Постанова № 74427534, 23.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/364/18 Справа № 201/6623/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 червня 2007 року між ПАТ «Банк Форум», який є правонаступником АКБ «Форум», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 0161/07/03-N, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав 40000,00 доларів США, із встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 12,0 % річних, з кінцевим терміном повернення 12 червня 2027 року. Також 13 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 всіх зобов’язань за кредитним договором № 0161/07/03-N від 13 червня 2007 року.

Також, 18 березня 2011 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно якого було змінено рахунки для черговості погашення заборгованості за кредитом.

Попри взяті на себе зобов’язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв’язку з чим станом на 18 лютого 2015 року заборгованість відповідачів за кредитним договором становить 23 946,43 доларів США та 12 478,49 грн., які й просили стягнути з відповідачів солідарно, а також просили стягнути всі судові витрати по справі.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2015 року позов задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0161/07/03-N від 13 червня 2007 року в сумі 23 946,43 доларів США, пеню в розмірі 7478 грн. 49 коп., штраф в розмірі 5000 грн. та вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення умов укладених кредитного договору № 0161/07/03-N від 13 червня 2007 року відповідачі свої зобов'язання перед Банком за вказаними договорами належним чином не виконали, у зв’язку з чим утворилася заборгованість. Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове повернення кредитних коштів, однак в добровільному порядку заборгованість відповідачами не була погашена.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, через свого представника, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що порука є припиненою, а також суд першої інстанції незаконно стягнув заборгованість в доларах США без перевірки наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, та заборгованість розраховано неправильно, а відповідачів суд взагалі не викликав у судове засідання.

Також апелянт зазначає, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам та рішення суду не мотивоване.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 13 червня 2007 року між ПАТ «Банк Форум», який є правонаступником АКБ «Форум», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №0161/07/03-N, відповідно до умов якого позивач відповідачу кредит в сумі 40000 доларів США, зі сплатою відсотків в розмірі 12,0 % річних, з кінцевим терміном повернення 12 червня 2027 року (а.с. 5).

Також 13 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 всіх зобов’язань за кредитним договором № 0161/07/03-N від 13 червня 2007 року, включаючи сплату процентів за користування кредитом та сплати можливих неустойок за невиконання зобов'язань (а.с. 9).

18 березня 2011 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено додаткові договори №1та №2 до кредитного договору, згідно умов яких було змінено рахунки для черговості погашення заборгованості за кредитом (а.с.7,8).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

А згідно п. 2.3 кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 167 доларів США.

Крім того, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконує умови кредитного договору та отримані кредитні кошти своєчасно не повертає та не здійснює своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв’язку з чим станом на 18 лютого 2015 року заборгованість відповідачів за кредитним договором, відповідно до розрахунку, складеного позивачем, становить 23 946,43 доларів США та 12 478,49 грн., яка складається з: - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 22 227,03 доларів США; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 1 363,77 доларів США; - поточна заборгованість за нарахованими процентами – 355,63 доларів США та 7478 грн. 49 коп. - пеня та 5000 грн. штраф.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачі не виконали зобов'язання у строк, що є порушенням зобов'язання. А у відповідності до ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати повернення всієї суми кредиту, що і дає суду підставу стягнути з відповідачів на користь позивача вказану суму.

Проте, колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з кредитного договору він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача в кредитному договорі, проте останній ухилився від виконання своїх зобов’язань по кредитному договору, що і призвело до утворення заборгованості, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими.

Разом з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до Умов кредитного договору у п. 4.4 та п. 3.3 зазначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, неповернення цих коштів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 5000 грн..

У той самий час, згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 % від суми неповерненого кредиту за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня в цьому разі є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому підстави для стягнення штрафів відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед банком становить в розмірі 23 946,43 доларів США та 7478 грн. 49 коп., яка складається із: - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 22227,03 доларів США; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 1363,77 доларів США; - поточна заборгованість за нарахованими процентами – 355,63 доларів США та пеняч в розмірі 7478 грн. 49 коп., а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню та частковому задоволенню позову.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути, відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача всі судові витрати, які понесені останнім у зв’язку із розглядом цієї справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність рішення, а також про припинення поруки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачі припинили сплачувати за кредитом з 21 липня 2014 року, а відповідно до п. 4.1 Договору поруки Банк у встановлені строки пред'явив вимоги до поручителя, направивши їй вимогу від 18 лютого 2015 року, а 23 квітня 2015 року Банк звернувся до суду, у зв'язку з чим порука не може бути припинена.

Доводи апеляційної скарги про відсутність ліцензії у Банку на здійснення валютних операцій колегія суддів вважає безпідставними, оскільки кредит було укладено у 2007 році в іноземній валюті, та подавши вимоги про стягнення цих коштів Банк у відповідності до ст. 533 ЦК України правомірно просив стягнути кошти у валюті кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2015 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0161/07/03-N від 13 червня 2007 року у сумі 23 946,43 доларів США та 7478 грн. 49 коп., яка складається із: - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 22227,03 доларів США; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 1363,77 доларів США; - поточна заборгованість за нарахованими процентами – 355,63 доларів США та пеня в розмірі 7478 грн. 49 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судовий збір у сумі по 1827 грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_5