоджується з даним рішенням, оскільки вважає, що станом на 01.05.2016 його стаж роботи на державній службі становив більше десяти років, зокрема 02 роки 08 місяців 18 днів державної служби у Волинській обласній державній адміністрації, 05 років 04 місяці 13 днів у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, а також 02 роки 03 місяці 24 дні – служби в армії. Саме службу в армії відповідачем не було зараховано у стаж роботи на державній службі.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні до державного стажу строкової військової служби в армії відповідач посилався на те, що ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 не передбачено зарахування до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, строкової військової служби.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають законодавству, яке діяло до 01.05.2016. Зокрема, посилається на пункт 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №899 -VІІІ згідно з яким державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до державної служби.

Крім того, пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (втратив чинність 01.05.2016) було передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних силах та інших військових формуваннях. А тому із врахуванням військової служби, станом на 01.05.2016 стаж державного службовця позивача становив більше 10 років, загальний стаж більше 45 років. Позивачем досягнуто також пенсійного віку, оскільки 18.06.2014 йому призначена пенсія за віком.

Вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у зарахуванні часу перебування на військовій службі до стажу державної служби.

Просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу», зобов'язати зарахувати до стажу державної служби час проходження військової служби у Збройних силах з 19.11.1981 по 12.03.1984 та перевести його із пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 06 березня 2018 року з одночасною виплатою у повному розмірі недоплачених сум виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за його останнім місцем роботи на державній службі.

В судове засідання позивач не прибув, однак 29 травня 2018 року подав до суду клопотання в якому розгляд справи просив проводити за його відсутності. Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю (а.с.46).

Представник відповідача у відзиві від 20.04.2018 №4531/06-14 (а.с.31-33) та в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що у позивача відсутній необхідний стаж державної служби для призначення пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу».

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VІІІ від 10.12.2015) зазначено, що Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII від 16.12.1993) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Посилання позивача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» вважає помилковими, оскільки дана постанова втратила чинність з моменту прийняття нового Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229. Крім того, зарахування строкової військової служби в армії до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не передбачено статтею 46 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення на посаді представника у Волинській області. З 18 червня 2014 року позивач перебуває на обліку у Луцькому ОУПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААИ №171714 (а.с.26).

15 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням стажу військової служби (а.с.10).

Листом від 28.12.2017 №582/Р-01 Луцьке ОУПФУ у Волинській області повідомило позивача, що останній не звертався до об’єднаного управління з заявою встановленого зразка з пакетом відповідних документів для призначення пенсії державного службовця. За матеріалами пенсійної справи право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» не визначається у зв’язку з відсутністю умов зазначених пунктом 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, а саме відсутністю необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016 (а.с.11).

06 березня 2018 року позивач повторно звернувся з письмовою заявою до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення йому пенсії (переведення його на пенсію за віком) згідно з Законом України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 він обіймав посаду державного службовця, його стаж роботи на державній службі становив більше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України і мав право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII. До заяви про призначення/перерахунок пенсії позивачем було додано паспорт, трудову книжку або документи про стаж, а також довідки про заробітну плату №2 від 16.01.2018 та № 3 від 16.01.2018 (а.с. 13 (зворот)). Крім того, позивачем до Луцького ОУПФУ було додано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.03.2018 № 8 та № 9.

Рішенням відповідача від 15 березня 2018 року №9 за результатами розгляду заяви позивача від 06.03.2018 щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» позивачу відмовлено в задоволенні вищезазначеної заяви з підстав відсутності у нього необхідного стажу роботи на державній службі (а.с.15).

У вищевказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Луцькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VІІІ від 10.12.2015) зазначено, що Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII від 16.12.1993) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пунктів 10 та 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII від 10.12.2015 надано право державним службовцям за певних умов на призначення їм пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII від 16.12.1993, які на день набрання чинності Закону № 889-VІІІ від 10.12.2015 обіймали посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Закону №889-VІІІ від 10.12.2015 мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. Пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 передбачено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, якою визначено посади, робота на яких зараховується до стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

В результаті розгляду поданих документів стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців ОСОБА_2 станом на 01.05.2016 становить: 02 роки 08 місяців 18 днів - Волинська обласна державна адміністрація, 05 років 04 місяці 13 днів - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Зарахування строкової військової служби в армії до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не передбачено статтею 46 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015.

Не погоджуючись із зазначеними діями Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, позивач звернувся до адміністративного суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях на час розгляду справи в суді регламентуються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, який набув чинності 01 травня 2016 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ від 10.12.2015 зазначено, що Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так у пункті 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VІІІ від 10.12.2015 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Стаж державних службовців, обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі Порядок № 229).

Відповідно до вищезазначеного Порядку стаж державної служби обчислюється відповідно до частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII від 10.12.2015.

Згідно частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 до стажу державної служби зараховуються зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Разом з тим, частиною 6 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII від 10.12.2015.

Відповідно до пункту 8 Перехідних та Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, законодавцем передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII від 10.12.2015 слід визначати за законом, який діяв на час її проходження.

Суд зазначає, що для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-XII від 16.12.1993, стаж державної служби обраховувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (далі Порядок № 283)

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Крім того, статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2 з 19.11. 1981 по 12.03.1984 перебував на дійсній військовій службі у військовій частині п/п 62158 (підстава: запис у військовому квитку серії ДЕ № 107667) (а.с. 19, 25).

Таким чином, період проходження строкової військової служби з 19.11.1981 по 12.03.1984 підлягає зарахуванню позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Згідно статті 90 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону України № 889-VIII від 10.12.2015 та ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 можна зробити висновок, що із набранням чинності Закону № 889-VIII від 10.12.2015 державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, законодавцем збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ від 16.12.1993 для тих осіб, які станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII від 10.12.2015) займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мали не менш як 20 років стажу на таких посадах. Для такої категорії осіб законодавцем було збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ .

Період проходження строкової військової служби з 19.11.1981 по 12.03.1984 підлягає зарахуванню позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Та обставина, що Порядок №283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25 березня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, не має значення, так як норми Порядку № 283 були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок №229 у пункті 6 містить таку саму норму, як пункт 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцьким ОУПФУ у Волинській області було протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу державної служби ОСОБА_2 періоду строкової військової служби з 19.11.1981 по 12.03.1984.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати Луцьке ОУПФУ у Волинській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, який дає право на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, час проходження військової служби у Збройних силах з 19.11.1981 по 12.03.1984.

Як вбачається з матеріалів справи та трудової книжки позивача (а.с.17-24) державний стаж позивача станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності ЗУ «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 ) складав 10 років 4 місяці 25 днів та включав у себе:

- час проходження військової служби у Збройних силах - з 19.11.1981 по 12.03.1984 (2 роки 3 місяці 24 дні);

- Волинська обласна державна адміністрація - 2 роки 08 місяців 18 днів;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - 05 років 04 місяці 13 днів (працює по теперішній час).

Суд зазначає, що при зарахуванні позивачу періоду строкової військової служби з 19.11.1981 по 12.03.1984 до стажу державної служби, його стаж державної служби є достатнім для призначення пенсії за віком, як це передбачено статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Таким чином, оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_2 обіймав посаду державного службовця, його стаж роботи на державній службі становив більше 10 років (включаючи період строкової військової служби з 19.11.1981 по 12.03.1984), позивачем досягнуто пенсійного віку (18.06.2014 йому призначена пенсія за віком), останній мав право на призначення йому 06.03.2018 пенсії згідно з Законом України «Про державну службу».

Враховуючи, що рішенням Луцького ОУ ПФУ у Волинській області від 15 березня 2018 року №9 позивачу безпідставно та необгрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов’язання Луцького ОУПФУ у Волинській області перевести ОСОБА_2 із пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 06 березня 2018 року, зарахувавши йому до стажу державної служби час проходження військової служби у Збройних силах з 19.11.1981 по 12.03.1984.

Разом з тим, суд вважає безпідставною вимогу позивача до Луцького ОУПФУ у Волинській області про виплату йому у повному розмірі недоплачених сум виходячи із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за його останнім місцем роботи на державній службі з урахуванням довідок № 15 та №16 від 02.04.2018 року, оскільки, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач не звертався з такими вимогами до відповідача, довідки № 15 та №16 від 02.04.2018 року не додавались позивачем під час звернення до відповідача із заявою про призначення/перехід на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» та не були предметом розгляду пенсійного органу (до заяви додавались довідки від 06.03.2018 №8 та №9), відтак, вимога про виплату є такою, що заявлена передчасно, а тому до задоволення не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу», діяв з порушенням вимог чинного законодавства та без урахуванням усіх обставин, що мають значення, відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог), сплачений згідно з квитанцією від 03.04.2018 року № 0.0.1003323348 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15 березня 2018 року №9 щодо відмови у переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».

Зобов'язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43005, Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, буд. 1, код ЄДРПОУ 40370530) зарахувати ОСОБА_2 (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Профспілкова, буд. 11, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до стажу державної служби час проходження військової служби у Збройних силах з 19.11.1981 по 12.03.1984 та перевести ОСОБА_2 із пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з 06 березня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43005, Волинська область, м. Луцьк, проспект Грушевського, буд. 1, код ЄДРПОУ 40370530) на користь ОСОБА_2 (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Профспілкова, буд. 11, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 Димарчук

Повний текст судовго рішення складений 04 червня 2018 року.