
Справа 279/384/18
Номер провадження 2/279/695/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2018 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
при секретарі Комаровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 « Приватбанк » до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 18165 гривень 12 копійок.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 10.11.2010 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки . Оскільки відповідач порушив свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, то виникла заборгованість в сумі 18165 гривень 12 копійок , з яких: 1748,22 гривень – заборгованість за кредитом, 15075,70 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом, штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 690,39 гривень ( процентна складова ).
В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про слухання справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечив. Відповідач ОСОБА_2у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином і в передбаченому законом порядку, про що свідчать конверти із вмістом викликів , які повернулися без вручення адресату, за закінченням встановленого строку зберігання та оголошення на офіційному веб сайті суду.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено , що 10 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номера , згідно якого останній отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .
Оскільки відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, то станом на 04.01.2018 утворилась заборгованість в розмірі 18165,12 гривень.
За змістом статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором ОСОБА_1 або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договору кредиту.
Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Згідно з вимогами ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За змістом ч.1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Частиною третьою цієї статті визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо), дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Таким чином, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Згідно наданого Банком розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач до січня 2015 року виконував зобов’язання перед банком у частині сплати тіла кредиту та процентів за користування ним, які на час укладення договору становили 30%.
Судом встановлено, що банком в односторонньому порядку, без будь-якого погодження із відповідачем, з 01.09.2014 року було збільшено відсотки за користування кредитом з 30% до 34,8%, а з 01.04.2015 року збільшено до 43,20%.
Разом з тим, доказів домовленості або належного повідомлення позичальника про підвищення процентної ставки за договором чи визнання її відповідачем шляхом сплати процентів у такому розмірі, Банком суду не надано. А тому вважає, що підлягають до задоволення вимоги , виходячи із процентної ставки 30%, яка була узгоджена сторонами при укладанні кредитного договору. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною ним в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.
Враховуючи період заборгованості по кредитному договору, розмір встановлених банком відсотків за використання кредитного ліміту та період користування згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 розмір процентів, які підлягають стягненню із відповідача становить 1573,40 гривень (тіло кредиту 1748,22 грн. помножить на відсоткову ставку 30%, отриману суму поділити на 365 днів, помножити на кількість днів прострочення сплати (1095 днів) і результат поділити на 100%)
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 690,39 гривень ( процентна складова ) підлягає до задоволення.
За таких обставин суд стягує тіло кредиту 1748,22 гривень та 1573,40 гривень заборгованість по процентах , а також : штраф 500 гривень (фіксована частина) та штраф 690,39 гривень ( процентна складова ) . А всього підлягає до стягнення 1748,22 + 1573,40 +( 500 + 690,39) = 4512.01 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог . Судові витрати по справі становлять 1 762,00 грн., однак, враховуючи, що позов задоволено частково на суму 4512,01 гривень, що становить 24,83% від ціни позову (4512,01 : 18165,12 х 100 = 24,83%), а тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 437 гривень50 копійок (1762,00 х 24,83%=437,50).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. ст.526, 1050,1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 33981108116, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна,50, код ЄДРПОУ 14360570) - 4511 ( чотири тисячі пятсот одинадцять) гривень 65 копійок заборгованості за кредитним договором, з яких : 1748,22 грн. - тіло кредиту; 1573,20 грн. - відсотки за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) , 690,39 грн. - штраф ( процентна складова ) та судовий збір в сумі 437 (чотириста тридцять сім) гривень 50 копійок .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: В.П. Коваленко
Судове рішення № 74428072, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 04.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/384/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: