Постанова № 74441153, 30.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/1964/17

провадження № 22-ц/781/681/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Кіселика С.А., Чельник О.І.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представники позивача за довіреністю – ОСОБА_2, ОСОБА_3

представник позивача – адвокат ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5

відповідач – ОСОБА_6

представник відповідача за довіреністю – ОСОБА_7

треті особи – Олександрійська міська рада, Олександрійська районна державна адміністрація

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року у складі судді Крімченко С.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, треті особи: Олександрійська міська рада, Олександрійська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи: Олександрійська міська рада, Олександрійська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6, треті особи: Олександрійська міська рада, Олександрійська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей.

Зазначала, що з 22 липня 2006 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 01 червня 2016 року шлюб між ними розірвано. У зв’язку з відсутністю спору щодо місця проживання дітей, вони залишились проживати разом з нею, перебували на її повному забезпеченні до березня 2017 року. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 23 червня 2016 року на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей.

Відповідач протягом 2016 року та станом на 01 березня 2017 року аліменти не сплачував, з червня 2016 року по березень 2017 року навчанням дітей не цікавився, належним чином не виконував своїх батьківських обов’язків, не цікавився їх здоров’ям, не надавав гроші на їх лікування.

В березні 2017 року відповідач таємно приїхав до неї додому та без всяких домовленостей з нею забрав дітей до себе у с. Попельнасте. На даний час діти проживають з відповідачем. Він посеред навчального року перевів дітей до іншого навчального закладу, діти перестали відвідувати гуртки. Рівень знань, які вони отримають у сільській школі гірший ніж знання, які вони можуть отримати в місті. Вважає, що дітям буде краще проживати з нею, вона їх любить, в повній мірі займалась їх вихованням та утриманням, піклувалась про їх життя, розвиток. Вона працює не офіційно, однак має постійний самостійний прибуток, за місцем проживання характеризується позитивно, не вживає спиртні напої, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем її проживання створено достатні умови для належного проживання та виховання дітей. Вона проживає в квартирі, яка належить її матері, яка своєю письмовою заявою надала згоду на проживання в цій квартирі їй та її дітям.

Просила визначити місце проживання малолітніх дітей за її місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнути з відповідача судові витрати.

У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Олександрійська міська рада, Олександрійська районна державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей.

Зазначав, що після розірвання шлюбу позивач залишила дітей у своєї матері, де вони проживали до серпня 2016 року. Йому в цей період чинили перешкоди у спілкуванні з дітьми. Згодом позивач забрала дітей до м. Олександрії та влаштувала до школи.

Після розлучення він добровільно надавав позивачу матеріальну допомогу на утримання дітей, приймав участь у їх вихованні та лікуванні, кожного дня телефонував до дітей та цікавився їхніми справами та самопочуттям. Діти кожного дня просили його забрати їх додому.

Ввечері 30 березня 2017 року він приїхав до м. Олександрії щоб побачитись з дітьми, однак виявилось, що позивача вдома не було, квартира була відчинена, діти знаходились вдома самі. Він зателефонував позивачу та повідомив, що забирає дітей, оскільки не може ризикувати їхньою безпекою і здоров’ям. З того часу діти проживають разом з ним, ходять до Попельнастівської загальноосвітньої школи. Перешкод у спілкуванні позивачу з дітьми він не чинив, дітей проти матері не налаштовує. Вважає, що в інтересах дітей проживати саме з ним, а не з матір’ю. Він проживає у власному житловому будинку, в ньому обладнані дитячі кімнати, щоб діти могли мати здоровий сон, навчатися, гратися. На цей час він має можливість повністю матеріально забезпечувати дітей, його робочий день дає можливість відводити дітей до школи та забирати, займатись з ними вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про них. Він має стабільний самостійний немалий дохід, завдяки якому може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити гармонійний розвиток їхньої особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Позивач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання, мешкає у двокімнатній квартирі, яка їй не належить та не облаштована у повному обсязі всім необхідним для розвитку дітей, не може забезпечувати умови для нормального розвитку дітей, їх навчання. На протязі всього часу з моменту розірвання шлюбу діти постійно вказують на свої бажання жити разом з ним, оскільки прив’язані до нього та їхнього помешкання, їм подобається у нього, окрім того є можливість культурного розвитку дітей.

Алкогольних напоїв він не вживає, не палить, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до дітей.

Просив визнати місце проживання дітей за його місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей задоволено. Визначено місце проживання малолітніх дітей з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визначення місця проживання дітей з ним відмовлено. Рішення суду вмотивовано пріоритетністю інтересів дітей, виходячи із фактичних даних встановлених за час розгляду справи та підтверджених належними доказами щодо ставлення кожного з батьків до виконання обов’язків щодо виховання та утримання дітей, які є малолітніми.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення його зустрічного позову та відмову в позовних вимогах ОСОБА_1 Зазначає, що суд не взяв до уваги, що за висновком та результатами проведеної роботи з дітьми практичними психологами встановлено, що діти хочуть проживати разом з ним і результати проведеної роботи не виявили негативного впливу батьків на бажання дітей відносно їхнього місця проживання. Під час судових засідань також заслуховувалась думка дітей, кожного окремо і без їхньої з позивачем присутності. Діти повідомили про бажання проживати разом з ним в селі Попельнасте та відвідувати там школу, оскільки для них ця домівка є рідною, є всі необхідні умови для їхнього проживання та розвитку. Діти відвідують гуртки, неодноразово отримували подяки та дипломи.

