Ухвала суду № 74429418, 31.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/819/16-к Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 11-кп/783/715/17 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Маліновської-Микич О.В.,

суддів Гончарук Л.Я., Головатого В.Я.,

з участю секретаря Щербая В.П.,

розглянувши кримінальне провадження №12016140160000341 за ч.1 ст.122 КК України, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

з участю прокурора Яворського С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

вироком Бродівського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено часткового. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 7164 (сім тисяч сто шістдесят чотири) гривні 34 коп. майнової шкоди, заподіяної злочином, а також 9600 (дев’ять тисяч шістсот) гривень на відшкодування моральної шкоди. Всього стягнути 16 764 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 34 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 понесені останнім судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Згідно з вироком суду 21 квітня 2016 року, близько 13 години, ОСОБА_1, перебуваючи, у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території свого господарства в с. Маркопіль Бродівського району, під час конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин із братом ОСОБА_4, умисно кинув у його сторону наполовину заповнену пляшку з-під пива, скерувавши її у голову. ОСОБА_4 з метою захисту підняв праву руку та прикрив обличчя, в результаті чого пляшка поцілила йому у праву руку, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 закритий перелом п’ятої п'ясткової кістки правої кисті, який згідно висновку експерта №70/2016 від 24.05.2016 утворився від дії тупого предмету та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Покази потерпілого щодо механізму отримання вищенаведених тілесних ушкоджень під час слідчого експерименту відповідають тим, які були виявлені.

Не погоджуючись із даним вироком обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищенаведений вирок та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що даний вирок є незаконний та такий, що підлягає скасуванню, так як 21 квітня 2016 року між ним та потерпілим жодного конфлікту не було. Більше того, апелянт вважає, що суд першої інстанції не навів жодних належних і допустимих доказів доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, оскільки не вчиняв його. На думку обвинуваченого такий вирок слід скасувати, а провадження у справі закрити.

12 квітня 2018 року потерпілий ОСОБА_4 подав клопотання про розгляд справи без його участі у зв’язку з перебуванням за межами України. Також вказав, що повністю довіряє своєму представнику адвокату ОСОБА_3

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з мотивів наведених в апеляційній скарзі, прокурор заперечив подану обвинуваченим ОСОБА_1 апеляційну скаргу, просив таку залишити без задоволення, вважає вирок суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, виступ прокурора, представника потерпілого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах, наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним кримінального провадження №12016140160000341 і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом першої інстанції доказів.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об’єктивно, всупереч доводам апелянта, розглянув усі докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України та призначив покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст. 122 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Таким чином, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 об’єктивно спростовуються доказами у кримінальному провадженні, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції;

- показами свідка в суді першої інстанції ОСОБА_5;

- показами свідка в суді першої інстанції ОСОБА_6;

- показами свідка в суді першої інстанції ОСОБА_7;

- висновком експерта №70/2016 від 24 травня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_4 при звертанні за медичною допомогою 21 квітня 2016 року в Бродівську ЦРЛ було діагностовано закритий перелом п’ятої п’ясткової кістки правої кисті, який утворився від дії тупого предмету, міг бути спричиненим 21 квітня 2016 року за обставин зазначених в постанові та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я (а.с.87-88);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 травня 2016 року, під час якого потерпілий ОСОБА_4 показав, яким чином його брат ОСОБА_1 замахнувся правою рукою в котрій тримав пляшку з-під пива ємністю 0,5л, наполовину заповнену, яку кинув у його сторону. З метою захисту обличчя він прикрив лице правою рукою і пляшка ребром влучила у кисть правої руки (а.с.89-92);

- висновком експерта №81/2016 від 30 травня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_4 при звертанні за медичною допомогою 21 квітня 2016 року в Бродівську ЦРЛ було діагностовано закритий перелом п’ятої п’ясткової кістки правої кисті, який утворився від дії тупого предмету, міг бути спричиненим 21 квітня 2016 року за обставин зазначених в постанові та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я. Ушкодження, які були виявлені в ОСОБА_4 при звертанні його за медичною допомогою 21 квітня 2016 року, а саме закритий перелом п’ятої п’ясткової кістки правої кисті міг утворитись за обставин вказаних потерпілим під час проведення слідчого експерименту 26 травня 2016 року, тобто в результаті нанесення удару скляною пляшкою з рідиною по правій кисті (а.с.94-95);

- протоколом огляду місця події від 22 червня 2016 року;

- показами судово-медичного експерта в суді першої інстанції ОСОБА_8.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не навів жодних належних і допустимих доказів доведення його вини у вчиненні даного кримінального провадження, оскільки не вчиняв його, суд до уваги прийняти не може, оскільки суд першої інстанції дослідив дані докази та вірно вказав, що вони в повній мірі узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Як вбачається з матеріалів справи, органи досудового розслідування і суд першої інстанції дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення, а тому наведені захисником в апеляційній скарзі доводи про обвинувальний ухил при розслідуванні справи та її розгляді в суді є необґрунтованими.

Щодо посилань апелянта про те, що потерпілий ОСОБА_4 міг оговорити обвинуваченого, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі спростовується вищенаведеними доказами та поясненнями самого обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що стосунки між ними були добрими.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який негативно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом’якшуючих обставин та обтяжуючу обставину вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_1 виконав вимоги ст. 374 КПК України, яка передбачає обов’язок суду у мотивувальній частині вироку обґрунтувати прийняте ним рішення із наведенням відповідних підстав.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв’язку з чим такі до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 необґрунтованою й доходить до висновку, що судом вірно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України, призначене обвинуваченому покарання у виді 1 року обмеження вол є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку.

Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року— залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11