Рішення № 74430573, 29.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2018 Справа №607/16515/17

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О.М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М.С.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі – ПАТ «Укрсоцбанк», Банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем був укладений договір кредиту № 770/38-784-08. Згідно цього договору Банк надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 20000 дол. США із сплатою 14% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 10 серпня 2023 року. Свої зобов’язання позивач виконав, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 20000 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки. Відповідно до додаткової угоди від 22 жовтня 2008 року до договору кредиту, укладеної між позивачем та відповідачем, сторони встановили, починаючи з 20 жовтня 2008 року, відсоткову ставку в розмірі 15% річних. Договором про внесення змін до договору кредиту від 08 травня 2009 року, який було укладено між Банком та ОСОБА_2, змінено графік погашення кредиту. Водночас, відповідач умови договору виконував недобросовісно, систематично порушує свої зобов’язання зі сплати кредиту, що стало причиною нарахування йому неустойки. Станом на 20 листопада 2017 року сума заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» становить 51 951,74 дол. США, що за офіційним курсом становить 1 376 673,68 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом – 19 112,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 506 450,55 грн.; сума заборгованості за відсотками – 24 426,27 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 647 273,85 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 2 262,38 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 59 951,00 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 6 151,09 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 162 998,27 грн. На виконання умов договору Позичальнику була направлена вимога про досудове врегулювання спору, яка на дату подання позовної заяви не виконана, що стало причиною звернення Кредитора до суду за захистом свого порушеного права.

ПАТ «Укрсоцбанк» просить стягнути з ОСОБА_2 в свою користь заборгованість в сумі 51 951,74 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1 376 673,68 грн. (згідно офіційного курсу НБУ станом на 20 листопада 2017 року – 26,499087 грн.), а також витрати по сплаті судового збору.

18 січня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив про те, що 05 серпня 2008 року у м. Тернополі було підписано договір відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 на споживчі цілі. Водночас відповідач звертає увагу на те, що на його примірнику договору відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 не встановлені жодні номери рахунків, що підтверджується судовими рішеннями. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 були надані кошти за договором і їх отримання підтверджується заявами на видачу готівки №563 від 07 серпня 2008 року та №55 від 08 жовтня 2008 року. В цих заявах вказано: «видача траншу зг кредитного договору №770/38-784-08 від 05.08.2008 р.». Причому графа з номером рахунку 22039770930681 з якого ніби видається транш пуста. Окрім того, на копії заяви на видачу готівки №563 графа «Підпис отримувача» без підпису. Рішенням суду в справі №607/14668/14-ц встановлено, що відповідачу не відкривалися будь-які рахунки, як це передбачено умовами кредитного договору. Відповідно до рішення суду від 04 квітня 2016 року по справі №607/19235/15-ц номери рахунків не встановлені (пусті графи). З наведеного ОСОБА_2 робить висновок, що йому не було відкрито жодного рахунку, а відповідно до вимог Постанови НБУ 337 від 14 серпня 2003 року, видача коштів з банківського (не клієнтського) рахунку можлива лише на підставі видаткового ордеру. Таким чином, належних доказів видачі відповідачу кредиту Банком не надано.

Крім того, ОСОБА_2 заявив про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» пропущено строк позовної давності, про що подав письмову заяву. Відповідач покликається на те, що згідно із п 4.5. кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов’язків, визначених пунктами 3.3.7., 3.3.8. (сплата процентів), 3.3.9. (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредиту вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). З розрахунку заборгованості №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року слідує, що станом на 17 листопада 2017 року останній платіж, на думку позивача, був здійснений відповідачем 06 травня 2009 року., а тому строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів. Тобто, з 06 червня 2009 року Банк знав про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту починається перебіг строків позовної давності, як щодо основного зобов’язання, так і до стягнення відсотків за його користування та інших, передбачених договором сум.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк позовної давності за основною вимогою, а також враховуючи скорочений строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (пені, штрафу), то слід вважати, що є підстави для застосування позовної давності у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року.

Відтак, відповідач просить взяти до уваги наведені ним вище доводи та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю та пропуском строків позовної давності.