Апеляційне провадження відкрито 30 березня 2018 року (т.1 а.с.228). Розгляд справи призначено на 25 квітня 2018 року (т.1 а.с.238) та оголошено перерву до 30 травня 2018 року для надання письмового висновку органу опіки та піклування. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області продовжено розгляд справи на 15 днів.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просила відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін. Зазначала, що після розірвання шлюбу всі троє дітей проживали разом з нею, відповідач забрав їх самовільно. За час проживання дітей в м. Олександрії вони звикли до нової школи, адаптувалися в колективі, почали відвідувати гуртки, розташовані поряд з навчальним закладом. З метою розвитку здібностей дітей відповідач також влаштував їх до Вільногірської музичної школи, яка розташована за 65 км від с. Попельнасте, з огляду на що діти не можуть повноцінно проявити себе на заняттях, оскільки сильно втомлюються дорогою до школи. Проживаючи разом з відповідачем діти стали занедбані, оскільки останній не піклується про них належним чином. Також з показань свідків, акту обстеження вбачається, що подвір’я будинку відповідача захаращене розукомплектованою авто-, сільськогосподарською технікою, що створює небезпеку для перебування там дітей. Також просила врахувати, що причиною розірвання шлюбу стало те, що ОСОБА_6 її бив (т.1 а.с.247-249).

В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1, яка змінила прізвище на Морозова,яке було в неї до шлюбу, та її представник, просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам закону, інтересам малолітніх дітей.

Представники органу опіки та піклування просили розглянути справу за їх відсутності та залишити рішення суду першої інстанції без змін (т.2 а.с.22).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини (ст.141 СК України).

Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Згідно зі ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Ст.150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дітей. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою (ст.153 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 липня 2006 року, рішенням суду шлюб розірвано 01 червня 2016 року (т.1 а.с.9). Мають трьох малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.6-8).

Після розірвання шлюбу діти за згодою батька проживали з матір’ю в м.Олександрії, навчалися в навчально-виховному об’єднанні «Олександрійська гімназія ім. Т.Г.Шевченка ЗНЗ І-ІІ ступенів школа мистецтв». Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 23 червня 2016 року стягнуто з ОСОБА_6 користь ОСОБА_1 на утримання трьох дітей аліменти в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу).

Довідкою-розрахунком від 10 березня 2017 року державного виконавця підтверджується, що заборгованість за аліментами ОСОБА_6 на підставі виконавчого листа від 23 червня 2016 року станом на 28 лютого 2017 року становить 17080 грн.31 коп. (т.1 а.с.10).

В березні 2017 року ОСОБА_6 за відсутності матері ОСОБА_1 без її згоди забрав дітей проживати за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 та перевів їх на навчання до Попельнастівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Зазначені обставини батьком дітей не оспорюються.

Також відповідач в суді першої інстанції не заперечував факт, що він побив позивачку (т.1 а.с.88).

Сторони мають належні житлові та побутові умови, характеризуються позитивно. Справа судом першої інстанції розглядалася за участю органів опіки та піклування в особі Олександрійської міської ради, Олександрійської районної державної адміністрації, представники яких за наслідками обстеження умов проживання, вивчення ставлення батьків до виховання та утримання дітей, просили визначити місце проживання дітей з матір’ю, однак письмового висновку органу опіки та піклування в матеріалах справи не було, в зв’язку з чим апеляційним судом в розгляді справи була оголошена перерва.

В письмовому висновку Олександрійської міської ради та Олександрійської державної адміністрації після додаткового вивчення всіх обставин зазначається про визначення місця проживання дітей з матір’ю (т.2 а.с.25-26,28-29,31-32). При цьому органи опіки та піклування виходили з інтересів дітей, а також того, що батько дітей після розірвання шлюбу з червня 2016 і до березня 2017 року взагалі не цікавився життям дітей, матеріально їх не забезпечував, навчанням не цікавився, в даний час перешкоджає вільному спілкуванні дітей з матір’ю, впливає на дітей, здійснює на них певний психологічний тиск і через них намагається повернути дружину.

Колегія суддів, оцінюючи висновки органів опіки та піклування за правилами ст.89 ЦПК України, вважає їх достатньо обґрунтованими, такими, що не суперечать інтересам дітей, тому відсутні передбачені ч.6 ст.19 СК України підстави для того, щоб не погодитися з цими висновками.

Факт неналежного виконання батьком обов’язків щодо утримання дітей та участі у їх вихованні підтверджуються довідкою про заборгованість за аліментами, характеристиками дітей з гімназії (т.1 а.с.12-14), характеристиками з Попельнастівської школи підтверджується, що в даний час мати, хоч і не живе з дітьми, але постійно цікавиться навчанням дітей і співпрацює із класними керівниками, разом з тим в характеристиках дівчаток відзначається їх неуважність, неорганізованість в навчальній діяльності, не зібраність, забувають дома зошити, підручники (т.2 а.с.70-72), чого не було, коли діти проживали з матір’ю. Доньки мають захворювання очей та потребують постійного лікування, що в умовах міста є кращим. Також під час проживання дітей з батьком матері створювалися перешкоди у спілкуванні з дітьми, в той час як вона таких перешкод батькові, коли діти жили з нею, не створювала.

За таких обставин, враховуючи особисті якості батьків та їх ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, інтереси дітей, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про визначення місця проживання дітей з матір’ю. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Суд правильно відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінив пояснення дітей, які не заперечували проти проживання в матір'ю, але в селі Попельнасте, та висновок психологів (т.1 а.с.185), який взагалі не містить жодного обґрунтування.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про визначення місця проживання дітей з батьком не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішенняОлександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 04 червня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

ОСОБА_11