Рішення № 74434261, 24.05.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1279/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №б/н від 29 березня 2012 року у розмірі 32247,57 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1600 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 29 березня 2012 року, відповідач отримала кредит у розмірі 15100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", складає між ним та банком договір.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі, встановленому Договором. Проте, відповідач у свою чергу не виконала належним чином свої зобов'язання за укладеним договором №б/н від 29 березня 2012 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, в результаті чого станом на 11 вересня 2017 року, утворилась заборгованість в розмірі 32247,57 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте у позовній заяві вказав на можливість розгляду справи без його участі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки позивачем було завищено суму нарахованих відсотків. Також, вказує, що при укладенні кредитного договору відсоткова ставка складала 27,60%, яка не могла збільшуватись, проте позивачем в одностороньому порядку було збільшено відсоткову ставку, спочатку із 01 вересня 2014 року до 32,40%, а потім із 01 квітня 2015 року до 42% річних. При цьому доказів повідомлення відповідача про збільшення відсоткової ставки, позивачем не надано. Тому нараховані позивачем 16049,21 грн. відсоткової ставки є необгрунтовані. Крім того, заявлена відповідачем сума пені перебуває поза межами спеціальної позовної давності, тому просить застосувати строк позовної давності по її стягненню. Також позивачем, окрім пені заявлено вимогу про стягнення з відповідача і штрафів, які з пенею є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне їх застосування буде суперечати положенням ст.61 Конституції України. Крім того від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У відповіді на відзив, представник позивача просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі зазначивши, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,3 % в місяць або 27,6 % на рік. Потім процентна ставка була змінена, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг. Повідомлення відповідача про збільшення відсоткової ставки було направлено 15.08.2014 року та 15.03.2015 року. Також вказує, що нараховані позивачем пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій і мають різні призначення і функції у цивільних правовідносинах, а тому не суперечить ст.61 Коституції України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 29 березня 2012 року, відповідач отримала кредит у розмірі 15100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відотків за користування кредитом у розмірі 27,60% річних.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згаданий кредитний договір підписаний відповідачем та складається з Анкети позичальника, "Умов і правил надання банківських послуг", "Правил користування платіжною карткою" та "Тарифів Банку".

Свого обов'язку по поверненню кредиту у строки на умовах та в розмірах, передбачених договором, відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 11 вересня 2017 року за договором № б/н від 29 березня 2012 року, утворилась заборгованість на загальну суму - 32247,57 грн., яка складається з: 3824,81 грн. - тіло кредиту;

16049,21 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом;

10361,76 грн. - нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн. штраф (фіксована частина);

1511,79 грн. - штраф (процентна складова)

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

Як вбачається із розрахунку, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт та наказів, базова процентна ставка, яка нараховується на залишок кредиту була встановлена в розмірі 27,60% річних. З 01.09.2014 року процентна ставка змінена і встановлена в розмірі 32,40 % річних, з 01 квітня 2015 року - 42,00 % річних, що підтверджується відповідними наказами (а.с.6,7-8, 10, 105, 104-115).

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобовязаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по Картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9. договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що Клієнт прийняв нові умови (а.с. 11-25).

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил, адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Згідно із ч.3 ст.1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.

Посилання представника позивача на те, що відповідачу 15 березня 2015 року та 15 серпня 2014 року було направлено повідомлення про підвищення процентної ставки (а.с.155,156), проте заяв про розірвання кредитного договору не надходило, суперечать положенням статті 1056-1 ЦК України та не може бути прийняте судом, оскільки надані позивачем суду копії повідомлень про відправлення SMS-повідомлення щодо зміни розміру процентної ставки, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України, оскільки не містять даних щодо отримання такої інформації відповідачем.

Отже, дослідивши докази по справі в частині законності підвищення Банком процентної ставки з 01 вересня 2014 року до 32,40 %, а з 01 квітня 2015 року до 43,2%, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних доказів щодо належного повідомлення відповідача про підвищення Банком процентної ставки, тому позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 3243,18 грн., виходячи з процентної ставки 27,60% річних, яка була узгоджена сторонами при укладенні кредитного договору, що розраховано з розміру процентної ставки, до її першого односторонього збільшення, тобто 27,60 % річних та за період з 01 вересня 2014 року по 11 вересня 2017 року, виходячи з наступних розрахунків: 3824,81 грн. (загальна заборгованість за кредитом) х 27,60 (відсотків) : 100 : 360 (кількість календарних днів на рік згідно п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою) х 1106 (кількість днів з 01.09.2014р. по 11.09.2017р.).

Частина 1 та пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачають, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості, пеня в розмірі 10361,76 грн. була нарахована за період, починаючи з 07 травня 2014 року по 11 вересня 2017 року.

Суд вважає, що відповідно до вказаних положень закону до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, а з врахуванням того, що відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, з позичальника в користь кредитора підлягає стягненню пеня за один рік (за період з 06 жовтня 2016 року по 06 жовтня 2017 року) в розмірі 1200 грн. (розмір пені за один місяць 100 грн. х 12 місяців = 1200грн.).

Щодо нарахування позивачем штрафів (фіксована частина, процентна складова) слід враховувати таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу, - 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1511,79 грн. штраф (процентна складова), відсутні, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Отже, за змістом вказаної норми закону, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України – якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, станом на 11 вересня 2017 року, з урахуванням процентної ставки за кредитним договором 27,60 % та кількості днів простроченої заборгованості, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 ОСОБА_2 перед Банком складає 8267,99 грн., з яких: 3824,81 грн. - тіло кредиту; 3243,18 - відсотки за користування кредитом; 1200,00 грн. - пеня.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача, потрібно стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 1762,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 березня 2012 року у розмірі 8267,99 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень дев'яносто дев'ять копійок), яка складається з :

3824,81 грн. - тіло кредиту;

3243,18 - нараховано відсотків за користування кредитом;

1200,00 грн. - нараховано пені.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 червня 2018 року.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_3