Постанова № 74434158, 30.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4064/17 Номер провадження 22-ц/786/1027/18Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Прядкіної О.В., Хіль Л.М.

Розглянула в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 3 листопада 2017 року в складі судді Рибалки Ю.В. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути за кредитним договором б/н від 20.04.2017 року заборгованість в розмірі 15811,84 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до умов укладеного кредитного договору б/н від 20.04.2007 позичальник отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Порушення умов договору та його неналежне виконання ОСОБА_2 призвели до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.11.2017 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20 квітня 2007 року в розмірі 15811,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 1600 грн.

Повне задоволення позовних вимог обумовлено встановленим судом, на підставі наданих банком доказів, невиконанням зобов'язань за кредитним договором.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема вказує, що суд, не застосував в порушення норм ст. 258 ЦПК України, позовну давність до вимог про стягнення пені в один рік та не врахував, що пеня і штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а отже їх одночасне застосування недопустимо.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позичальник отримала кошти в розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Кредитний договір складається як з заяви позичальника, підписаної особисто ОСОБА_2, так і Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву про надання банківських послуг відповідач приєдналась до стандартизованої форми Умов та правил надання банківських послуг.

Умовами договору передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (п. 1.1.7.11).

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг встановлено обов'язок позичальника погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, станом на 11.04.2017 виникла заборгованість в сумі 15811,84 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3132,65 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 1259,73 грн.; заборгованість по пені та комісії - 10190,32 грн.; штрафу (фіксована частина) -500 грн.; штрафу (процентна складова) - 729,14 грн., яку банк і просив стягнути з боржника.

Згідно ст. 509 ч.1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено обов'язковість виконання зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч .1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт отримання кредиту та користування коштами підтверджується як випискою по картці/рахунку ОСОБА_2 так і іншими доказами та не заперечується відповідачем, в тому числі і користування карткою протягом 2007-2015 років, що виключає застосування наслідків позовної давності до таких складових заборгованості, як тіло кредиту та відсотки за його користування.

Встановивши порушення умов договору та переконавшись в правильності розрахунків заборгованості, суд стягнув останню в повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині одночасного стягнення штрафів та пені, а також стягнення пені за період з 01.11.2015 року по день звернення до суду, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.1.5.25 умов та правил надання банківських послуг за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, умовами і правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню у розмір 0,1% від суми заборгованості але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Тобто, за загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік

Натомість суд стягнув пеню згідно наданого банком розрахунку заборгованості в сумі 10190,32 грн. за період з 01.11.2015 року по день звернення до суду.

Враховуючи встановлене колегією суддів порушення норм статті 258 ЦК України та беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності до заборгованості по пені, до стягнення підлягає розмір останньої за період 1 рік, що передував зверненню до суду, який становить 6998,18 грн.

Пунктами 2.1.1.7.6. та 1.1.5.20 умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата клієнтом штрафів при порушення останнім строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених цим договором більш ніж на 30 днів. При цьому розмір штрафу встановлюється у відповідності до тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

В даному випадку умовами та правилами надання банківських послуг передбачено одночасне застосування і штрафу і пені за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи неправомірне застосування банком двох видів відповідальності за порушення умов кредитного договору, на що суд першої інстанції не звернув увагу, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні стягнення штрафів з відповідача 500 грн. (фіксована частина) та 729,14 грн. (процентна складова).

За таких обставин колегія суддів вважає, що розмір загальної заборгованості становить 11390,56 грн. та складається з: тіла кредиту - 3132, 65 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом - 1259, 73 та пені - 6998,18 грн.

Зважаючи на встановлені судової колегією порушення місцевим судом норм матеріального права, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої суми заборгованості з 15811,84 грн. до 11390,56 грн.

Також підлягає зміні і рішення суду в частині стягнення судових витрат з 1600 грн. до 1152 грн., у відповідності до задоволених позовних вимог, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України..

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 3 листопада 2017 року змінити.

Зменшити стягнуту суму заборгованості з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за кредитним договором б/н від 20 квітня 2007 року з 15811,84 грн. до 11390,56 грн.

Зменшити стягнуту суму судових витрат з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" з 1600 грн. до 1152 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 травня 2018 року.

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області. Обідіна О.І.