31 січня 2018 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив про те, що договір кредиту, який укладався сторонами, відповідає вимогам, передбаченим ст.203 ЦПК України, оскільки між банком та Позичальником було досягнуто всіх домовленостей, передбачених ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, обставини та докази на які посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, були предметом розгляду в інших справах, які вирішені Тернопільським міськрайонним судом між цими ж сторонами і з тих самих підстав. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду по справі №1915/3736/2012 за позовом ОСОБА_2 до позивача про визнання недійсним договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року та іпотечного договору в задоволенні позову відмовлено. Дане рішення оскаржувалось, однак залишено без змін 21 червня 2012 року апеляційним судом Тернопільської області. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2014 року по справі №1915/8911/2012 за позовом ОСОБА_2 до банку про визнання недійсним правочинів, в тому числі договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, спростовується твердження відповідача, оскільки по справі проводились почеркознавчі експертизи, які підтвердили те, що на заявах про видачу ОСОБА_2 траншів за договором кредиту стоять підписи Позичальника. Дане рішення оскаржувалось в апеляційному порядку, однак залишено без змін та з цього часу вступило в законну силу. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2015 року по справі №607/14668/14-ц за позовом ОСОБА_2 до позивача про визнання недійсним договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року та іпотечного договору з підстав того, що відповідач заперечував підписання ним договору кредиту та додаткових угод до нього та вважав фальшивими заяви на видачу готівки, у задоволенні позову також було відмовлено. Висновками судово-почеркознавчих експертиз, які проводились в даній справі, а також випискою по особовому рахунку, заявами на видачу готівки, заявами ОСОБА_2 до Банку з приводу прострочення платежів від 06 травня 2009 року та від 21 жовтня 2009 року про відтермінування по сплаті основного боргу терміном на 18 місяців, спростовуються доводи відповідача про неотримання ним кредитних коштів. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня 2015 року по справі №607/14669/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним додатків до договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року з підстав їх фальшивості та тверджень позивача про те, що він не підписував договору кредиту та додаткових угод до нього, у задоволенні позову відмовлено. Проведені в ході розгляду справи експертизи спростували доводи ОСОБА_2 Крім того, відповідач та майнові поручителі оскаржували рішення третейського суду до Дніпровського районного суду м.Києва (справа №755/2193/15-ц, №2/2604/5234/2012), а також зверталися до цього ж суду із позовами про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (справа №6-5701/11), однак рішення третейського суду залишено без змін.

Також представник позивача звернув увагу на те, що згідно з п.3.1.1 діючого договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, одночасно з підписанням договору кредиту позивачу було відкрито позичковий рахунок №220397709330681 для погашення заборгованості за кредитом та для видачі кредитних коштів в мажах ліміту встановленого договором. Даний рахунок співпадає з рахунком, який зазначений у спірному кредитному договорі 2.

Щодо строків позовної давності з підстав, визначених п.4.5 договору кредиту, представник ПАТ «Укрсоцбанк» вважає, що їх застосування буде неправомірним, оскільки позивач у 2010 році скористався своїм правом на захист порушеного права. 06 вересня 2010 року Третейським судом по справі №922/10 було винесено рішення про стягнення заборгованості за даним кредитом в загальній сумі 21 336,42 дол. США, в тому числі: 19 112,00 дол. США за договором кредиту; 2 224,42 дол. США по нарахованих процентах, а також 1 862,42 грн. нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих процентів. Всього в гривневому еквіваленті було стягнуто з ОСОБА_2 170 953,89 грн.

Оскільки судове рішення від 06 вересня 2010 року про стягнення заборгованості з відповідача, останній не виконав, то відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 599, 611 ЦК України та п.2.4.-2.6., п.4.2. договору кредиту Банк має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені в межах строків позовної давності, а саме за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року (дату подання повторного позову) в сумі 8 735,78 дол. США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих відсотків в загальній сумі 73 715,17 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

30 січня 2018 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав суду заяву про уточнення суми позову в якій просив суд прийняти дану заяву та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року в сумі 8 735,78 дол. США по процентах за користування кредитними коштами, що були нараховані за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року та 73 715,17 грн. нарахованої пені, в тому числі за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 62 923,89 грн. і за непогашення процентів за користування кредитом в сумі 10 791,28 грн.

У відзиві на доповнення до позовної заяви від 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 наголошує на тому, що суд зобов’язаний при винесені рішення враховувати факти про не відкриття та не встановлення рахунків для Позичальника, що встановлені рішеннями Тернопільського міськрайонного суду в справах №607/14668/14-ц від 12 травня 2015 року та №607/19235/15-ц від 04 квітня 2016 року. З фактами, які ніби були встановлені рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №922/10, відповідач не погоджується, він не був присутній на засіданні, однак вважає, що Третейський суд вийшов за межі своєї компетенції. Також ОСОБА_2 не погоджується з видачею виконавчого листа на виконання рішення Третейського суду у справі №6-5701/11, яка розглядається Дніпровським районним судом м.Києва. З приводу експертиз на які покликається представник позивача, ОСОБА_2 зазначає, що експертиза підписів проводилась без урахування Договору кредиту на придбання обладнання та Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії на придбання цінних паперів. Відповідно висновки суду також базувались без врахування цих договорів, а відтак заяви на видачу готівки вказують лише про намір отримання кредитних коштів по Договору кредиту на придбання обладнання по певному курсу. Щодо доданих представником банку листів, то відповідач зазначає, що вони мають відношення лише до Договору кредиту на придбання обладнання, Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії на придбання цінних паперів. По іпотечному договору взагалі не передбачено платежів. ОСОБА_2 просить врахувати все вищенаведене та відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позову та заяви про уточнення позовних вимог в повному обсязі.

16 квітня 2018 року відповідачем подано до суду доповнення до відзиву на доповнення до позовної заяви в яких ним зазначено про те, що рішенням Третейського суду по справі №922/10 від 06 вересня 2010 року стягнуто з відповідача на користь позивача 170953,89 грн. тобто, цим рішенням з ОСОБА_2 повністю стягнуто всю наявну заборгованість та змінено строк виконання основного зобов’язання. Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення (позовної заяви від 11 червня 2010 року) з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з позичальника відсотків за кредитним договором.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з врахуванням поданої ним заяви про уточнення суми позову, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 вважає заявлений позов та подану в подальшому заяву про уточнення суми позову безпідставними, просить відмовити у їх задоволенні.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Згідно п.1.2. статуту ПАТ «УКРСОЦБАНК», затвердженого рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 24 квітня 2015 року, протокол №1, Банк змінив своє найменування з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» серії А01 №365338 від 14 червня 2010 року .

05 березня 2008 року ОСОБА_2, як фізична особа – суб’єкт кредитної історії. Надавав банку згоду на доступ до його кредитної історії та отримання кредитного звіту.

На виконання вимог постанови Національного Банку України №168 від 10 травня 2007 року ОСОБА_2 16 липня 2008 року отримав попередню інформацію про умови кредитування фізичних осіб на ремонт, добудову, реконструкцію нерухомості або потреби з встановленням іпотеки в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК».

05 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 (надалі - Договір). Згідно умов цього Договору Кредитор зобов’язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 14% річних, та комісій в розмірі та порядку, визначеному договором в межах максимального ліміту заборгованості до 20000 дол. США, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 10 серпня 2023 року.

Статтею 4 Договору (Відповідальність сторін) передбачено, що у разі прострочення Позичальником терміну строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту, він сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період (п.4.2. Договору). У разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2.-3.3.15 цього Договору, в тому числі зобов’язань щодо дострокового повернення наявної заборгованості та сплати нарахованих процентів, Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі три проценти від суми кредиту, визначеного п.1.1.1. цього Договору за кожний випадок (п.4.3. Договору). У разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п.3.3.2.-3.3.6., 3.3.11.-3.3.15. цього Договору, порушення Позичальником умов Договору, визначеного п.1.3.1 цього Договору, протягом більше, ніж десять робочих днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) (п.4.4. Договору).

Як вбачається із заяви на видачу готівки №563 від 07 серпня 2008 року ОСОБА_2 отримав 10000 дол. США, що еквівалентно 48445,00 грн. (зміст операції: видача траншу кредиту згідно кредитного договору 770/38-784-08 від 05.08.2008 року).

08 жовтня 2008 року відповідач звертався із заявою до заступника керуючого Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» про видачу йому траншу в сумі 9950 дол. США згідно договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року.

Відповідно до заяви про видачу готівки №55 08 жовтня 2008 року (а.с.42) ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 9950 дол. США, що еквівалентно 40665,45 грн. (зміст операції: видача траншу кредиту згідно кредитного договору 770/38-784-08 від 05.08.2008 року).

Додатковою угодою від 22 жовтня 2008 року винесено зміни до договору кредиту №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, згідно якої з 20 жовтня 2008 року встановлено проценту ставку за користування кредитом на рівні 15 % річних.

20 лютого 2009 року позивач звертався із письмовою заявою адресованою керівництву «Укрсоцбанк» в якій просив відстрочити платежі по сплаті тіла кредиту за договором №770/38-784-08 та відсотків за його користування кредитом на 18 місяців. В обґрунтування заяви зазначав про те, що на даний час він звільнений з роботи, однак при звільненні з ним не проведено розрахунок, а тому його заощадження практично вичерпались.

В своїх письмових поясненнях з приводу прострочення платежів від 06 травня 2009 року ОСОБА_2 зазначає про те, що виникла заборгованість має місце у зв’язку з великим курсом долара США та погіршенням його матеріального становища. Окрім того, ним не отримана відповідь щодо надання йому Банком кредитних канікул.

08 травня 2009 року між Банком та Позичальником ОСОБА_2 укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, яким в новій редакції викладено Графік змін максимального ліміту заборгованості Позичальника за Договором кредиту, що додається до цього Договору в Додатку №1.

21 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив у зв’язку зі складною економічною ситуацією та зменшенням доходів надати йому відтермінування по сплаті основного боргу терміном на 18 місяців, пролонгації терміну користування кредитом на 60 місяців та відстрочку сплати 50% суми місячного платежу по процентах терміном на 18 місяців, а також зарахувати суму прострочених платежів по договору кредиту № №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року до основної суми заборгованості.

11 грудня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» надсилало Позичальнику Вимогу про усунення порушення №08.406-297/96-15808 в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 11 листопада 2017 року сума заборгованості складає 51 951,74 дол. США, що за офіційним курсом НБУ 1 376 673,68 грн. Банк вимагав від відповідача в строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше трьох днів з моменту її отримання сплатити заборгованість по кредиту, нараховані проценти, комісію за користування кредитом і нараховані штраф/пеню, яка ОСОБА_2 не виконана.

Відтак, з наведеної хронології досліджених в судовому засіданні документів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які витікають з укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року. Зокрема, встановлено, що при укладенні спірного договору Позичальник погодив з Банком розмір та порядок отримання кредитних коштів, відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а також кінцевий термін повернення заборгованості - 10 серпня 2023 року. Кредитні кошти відповідач отримував двома траншами, що вбачається із заяв на видачу готівки та зобов’язався їх повертати згідно встановленого графіку.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість, пов’язана з неналежним виконанням Позичальником умов договору відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, а саме: 51 951,74 дол. США, що за офіційним курсом становить 1 376 673,68 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом – 19 112,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 506 450,55 грн.; сума заборгованості за відсотками – 24 426,27 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 647 273,85 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 2 262,38 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 59 951,00 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 6 151,09 дол. США, що за офіційним курсом НБУ – 162 998,27 грн. Курс НБУ Долар США станом на 20 листопада 2017 року – 26.499087.

У зв’язку із уточненням суми позову банк надав суду уточнений розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по відсотках за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року, яка виникла у зв’язку з невиконанням ним умов договору відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, та складається з: 8 735,78 дол. США - проценти за користування кредитними коштами, що були нараховані за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року та 73 715,17 грн. нарахованої пені, в тому числі за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 62 923,89 грн. і за непогашення процентів за користування кредитом в сумі 10 791,28 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Визначення поняття «зобов’язання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов’язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 заперечує те, що він неналежно виконував свої зобов’язання перед Банком, та не погоджується з розміром заявленого до стягнення боргу з огляду на те, що у 2010 році Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» реалізував своє право на дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року. Таким чином, відповідач вважає, що на даний момент відсутній предмет спору, оскільки справа про грошове стягнення між тими ж сторонами вже розглядалась, що також є підставою для закриття провадження у справі №607/16515/17-ц.

Суд частково погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

06 вересня 2010 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалив рішення в справі №922/10, яким задовольнив позовні вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 170953,89 грн. заборгованості. Вказана сума заборгованості включає: 19112,00 дол. США – залишок неповернутих кредитних коштів; 2224,42 дол. США – нараховані проценти; 1862,42 грн. – пеня.

Вказане рішення вступило в законну силу.

Таким чином, з ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора у справі №922/10 від 06 вересня 2010 року про задоволення вимог кредитора про дострокове погашення усієї суми існуючої на той час строкової та простроченої заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а правовідносини сторін позивача та відповідача, що ґрунтувалися на договорі про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, зокрема сплата на нарахування процентів, пені – припинилися.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України

Даного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду в Постанові від 14 лютого 2018 року у провадженні №61-2404св18.

В силу ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

За вказаних вище обставин, у зв’язку з припиненням правовідносини сторін за договоромпро надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2про стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені в межах строків позовної давності, а саме за період з 18 грудня 2014 року по 18 грудня 2017 року в сумі 8 735,78 дол. США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих відсотків в загальній сумі 73 715,17 грн., у зв’язку з безпідставністю цих вимог.

Разом з тим, в заяві про уточнення суми позову від 30 січня 2018 року представник ПАТ «Укрсоцбанк»посилається на положення ст.625 ЦК України та вважає, що вони підлягають до застосування в даному спорі.

16 травня 2018 року Банк надав суду розрахунок заборгованості за штрафними санкціями, який просить взяти до уваги та стягнути з відповідача в користь позивача 1920,27 дол. США (3% річних, які розраховані із суми 21336,42 дол. США, стягнутої за рішенням Третейського суду в межах строку позовної давності, за останній три роки).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, врахувавши те, що станом на час розгляду справи в суді Позичальником не виконано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 вересня 2010 року в справі №922/10, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Укрсоцбанк»заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року в розмірі 170953,89 грн., приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст.625 ЦК України, для стягнення з відповідача в користь позивача трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 1920,27 дол. США, що складає 50 195,86 грн., згідно офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 29.05.2017 р.

На спростування доводів ОСОБА_2 суд зазначає, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведені відповідачем обґрунтування безпідставності позовних вимог, які ним викладені у відзиві на позовну заяву, відзиві на доповнення до позовної заяви та у доповненнях до відзиву на доповнення до позовної заяви суд відхиляє, оскільки зазначені ОСОБА_2 обставини були предметом дослідження в судових засіданнях та з приводу них Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалювались рішення в справах №1915/3736/2012 (рішення від 14 травня 2012 року, судом відмовлено у визнанні недійсним договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, іпотечного договору №770/76-570-08 від 06 серпня 2008 року), №607/14668/14-ц (рішення від 12 травня 2015 року, судом відмовлено у визнанні недійсним договору в частині п.1.1.1 «Предмет договору» договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, п.п.2.1.,3.1.1 (тип рахунків кредитного договору), №607/14669/14-ц (рішення від 03 червня 2015 року, судом відмовлено у визнанні недійсними Додатку до договору №770/38-784-08, Додатку №2 до кредитного договору №770/38-784-08 від 05 березня 2008 року), №607/19235/15-ц (рішення від 04 квітня 2016 року, судом відмовлено у визнанні недійсними п.п.1.1.1, 2.5. договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року та договору вцілому з підстав його укладення внаслідок помилки), які набрали законної сили.

Крім того, згідно довідки вих. №08.206-297/85-345 від 28 лютого 2018 року, виданої Тернопільським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Укрсоцбанк» з ФО-Підприємцем ОСОБА_2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 не укладав жодних договорів кредиту, в тому числі і Договору на придбання цінних паперів та Договору на придбання обладнання. З фізичною особою ОСОБА_2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1, укладався договір відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року, договір відновлювальної кредитної лінії №770/38-785-08 від 05 серпня 2008 року та договір іпотеки №770/76-570-08 від 06 серпня 2008 року.

Відтак системний аналіз наданих сторонами доказів дозволяє суду зробити висновок про часткову підставність позовних вимог, які підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-784-08 від 05 серпня 2008 року в розмірі 50 195,86 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вказаної норми, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 533, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі в розмірі 1 920,27 доларів США ( тисячу дев’ятсот двадцять доларів США 27 центів), що складає 50 195,86 грн. (п’ятдесят тисяч сто дев’яносто п’ять гривень 86 копійок), згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України, станом на 29.05.2017 р. та сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (тисячу шістсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місцезнаходження: вул. вул. Ковпака, буд. 29, місто Київ, ідентифікаційний код юриди чної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00039019.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 46003, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повний текст рішення суду складено 04 червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_3