Ухвала суду № 74438251, 31.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

755/2905/18

1-кс/755/7814/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ 31 травня 2018 року

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., при секретарі Чернюшок М.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Майбороди О.В. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040004986 від 22.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Майбороди О.В. про арешт майна в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018100040004986 від 22.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Боярським П.В.

Клопотання мотивовано тим, що 22.05.2018, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебували за адресою: АДРЕСА_1, де в цей час біля останнього під'їзду будинку № 15 по бульвару Дарницькому, проходила потерпіла ОСОБА_5

В цей час, у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що їх дії носять відкритий характер, ОСОБА_3 вступив в злочинну змову з ОСОБА_4, при цьому розподіливши між собою злочинні ролі, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, відповідно до яких ОСОБА_3 повинен був спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження викриття злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_4 безпосередньо мав відкрито заволодіти чужим майном.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов до потерпілої ОСОБА_5, обравши об'єктом злочинного посягання майно потерпілої, а саме золотий ланцюжок, який знаходився на шиї останньої, та відкрито шляхом ривку зірвав частину вищевказаного золотого ланцюжка, оскільки частина золотого ланцюжка залишилися на шиї потерпілої.

У подальшому, ОСОБА_4 побіг в сторону вулиці Шалет, а за ним в слід побіг ОСОБА_3, який спостерігав під час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за навколишньою обстановкою. В ході руху з місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 почав переодягатися, з метою приховування своїх злочинних дій від сторонніх осіб, а саме зняв з себе кофту сірого кольору, яку разом із частиною золотого ланцюжка потерпілої, поклав до рюкзака чорного кольору, який знаходився за спиною ОСОБА_3, взявши звідти кофту зеленого кольору, яку одягнув на себе в ході втечі з місця скоєного кримінального правопорушення.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

За підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

У подальшому, відповідно до ч. 3 ст. 208, ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України слідчим СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві 22.05.2018 року в присутності двох понятих проведено обшук затриманого ОСОБА_3, у ході якого було виявлено та в подальшому вилучено: - мобільний телефон марки «Iphone» 4 білого кольору IME: НОМЕР_1;- рюкзак чорно-білого кольору з білини написами; - шорти чорно-білого кольору; - кофту сірого кольору; - окуляри сонцезахисні; - рідину для рук; - годинник; - парфуми; - навушники; - МП3 плеєр; - запальничку; - грошові кошти у сумі 17 гривень; - 3(три) браслети на руку; - мобільний телефон марки «Хуавей» IME1: НОМЕР_2 IME2: НОМЕР_3.

Вказані предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки можуть являтися знаряддями вчинення злочину та предметами, здобутими злочинним шляхом.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-29, 113-115, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів, а саме: мобільний телефон марки «Iphone» 4 білого кольору IME: НОМЕР_1;- рюкзак чорно-білого кольору з білини написами; - шорти чорно-білого кольору; - кофту сірого кольору; - окуляри сонцезахисні; - рідину для рук; - годинник; - парфуми; - навушники; - МП3 плеєр; - запальничку; - грошові кошти у сумі 17 гривень; - 3(три) браслети на руку; - мобільний телефон марки «Хуавей» IME1: НОМЕР_2 IME2: НОМЕР_3, що мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню, які було 22.05.2018 вилучено, в присутності двох понятих, при проведенні обшуку затриманого ОСОБА_3, з забороною використання, розпорядження, відчуження вказаного майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: