Ухвала суду № 74427506, 23.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/829/18 Справа № 200/10888/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Мудрецького Р.В.,

суддів: Іванченка О.Ю., Калініч Н.І.,

за участю:

секретаря Пиріч Н.А.,

прокурора Манукяна Г.Г.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040000000317, за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на вирокБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого заступником директора ТОВ «Мґясна Традиція», який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року ОСОБА_3 визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдано у зв’язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.

Вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

21.03.2015 року близько 20 години ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Фольцваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «Порше лізинг Україна», рухався з перевищенням швидкості по вул. Карла Лібкнехта в Бабушкінському районі м.Дніпра зі сторони вул. Чкалова в сторону пр. Ілліча.

Під час руху, в районі електроопори № 95 по вул.Карла Лібкнехта в м.Дніпрі, водій автомобіля «Фольцваген Пассат», ОСОБА_3 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, виявивши пішохода ОСОБА_9, яка рухалася зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобіля, будучи об'єктивно спроможним вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу з метою недопущення настання події дорожньо-транспортної пригоди, не зменшив швидкості руху автомобіля та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України.

Потерпілій ОСОБА_9 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до настання її смерті.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, як незаконний, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд.

На його думку, суд не оцінив критично покази обвинуваченого та свідка (пасажира) ОСОБА_10, також не врахував, що ці покази не були підтверджені належними доказами, що обвинувачений навіть не намагався гальмувати та відповідно міг запобігти скоєнню ДТП, що обвинувачений втік з місця пригоди разом з ОСОБА_10 та навіть не намагались допомогти загиблій, що свідок ОСОБА_10 є особисто зацікавленою стороною з боку обвинуваченого.

Також, суд належним чином не здійснив виклик свідка ОСОБА_11, яка є безпосереднім очевидцем ДТП, та під час досудового розслідування як свідок не допитувалась, та залишив поза увагою клопотання потерпілих про її виклик, чим порушив право на захист та принцип встановлення об'єктивної істини по справі.

Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а також порушено право потерпілих на справедливий суд.

В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі.

На його думку, судом першої інстанції під час судового розгляду даного кримінального провадження фактично усунуто потерпілого ОСОБА_12 та представника потерпілої ОСОБА_7 від участі в судових засіданнях після надходження до суду висновку експерта № 4006-17 від 27 жовтня 2017 року, та позбавлено їх права вивчити дану експертизу в судовому засіданні та подати відповідні клопотання про виклик експерта та визнання даного висновку недопустимим доказом.

Вказав, що не зважаючи на те що позивачі фізично не могли взяти участь у судовому засіданні, про що було відомо суду, зокрема секретарю судового засідання - суд продовжив розгляд справи 12.01.2018 року без участі потерпілих та їх представників, та прийняв рішення закінчити з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейти до судових дебатів, що суперечить вимогам ст.363 КПК України.

Зазначив, що суд не мав права закінчувати з'ясування обставин та перевірки їх доказами та переходити до дебатів - без думки потерпілого ОСОБА_12 та представника потерпілої ОСОБА_8, тим паче суду було відомо про те, що потерпілі не погоджувалися з призначенням нової експертизи та мали відносно неї свої заперечення, але суд своїми безпідставними та незаконними діями позбавив їх права подати відповідні клопотання до переходу до дебатів.

На його думку, судом було порушено загальні засади кримінального провадження, зокрема положення ст. 22 КПК України яка зазначає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Вважає, що висновки суду викладенні у вироку не відповідають дійсності, та мають істотні суперечності, та основуються лише на показах обвинуваченого, які на протязі досудового розслідування та судового розгляду постійно змінювалися з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

На його думку, є всі підстави вважати, що обвинувачений навмисно під час слідчого експерименту рухався завідомо з пониженою швидкістю з метою фальсифікації даних слідчого експерименту та уникнення кримінальної відповідальності.

В запереченнях на апеляційні скарги адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просить відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про дослідження доказів та вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілого ОСОБА_4, який свою апеляційну скаргу підтримав, доводи представника потерпілої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8, який свою апеляційну скаргу підтримав, позицію представника потерпілого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу свого підзахисного, думку обвинуваченого та його захисника, а також прокурора, які проти задоволення апеляційних скарг заперечували та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.

Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні з обов’язково участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Відповідно до ст.325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 8 ст.135 КПК України, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.

Матеріалами провадження встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався та судові засідання від 10 січня 2018 року та 12 січня 2018 року провів без участі потерпілих та їх представників. При цьому, будучи належним чином повідомлені про судове засідання 10 січня 2018 року (а.с.226-227 т.3), від представника потерпілої ОСОБА_8, судом отримано заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи з зазначеннм причини. Разом з цим, як вбачається з журналу судового засідання від 10.01.2018 року та відтворення технічного запису, суд, не розглянувши клопотання про відкладення справи, не з’ясувавши думки сторін, переходить до продовження дослідження доказів у справі, а саме висновку експерта, проведеного за ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2017 року та вже після цього вирішує питання про перенесення розгляду справи за заявою представника потерпілої та оголошує перерву. Виклик потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілої ОСОБА_5 в судове засідання на 12.01.2018 року здійснено телефонограмою в порушення триденного строку, визначеного ч.8 ст.135 КПК України.

У наступному судовому засіданні, проведеному 12 січня 2018 року, суд закінчив з’ясування обставин та перевірку їх доказами та перейшов до судових дебатів за відсутність потерпілих, не повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи та не з’ясувавши причини їх неявки. До того ж, потерпілим ОСОБА_4 надано до суду апеляційної інстанції довідки про його хворобу в період з 09.01.2018 року по 22.01.2018 року та копію клопотання представника потерпілої ОСОБА_8 про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю з’явитись в судове засідання, що було надіслано до суду першої інстанції електронною поштою. Судові дебати були перервані за клопотанням прокурора, у зв’язку з необхідністю узгодження позиції обвинувачення.

З огляду на викладене, у колегії суддів є достатні підстави вважати, що потерпілі не були повідомлені про час та місце судового розгляду справи, де вирішувалось питання про закінчення з’ясування обставин справи та права потерпілих на участь у судовому провадженні були порушені.

Враховуючи те, що під час судових засідань, проведених без їх участі, судом досліджувались докази, а також приймалось рішення про можливість закінчення судового слідства, вважати ухвалене судом рішення таким, що відповідає вимогам закону не можливо. На переконання колегії суддів, провівши вказані судові засідання без участь потерпілих, суд позбавив їх можливості реалізувати свої права, передбачені ст.56 КПК України.

Окрім того, суд першої інстанції, маючи повноваження усунути наведені порушення у проведеному 30 січня 2018 року за участю всіх учасників провадження судовому засіданні, шляхом відновлення судового слідства, такою можливістю не скористався та повідомивши учасників провадження про закінчення з’ясування обставин та дослідження доказів у попередніх судових засіданнях продовжив судові дебати попри подані заяви потерпілого та представника потерпілої про підтримання ними обвинувачення в суді при обставинах, що прокурор відмовився від підтримання держаного обвинувачення. При цьому, клопотання сторони захисту щодо необхідності проведення слідства суд залишив поза своєю увагою.

Таким чином, колегія суддів приходить до беззаперечного висновку про порушення судом вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню зокрема у разі, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, перевіривши матеріали кримінального провадження та надавши їм належну оцінку, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального закону щодо обов’язковості виклику потерпілого, а тому з цих підстав ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Отже, скасовуючи вирок у зв’язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляціях, не досліджує їх та вважає, що останні підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_4 та представника потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_8 – задовольнити частково.

ВирокБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2018 року відносно ОСОБА_3 – скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: