Постанова № 74429887, 30.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/619/17Головуючий у 1-й інстанції Товська І.В. Провадження № 22-ц/789/409/18 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін — прокурора відділу представництва інтересів громадян або держави прокурати Тернопільської області— ОСОБА_1, представника Заліщицької міської ради ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №597/619/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року, ухваленого суддею Торською І.В., повний текст якого виготовлений 16 лютого 2018 року, у цивільній справі за позовом Заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради до ОСОБА_3 про визнання договору укладеним, -

В С Т А Н О В И В:

у червні 2017 року заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання укладеним договору про пайову участь (внесок) ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики. Відповідно до даного Договору та Розрахунку відповідач повинна сплатити пайовий внесок у розмірі 61 762 (шістдесят одної тисячі сімсот шістдесят п'ять) гривень 50 копійок, а також стягнути з неї понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень на користь одержувача — прокуратура Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код класифікації видатків бюджету — 2800.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ОСОБА_3 як замовник будівництва магазину продовольчих та промислових товарів загальною площею 367,8 кв.м, який розташований за адресою м.Заліщики вул. Стефаника, 22 Тернопільської області, на порушення вимог ст.40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі Закон № 3038-VІ) не брала участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Заліщики і до прийняття об'єкта в експлуатацію не уклала з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь, хоча їй пропозиції неодноразово направлялися. Не укладення замовниками будівництва договору пайової участі завдає матеріальної шкоди інтересам держави, у виді ненадходження коштів до бюджету міста та перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини бюджету, негативно впливає на стан фінансування видатків бюджету. Відповідно до ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Заліщицька міська рада не в повній мірі здійснює захист інтересів держави, оскільки не вчинила всіх необхідних дій щодо їх судового захисту, а свою бездіяльність мотивує необхідністю сплати судового збору та відсутністю фінансування на вказані цілі. Тому з вказаним позовом звернувся заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року позовні вимоги Заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Заліщицької міської ради до ОСОБА_3 про визнання договору укладеним — задоволено частково.

Визнано укладеним договір про пайову участь (внесок) ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики.

Відповідно до якого Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики у розмірі 24 705 гривень (двадцять чотири тисячі сімсот п'ять) гривень єдиним платежем на рахунок Заліщицької міської ради № 31513921700161 відповідно до розрахунку (згідно додатку №1) протягом 40 (сорока) днів з моменту укладення договору.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Зелений Гай, Заліщицького району, Тернопільської області на користь прокуратури Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету — 2800 понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В решті частині позовних вимог — відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року, стягнути з Позивача - прокуратури Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету — 2800 понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Добрівляни Заліщицького району Тернопільської області на р/р 26007546122745 в ТВБВ №10019/046 в АТ Ощадбанк, посилаючись на те, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що листом від 02 жовтня 2017 року вона звернулась до Заліщицької міської ради з проханням надати доказ оприлюднення в друкованих або в інших засобах масової інформації: рішення сесії Заліщицької міської ради №1248 від 21 березня 2013 року та рішення №365 від 25 квітня 2016 року про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста, які на її думку не були оприлюдненні, який її так і не надали. Також, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровано 19 червня 2014 року, а 45 робочих днів до даної дати є 20 квітня 2014 року. Цього дня, а саме 20.04.2017 сплив термін виконання замовником своїх зобов'язань щодо подання звернення про укладання договору пайової участі, тому саме з цієї дати починається відлік строку позовної давності, а позов було подано 02 червня 2017 року, тобто більше трьох років з моменту виникнення примусового зобов'язання про укладання оспорюваного договору. Крім цього, ОСОБА_3 вказує, що вона не є належним відповідачем, оскільки на час подання позивачем позовної заяви, вона не була власником об'єкта будівництва, а власником була інша особа, тому позов пред'явлено до неї не по суті. Також, відповідач вважає, судом безпідставно не зменшено розмір пайової участі у розвиток міста, а саме те, що поза межами земельної ділянки нею збудовано каналізаційну мережу та виконано роботи по укладенню бруківки площею 138 кв.м.

Від Прокуратури Тернопільської області та Заліщицької міської ради Тернопільської області надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3, а рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року у справі №597/619/17 — залишити без змін, посилаючись на те, що суд ухвалив законне рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, а міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків судового рішення у справі. ОСОБА_3 вважає, що Заліщицька міська рада не надала доказів опублікування в офіційних друкованих виданнях рішень сесії Заліщицької міської ради №1248 від 21 березня 2013 року та №365 від 25 квітня 2016 року, однак даний факт не відповідає дійсності, оскільки дані рішення були оприлюдненні на інформаційному стенді в приміщенні Заліщицької міської ради та опубліковані на офіційному сайті Заліщицької міської ради, оприлюднено в газеті “Колос” №38-39 (8470) від 13 травня 2016 року. Також те, що відповідач з позовом про протиправність та скасування зазначених рішень не звертався, а отже погодився з їх відповідністю законодавству. Щодо твердження апелянта про пропуск позовної давності, то позов пред'явлено в межах строку, оскільки згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 червня 2014 року №ТП143141700126, а Заліщицькій міській раді стало відомо про порушене право лише 25 червня 2014 року (з часу надходження повідомлення), тому відповідно строк позовної давності розпочинається з 26 червня 2014 року, а позов пред'явлено 02 червня 2017 року, тобто в межах строку. Апелянт стверджує, що вона не є належним відповідачем, оскільки на час пред'явлення позову уже не була власником об'єкта будівництва, проте дане твердження не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст.40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, обов'язок прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та ініціювання укладення відповідного договору законом покладено саме на замовника, тобто на ОСОБА_3 Доводи апелянта щодо зменшення розміру пайової участі є безпідставними, оскільки об'єкти будівництва у комунальну власність не передавалися та рішення Заліщицької міської ради про зменшення розміру пайової участі не приймалося. Також щодо непідсудності вказаної справи Заліщицькому районному суду Тернопільської області є необґрунтованими, так як відповідач підписувала декларацію про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, повідомлення, як фізична особа, тому розгляд даної справи здійснювався в порядку цивільного судочинства.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Прокурор Прокуратури Тернопільської області — ОСОБА_1 та представник Заліщицької міської ради ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає чинному законодавству.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про архітектурну діяльність” (далі — Закон №687-ХІV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі — Закон №3038-VI) передбачено обов'язок забудовника прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

За змістом пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону №3038-VI під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Частинами 2, 3, 5 статті 40 даного Закону передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Частиною дев'ятою статті 40 Закону №3038-VI визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що на виконання наведених вимог Закону № 3038-VI рішенням Заліщицької міської ради шостого скликання, позачергова сесія №1248 від 21 березня 2013 року було затверджено: Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Заліщики (додаток 1); Договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Заліщики (Додаток 2); рекомендовано інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, здійснювати прийняття в експлуатацію об'єктів містобудування, що розташовані на території міста Заліщики, при наявності довідки міської ради про участь замовника у розвитку інфраструктури міста Заліщики; виконавчому комітету Заліщицької міської ради забезпечити оприлюднення та виконання цього рішення (а.с. 15).

В п.1.3. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Заліщики зазначено, що замовник, який має намір здійснити забудову земельної ділянки (будівництво об'єкта будівництва) у місті Заліщики, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури цього населеного пункту, крім випадків, передбачених пунктом 1.7. цього Порядку (а.с. 16-20).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному між замовником та Заліщицькою міською радою, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта будівництва, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (пункт 2.1. Розділу ІІ Порядку).

Пунктом 3.1. Розділу ІІІ Порядку передбачено, що замовник із зверненням про укладення договору про пайову участь (далі — Договір), звертається до Заліщицької міської ради не пізніше ніж за 45 робочих днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Договір укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 04 жовтня 2013 за №ТП083132770048 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт магазину продовольчих та промислових товарів за адресою: вул. Стефаника, 22, м. Заліщики, Тернопільської області, яка затверджена замовником ОСОБА_3 07 серпня 2013 року (а.с. 72-75).

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 19 червня 2014 року, магазин продовольчих та промислових товарів за адресою: вул. Стефаника, 22, м. Заліщики, Тернопільської області прийнято до експлуатації (а.с. 76-81). Відповідач повідомила Заліщицьку міську раду про готовність об'єкта до експлуатації 25 червня 2014 року (а.с.37).

До цієї дати ОСОБА_3 не виконала покладений на неї Законом №3038-VI обов'язок щодо укладення договору про пайову участь і не зверталася до позивача з приводу укладення такого договору.

Листом від 16 травня 2016 року за № 330 виконавчий комітет Заліщицької міської ради звернувся до ОСОБА_3 щодо укладення договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інфраструктури м.Заліщики (а.с.28).

Крім цього, Заліщицька міська рада тричі рекомендованими листами надсилала ОСОБА_3 пропозиції разом з проектами договорів щодо пайової участі (внесок) ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Заліщики: за №204 від 06 березня 2017 року (а.с. 33), за №207 від 07 березня 2017 року (а.с. 34), за №294 від 28 квітня 2017 року (а.с. 42).

Аналіз положень частин другої, третьої, дев'ятої статті 40 Закону №3038-VI дає підстави для висновку, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу самоврядування.

Тому не заслуговують доводи апелянта про те, що вона є неналежним відповідачем, оскільки в жовтні 2014 року власником спірного приміщення стало ПП “Домашні улюбленці”, з огляду на те, що саме замовник будівництва несе обов'язок щодо пайової участі (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Визначений частиною дев'ятою статті 40 Закону №3038-VI і пунктом 3.1. Розділу ІІІ Порядку строк (45 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

В зв'язку з цим не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 відносно того, що пропущений строк позивачем для звернення до суду, оскільки строк позовної давності в даних правовідносинах - три роки, Заліщицька міська рада дізналася про порушене право 25 червня 2014 року, коли отримала від ОСОБА_3 повідомлення про готовність спірного об'єкта до експлуатації, а позов в суд був пред'явлений 06 червня 2017 року.

Також є безпідставними посилання апелянта на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_3 є підприємцем з огляду на те, що в даних правовідносинах вона діяла як фізична особа, про що свідчать і декларація про початок виконання будівельних робіт, і декларація про готовність об'єкта до експлуатації, де замовником будівництва є фізична особа — ОСОБА_3.

Крім цього, колегія суддів вважає надуманими доводи ОСОБА_3, що Заліщицька міська рада не надала доказів щодо опублікування в офіційних друкованих виданнях рішення сесії Заліщицької міської ради № 1248 від 21 березня 2013 року та №365 від 25 квітня 2016 року, оскільки дані рішення були оприлюдненні на інформаційному стенді в приміщенні Заліщицької міської ради та опубліковані на офіційному сайті Заліщицької міської ради, оприлюднено в газеті “Колос” №38-39 (8470) від 13 травня 2016 року.

Щодо доводів апелянта відносно зменшення розміру пайової участі у розвиток міста слід зауважити наступне.

Рішенням Заліщицької міської ради сьомого скликання, четвертої сесії № 365 від 25 квітня 2016 року було внесено зміни в рішення Заліщицької міської ради №1248 від 21 березня 2013 року “Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Заліщики”, а саме: в Додатку 1 “Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Заліщики”, розділ 2 Розмір пайового внеску, в пункті 2.2. - числа та слова замінено відповідно: “10 (десять)” на “4 (чотири)” та “4 (чотири)” на “2 (два)”.

Отже, розмір пайового внеску був зменшений з 10% до 4% і суд фактично взяв до уваги вказане рішення, зменшивши розмір внеску з 61762 грн. до 24 705 грн., хоча на день реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації чинне було рішення Заліщицької міської ради №1248 від 21 березня 2013 року.

Крім цього, у комунальну власність ОСОБА_3 не передавалися інженерні мережі та укладена бруківка поза межами земельної ділянки і відповідно Заліщицької міської ради не приймалося рішення про зменшення розміру пайової участі, в зв'язку з чим підстав зменшувати розмір пайового внеску на спірну суму не було.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 квітня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року підлягає поновленню.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 червня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5