Рішення № 74442289, 31.05.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. Справа № 910/19317/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Діамед”, Київська обл., с. Микуличі

про стягнення 37024,28 гривень

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1;

відповідача – ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2017 року Київська міська клінічна лікарня №11 Дніпровського району м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Діамед” про стягнення 37968,98 гривень, з яких: 10330,67 гривень заборгованість за фактичне користування приміщенням за лютий-квітень 2017 року, 15544,34 гривень по відшкодуванню вартості комунальних послуг за грудень 2016 року – квітень 2017 року, 12093,97 гривень заборгованості по відшкодуванню податку на землю за січень 2016 року – квітень 2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2017 року позовну заяву №910/19317/17 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді Київської області справу №910/19317/17 передано на розгляд судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 передано справу № 910/19317/17 за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2017 справу №910/19317/17 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 прийнято справу до свого провадження та призначено її розгляд на 11.01.2018.

21.12.2017 на адресу господарського суду Київської області надійшов запит від господарського суду міста Києва про повернення матеріалів справи №910/19317/17 на адресу господарського суду міста Києва для подальшого скерування до Київського апеляційного господарського суду для перегляду ухвали від 07.12.2017 в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 розгляд апеляційної скарги Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/19317/ призначено на 20.02.2018.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/19317/17 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 залишено без змін. Матеріали справи повернуто до місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.04.2018.

В судовому засіданні 19.04.2018 оголошено перерву до 10.05.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2018 постановлено закрити підготовче засідання у справи №910/19317/17. Призначено справу до розгляду по суті на 31.05.2018.

У судовому засіданні 31.05.2018 представник відповідача зазначив, що позивачем невірно визначений період нарахування орендної плати та земельного податку (по квітень 2017 року), оскільки орендоване майно було повернуто 26.04.2017, а тому слід нараховувати до 26.04.2017 (по дату повернення орендованого майна). У зв’язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву, з метою надання часу представнику позивача уточнити позовні вимоги в цій частині. Після перерви, у судовому засіданні 31.05.2018 представник позивача заявив остаточну суму заборгованості та просив стягнути з відповідача на користь позивача 37024,28 гривень, з яких: 9864,52 гривень заборгованість за фактичне користування приміщенням з лютого 2017 по 26.04.2017, 11945,01 гривень заборгованості по відшкодуванню податку на землю з січня 2016 року по 26.04.2017 та 15214,75 по відшкодуванню вартості комунальних послуг за грудень 2016 року – квітень 2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Київською міською клінічною лікарнею №11 Дніпровського району міста Києва як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" як орендарем було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, зареєстрований в книзі записів Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення від 10.04.2008 року (надалі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 28.12.2006 № 548/605 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, буд. 6 корп. 1, для розміщення аптек, які реалізують готові ліки.

Згідно п. 2.1 договору оренди об'єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 42,0 кв.м. , в т.ч. на 1 поверсі 42,0 кв.м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Київської міської клінічної лікарні № 11 (п.2.4 договору).

Пунктом 9.1 договору оренди передбачено строк його дії з 31.08.2007 до 29.08.2008 року.

Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення строку дії договору оренди його дія неодноразово продовжувалась автоматично, кожного разу на один рік. Остання пролонгація договору оренди відбулась 30.08.2015 року строком до 29.08.2016 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/18455/16 за позовом Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про зобов’язання вчинити дії, залишеного в силі постановою Київського пеляційного господарського суду від 01.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017, зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» звільнити нежитлове приміщення загальною площею 42,0 кв.м. розташоване на першому поверсі в будівлі за адресою: вул. Рогозівська, 6 в місті Києві.

26.04.2017 між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 42,0 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 6.

Отже, наступне нарахування відповідачу орендної плати, комунальних платежів та земельного податку продовжувалось до 26.04.2017 (по дату повернення орендованого майна).

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе обов’язку щодо своєчасного внесення орендної плати, оплати комунальних послуг та податку на землю, позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення із відповідача 37024,28 гривень, з яких: 9864,52 гривень заборгованість за фактичне користування приміщенням з лютого 2017 по 26.04.2017, 11945,01 гривень заборгованості по відшкодуванню податку на землю з січня 2016 року по 26.04.2017 та 15214,75 по відшкодуванню вартості комунальних послуг за грудень 2016 року – квітень 2017 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач, в порушення умов договору, допускає систематичну несплату орендних платежів, комунальних платежів та земельного податку, у зв’язку з чим за період з 01.02.2016 по 26.04.2017 у ТОВ «Діамед» утворився борг по орендній платі у розмірі 9864,52 гривень, по відшкодуванню вартості комунальних послуг з 01.12.2016 по 26.04.2017 у розмірі 15214,75 гривень, по відшкодуванню податку на землю з 01.01.2016 по 26.04.2017 у розмірі 11945,01 гривень.

Доказів виконання взятих на себе договірних зобов'язань за вищевказаний період відповідач суду не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, в частині своєчасного внесення орендних, комунальних платежів та земельного податку, передбачених умовами договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 31.08.2007, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 37024,28 гривень заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Діамед” (07852, Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вул. Центральна, 2Б, код 21526737) на користь Київської міської клінічної лікарні №11 Дніпровського району м. Києва (02092, м. Київ, вул. Рогозівська, 6, код 01110765) 37024,28 гривень заборгованості та 1600,00 гривень штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05.06.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак